Окупанти слідом за пам'ятниками Фьодору Ушакову та Алєксандру Суворову викрали у Херсоні й монумент на честь іншого московитського ідола Ґріґорія Потьомкіна. Про це стало відомо зранку 26 жовтня.
Відбулася крадіжка, напевно, в рамках всезагальної евакуації, яку загарбники оголосили 13 жовтня.
Прикметно, що пам'ятник Потьомкіну, який нині викрали московитські окупанти — це копія іншого монументу «вєлікому князю». Попередній зник за тих же умов — коли нацистські загарбники відступали з нашого міста.
Історія багатостраждального пам'ятника Потьомкіну
Після викрадення пам'ятника Потьомкіну лишився тільки пустий постаментФото: t.me/kavuncity
Вперше про необхідність встановити в нашому місті монумента, присвяченого Ґріґорію Потьомкіну, заговорили ще за життя самого фаворита імператриці. Ідея належала таємній дружині Ґріґорія Єкатєріні II. Тоді до реалізації справа не дійшла.
Перші ескізи майбутнього пам'ятника 1825 року створив скульптор Іван Мартос. Це мала бути скульптурна композиція вартістю в 170 тисяч рублів. Виявилося, що держава не була готова платити такі кошти за пам'ятник коханцю імператриці, тож було вирішено обмежитися лише ростовою скульптурою Потьомкіна.
До роботи приступили наприкінці 1828 року і вже 1930 року пам'ятник був готовий. Працювали над ним архітектор Фарнческо Боффо та скульптор Іван Мартос. Попри це, встановлювати монумент чомусь не поспішали.
Ми знаємо, що московити дуже люблять пам'ятні дати. Тож і в цьому випадку вийшло саме так — пам'ятник Ґріґорію Потьомкіну, який буцімто заснував Херсон, представили громадськості лишень 1836 року — на 45-ту річницю з його поховання в Єкатєрініському соборі міста. Місце, обране під монумент, було на той час пустирем.
Облагороджувати територію навколо пам'ятника почали тільки 1838 року — тоді тут висадили акації. Згодом заклали й Потьомкінський бульвар. Тож саме таким чином й виник у Херсоні Потьомкінський сквер, що нині розкинувся обабіч Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша.
Так виглядав оригінальний пам'ятник Ґріґорію ПотьомкінуФото: mycity.kherson.ua
Та пам'ятник, який стояв на постаменті авторства Боффо насправді був лише копією цього монументу. Адже доля оригіналу виявилась доволі печальною.
Після перевороту 1917 року роботу скульптора Мартоса накрили брезентом — тоді «нова влада» не наважилася повалити ідол колишньому режиму. Протягом близько чотирьох років у Херсоні існував своєрідний «привид», адже саме прозвали цю скульптуру містяни.
Коли радянська влада остаточно закріпилася в окупованому Херсоні й зрозуміла, що в такому вигляді пам'ятник викликає ще більше інтересу в містян, то його вирішили все ж демонтувати. Сталося це у квітні 1921 року. Постамент у Потьомкінському сквері певний час пустував, а його скульптура «відпочивала» на подвір'ї Херсонського краєзнавчого музею.
Замість Потьомкіна 1922 року встановили погруддя Карла Маркса, пізніше його змінив великий пам'ятник німецькому ідеологу комунізму.
Погруддя Карлу Марксу в Херсоні простояло не довгоФото: mycity.kherson.ua
Що сталося зі скульптурою авторства Івана Мартоса, достеменно невідомо. На початку 1944 року німецькі окупанти відступали з міста. Разом з ними з міста зникли й музейні експонати, цінності — все, що могло знадобитися чи сподобатися окупантам. Тоді зник і пам'ятник Ґріґорію Потьомкіну.
До слова, пам'ятники Карлу Марксу теж довго не простояли на «проклятому» постаменті (в Херсоні тривалий час саме так й величали це місце). Погруддя головного комуніста було виготовлено, імовірно, з гіпсу й під впливом херсонського клімату дуже швидко почало сипатися. Його змінили ростовою скульптурою бороданя, яку знищили під час Другої світової війни. Втретє Маркс з'явився у Херсоні на початку 1950-х років. Він виявився найвитривалішим і відправився у небуття лишень у 1990-х роках.
Так виглядав пам'ятник Карлу Марксу 19 липня 1995 рокуФото: mycity.kherson.ua
Постамент, який пережив не одного ідола, тривалий час лишався самотнім й чекав на нового «мешканця». Ідею відновити пам'ятник Потьомкіну неодноразово висловлювали окремі представники влади та громадськості, втім реалізувати взявся новообраний міський голова Володимир Сальдо. Саме так, той самий Сальдо, який нині представляє окупантів і від їх імені «керує» нашою областю.
Автором скульптури виступив Юрій Степанян, допомогали йому в роботі архітектори В'ячеслав Громихін та Григорій Ходін. Оновлений пам'ятник відкрили у грудні 2003 року, приурочивши до відзначення 225-ї річниці від дня «заснування Херсона Ґріґорієм Потьомкіним». Це була вільна реконструкція оригінальної скульптури.
Встановлення пам'ятника Ґріґорію Потьомкіну 2003 рокуФото: kavun.city
Зазначимо, що скульптор Юрік Степанян, який працював над цим монументом, помер на 65-му році життя буквально за кілька днів до викрадення своєї роботи — митця не стало 21 жовтня цього року.
Найближчим часом на нашому порталі буде опубліковано розширену статтю про життя та «творчість» містифікатора та інфантила Ґріґорія Потьомкіна. З неї ви зрозумієте, чому не варто сумувати за тим, що наше місто дерусифікується. Єдине питання — чому це роблять саме ті люди, які десятиліттями намагалися переконати нас в тому, що Херсон — це «руССкій ґорад»?
Щодо пам'ятників, які викрадають окупанти, єдиним зауваженням може бути те, що їх варто було б зберегти для наступних поколінь з метою того, аби продемонструвати, як ворог працював проти нас на нашій же території. Саме тому всі ці монументи варто було б звезти до одного місця й створити музей тоталітаризму. Що ж, деякі експонати доведеться шукати...
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
