Прапор України над Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва імені Бориса Лавреньова у 2022-му майорів аж до 9 серпня. «Аж» — тому що це справжній нонсенс: у місті, де українську символіку росіяни зривали, палили і за яку могли полонити або вбити, якщо побачили у когось, прапор на фасаді протримався понад 5 місяців окупації. Власне, і бібліотека виявилась по-справжньому незламною.
З перших днів окупації Херсона обласна бібліотека для юнацтва імені Бориса Лавреньова вжила всіх заходів, аби убезпечити працівників та відвідувачів. Відвідування бібліотеки було неможливим через постійний контроль з боку росіян та обстріли. Зовсім неподалік бібліотеки відбулась трагедія в Бузковому сквері — деякі працівниці книгозбірні чули і навіть бачили, що відбувалось, проте навіть зараз про це ще важко говорити.
Прапор незламності — на фасаді бібліотеки
В Херсоні почались не лише обстріли і справжня окупація: буквально вже за кілька днів мешканці відчули всі можливі наслідки такої окупації — від дефіциту на все до полонів активних громадян. Активними росіяни вважали не лише тих, хто ходив на проукраїнські мітинги, а й просто людей україномовних або із української символікою. Обшукували, перевіряли гаджети, вдирались до будинків.
Попри те, що в перші ж дні окупаії росіяни вдирались до будинків простих мешканів, комунальних закладів та інших установ, бібліотека на Шуменському витримала чи не довше за всіх: прапор України на фасаді книгозбірні майорів до 9 серпня включно.
«Це справжнє диво, яке важко пояснити словами, — розповідає директорка книгозбірні Вікторія Лобзова. — В той час, коли росіяни знищували все українське на своєму шляху, а прапори — в першу чергу, наш прапор України на бібліотеці протримався рекордний час. Не знаю, чи десь іще в установах Херсона тримався прапор так довго. Ми або єдині, або одні з небагатьох точно. Прапор давав віру і надію херсонцям, що незабаром все буде Україна, а росіяни тут не затримаються. Так і сталось за три місяці».
Вікторія Лобзова залишалась в окупації пів року. До останнього зберігала майно бібліотеки (щоб було із чим та чим працювати після деокупації), аби його не розікрали окупанти. Але почались погрози, які не просто загрожували діяльності — вони вже загрожували життю директорки. Окупанти шукали когось, хто міг би працювати на них, але колектив був непохитним: всі працювали виключно на Переогу, з вірою у серці, що ЗСУ незабаром деокупує місто.
Деякі бібліотекарки пережили окупацію і нині лишаються в Херсоні. Хтось повернувся після виїзду. Але майже повністю колектив працює.
У вересні 2022 року стало відомо, що росіяни таки «відкрили» бібліотеку на базі «лавреньовки». Очолив окупаційну бібліотеку чоловік, якого в бібліотечній сфері не знають. Окупантам довелось шукати новий штат працівників, адже нинішні майже у повному складі не співпрацюють з ними. Всі співробітники української бібліотеки продовжують працювати онлайн дистанційно, а адміністрація книгозбірні впроваджує нові підходи до роботи відповідно до реалій. Власне про них ми вже частково писали, але напишемо ще, адже бібліотека не зупиняється на досягненнях.
Бібліотека — це не лише книги
Вікторія Лобзова часто повторює в інтерв'ю та коментарях: бібліотека сьогодні — це передусім бібліотечні фонди, які мають регулярно та систематично поповнюватись сучасними книгами — зокрема юнацькі для підлітків. Але сучасні бібліотеки — це ще й розмаїття інформаційниїх послуг: центри, студії, клуби за інтересами.
І дійсно, сучасні бібліотеки — це зокрема і літературні клуби: наживо, а з коронавірусом та окупацією — онлайн. Це просвітницька робота та різноманітні проєкти для школярів та студентів. Причому проєкти настільки цікаві, що їхньою аудиторією стають і дорослі.
Однією з «фішок» Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Бориса Лавреньова є цікаві краєзнавчі проєкти, зокрема — екскурсії. Якщо за мирного часу їх проводили наживо, то з окупацією та пандемією — онлайн. На сайті бібліотеки можна побачити, скільки різних заходів відбувається зі школярами. А на сторіці у Фейсбук — за часи окупації книгозбірня створила нову сторінку — анонси та цікаві історії.
Історія в цілому та краєзнавство зокрема — це справжня фішка бібліотеки, опікується цим напрямком Лариса Баєва, але долучаються всі працівниці. До неймовірних історій з Херсона та Херсонщини додаються і просто цікаві історії: про відомих акторів, митців, науковців, — просто відомих людей. Цікаві історії розбавлені не менш цікавими джерелами, де кожен може віднайти ще більше інформації, а також неперевершеним гумором, бо куди ж без нього. На сайті бібліотеки у блозі «Краєзнавець» з'явилась рубрика «Відкриваємо в собі таланти», де можна дізнатись про творчість наших земляків у час війни. Відтак, обласна бібліотека продовжує популяризацію книги, української мови та українських письменників.
А ще бібліотека розповідає цікаві історії про херсонців і херсонок. Ось таку ми побачили на їхній сторінці.
Казкові іграшки Катерини Кіріяку. Виготовлені своїми руками м’які в’язані іграшки були популярними багато років тому, коли в продажі не було аналогічних товарів, або їх просто не могли купити, через високу вартість. Сьогодні в’язані гачком м’які іграшки можна віднести до раритетів, вони знову коштують дорого, тому що виготовляються в обмеженій кількості на замовлення. Іграшка їжачок, іграшка єдиноріг, в’язані ляльки – це верх досконалості та політ фантазії, вкладена праця та частка серця майстрів. Катерина Кіріяку — херсонка, нині з дітками перебуває за межами рідної країни. Вона мама трьох чудових дітей, підприємець і дуже творча особистість. Повністю цю та інші історії можна почитати в блозі бібліотеки.
Продовжує працювати створений книгозбірнею Центр психологічної та правової підтримки для молоді: правова підтримка молоді завжди актуальна, а за часів війни та окупації — особливо. Разом із фахівцями бібліотека проводить дуже багато заходів онлайн.Працюють також створені в бібліотеці онлайн-клуби: жіночий клуб «Lada», клуб для дівчат «Камея», а також краєзнавчий салон Cinema Hall та бібліотечна лампа, де кожен охочий може долучитися із будь-якого куточку світу. На ютуб-каналі бібліотеки можна віднайти цікаві історії з життя відомих херсонців.
«Ми продовжували працювати навіть попри страх, — зазначає Вікторія Лобзова. — Ті, хто виїхав, підтримували тих, хто залишався в Херсоні, брали на себе чимало задач, які не могли виконати люди в окупації через поганий зв'язок або страх перед окупантами. Жодного дня не було такого, аби ми не випустили важливого контенту або не допомогли людям».
Бібліотека продовжувала свою роботу зокрема з інформаційної підтримки херсонців і продовжує її зараз. Наприклад, із консультування щодо послуг з юридичної та психологічної підтримки, нагальної інформації щодо гуманітарної допомоги в Херсоні та багатьох інших питань, пов'язаних із Херсоном та Херсонщиною. При цьому, працівники книгозбірні продовжують активно свою просвітницьку роботу серед молоді, зокрема з історії України.
«Ми пережили і продовжуємо переживати страшні події, які закарбуються в пам'яті, — каже Вікторія Лобзова. — Але ці події не мають повторитись. Саме для цього місія бібліотеки — підтримати освітню галузь своїми завданнями: просвітництвом, наданням культурних та інформаційних послуг. Бо ж за що воюють наші Воїни на фронті?».
Тож підписуйтесь і слідкуйте за новинками від бібліотеки: тинць!
Бібліотекарки «лавреньовки» підняли Прапор України після деокупації Херсона
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
