Це текстова версія подкасту Кавун.City. Аудіоверсію ви можете послухати на нашому Ютуб-каналі.
Один з наймальовничіших, найпривабливіших і найпопулярніших куточків Миколаївської області - це Кінбурнська коса. Це, воістину, дивовижне місце, на якому ще з давніх часів і до сьогоднішніх днів у первозданному вигляді збереглася краса природи, багатство фауни і флори. З вами подкасти Кавун Сіті і Владислав Гладкий. Дякуємо Збройним силам України за можливість працювати і просувати українські наративи.
Коса є частиною Чорноморського біосферного заповідника. Через своє розташуванню — з одного боку вона омивається морською водою, з іншого — прісними водами Дніпра, Кінбурнська коса має власний неповторний мікроклімат. Найспекотнішими місяцями тут є липень та серпень (до 33 градусів). На косі майже повсякчас вітряна погода (вночі, на відміну від материкової України, вітер посилюється) — до 10…12 метрів на секунду. Влітку переважають північні вітри, тож на берег кінбурнської коси з боку лиману часто накочуються доволі великі хвилі, а море в той же час, захищене косою, залишається спокійним. Море надзвичайно прозоре зранку (видимість понад 20 м), коли ще не зійшло сонце, а потім під сонячними променями, вода втрачає кришталеву прозорість.
Рослинність ковиловий степ. Коса вкрита буйною трав'яною рослинністю, сосновим і дубовим лісом. У східній частині дещо заболочена. На косі росте понад 500 видів рослин, багато з яких є лікарськими — ромашка, чебрець, валеріана, звіробій, м'ята, безсмертник піщаний, золототисячник тощо. У сосновому лісі багато білих грибів.
Велика кількість солоних і прісних озер на косі — місця гніздування білої чаплі, журавля та інших видів птахів. На косі гніздяться численні мартини, крячки, кулики, качки, пастушкові та лелекоподібні. Місце масової зимівлі лебедів, мартинів, куликів, пастушкових. Під час міграції багато гусей (особливо білолобих), куликів, горобцеподібних та інших птахів. Біля берегів коси багаті риболовецькі угіддя — велика кількість рапан.
Географічне положення Кінбурнської коси вплинуло на її важливість в історії, оскільки повз її проходив шлях «із варяг у греки». Відповідно до думки деяких істориків, за часів правління князя Київської Русі Святослава на острові Березань, який знаходиться поруч з Кінбурнською косою, зупинялися торгові кораблі, яким ще мав бути тривалий шлях по Чорному морю. У той час острів Березань мав і інші назви - грецьке «Борисфеніда», давньоруське «Білий берег», українське «Білобережжя». Торговий шлях «із варяг у греки», який проходив через дану місцевість пов'язував скандинавські та прибалтійські країни з Південною частиною Київської Русі і Візантійською імперією. Зі Скандинавії і Прибалтики до Візантії везли ремісничі вироби, хліб, хутра, срібло в монетах, віск, мед, янтар, зброю. У зворотному напрямку везли прянощі, вина, дорогі тканини, фрукти, ювелірні вироби. Від Києва до Константинополя необхідно було подолати шлях в 30-40 днів. Торгові судна зупинялися на острові Хортиця на Дніпрі або ж у його гирлі на острові Березань. Коли князь Святослав повертався зі свого останнього походу з Візантії, він зимував на островах Білобережжя.
Крім цієї історії існує ще багато незвичайних і красивих легенд, які пов'язані з Кінбурнською косою.
У деяких переказах можна прочитати історію про велику морську перемогу Ахілла, який на честь своєї перемоги вирішив влаштувати на Кінбурнській косі атлетичні ігри. В іншому оповіданні йдеться про зухвалих амазонок, що проживали на цій території за законами матріархату. Вони приносили в жертву своїм богам полонених красивих чоловіків. Ще одна з легенд говорить про те, що на території Кінбурна багато сторіч тому височів величний храм Деметри - богині родючості та землеробства.
Ті, хто бачив саги Волижинського лісу, можуть повірити в ще одну легенду, яка говорить про те, що колись тут шумів своїм листям священний гай Гекати - богині Місяця, чаклунів і привидів.
Але найбільш інтригуючим повір'ям є наступне - скіфський народ щиро вважав, що ця місцевість священна, і сховав тут свій головний скарб - скіфське золото.
Через російську агресію на косі відбуваються пожежі. Найсильніші пожежі сталися поблизу села Покровки, Василівки, Покровського хутора. Там ліс вигорів повністю. Співробітники лісництва стверджують, що через пожежу вигоріло 1600 гектарів соснового лісу. Геродотів ліс, Волижин ліс і Дуб Пушкіна місцевим вдалося врятувати від полум’я. Але вони продовжують перебувати у небезпеці. Через російську агресію вогонь може знищити унікальний стародавній ліс – Волижин ліс. За переказами місцевих, цей ліс є залишком стародавньої країни Гілеї. Унікальне місце, якому немає рівних в Україні. Його знищення – це злочин проти природи та історії.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
