Виставку «Херсон inside/outside» можна відвідати у галереї «Дзиґа» до 13 вересня, далі організатори планують показати експозицію у Вінниці, Одесі та Києві. 27 херсонських митців: хтось залишився в Херсоні, хтось виїхав на підконтрольну Україні територію, хтось далі за кордон. Звідси і назва: Херсон всередині та зовні.
Кураторка проекту — Олена Афанасьєва — трохи розказала нам про те, як справи в херсонської культури і про те, як створювалась виставка.
Олена Афанасьєва:
-
херсонська арт-менеджерка
-
керівниця Центру культурного розвитку «Тотем»
-
арт-директорка Urban CADу
-
Кураторка візуальної програми у Dream ГогольFest
*цитати, наведені в статті, — слова пані Олени
Всі роботи — створені після 24 лютого. З одного боку — це рефлексії художників на те, що вони пережили і продовжують переживати, а з іншого — це погляд у майбутнє. Яким буде Херсон після звільнення?
«Ми, як і всі українці, віримо, що Херсон буде деокуповано. Але яким він буде? Чи перетвориться на культурну пустелю, чи навпаки – магнітом потягне нас додому?
Херсон зсередини/зовні – це діалог, який ми ведемо, стоячі на кордоні між вільною Україною і окупованою землею, між зрозумілим висловлюванням і нервовим зривом, між мистецтвом і спробами його знищити».
Підтримувати комунікацію
Після 24 лютого херсонські митці, як і всі українці, опинились у дуже різних ситуаціях та обставиних: хтось поїхав, хтось досі лишається в окупації, багато хто зміг скористатися пропозиціями від європейських арт-резиденцій, хтось вже освоївся за кордоном, знайшов роботу та віддав дітей до школи.
Навесні здавалося, що зібрати спільноту докупи буде вже неможливо. А збирати було потрібно, щоб зберегти комунікацію, а з нею й унікальність херсонського мистецтва. Адже, за рахунок нашої віддаленості від центру, наші митці значно рідше на когось орієнтуються чи когось наслідують, а навпаки творять щось автентичне, незалежне. Але зараз, коли всі у різних місцях, багато хто в європейському культурному просторі - може втрачатись зв`язок з Херсоном.
В квітні Олена розпочала традицію «п`ятничних зумів».
«Ми почали збиратися в онлайні – спочатку лише ті, хто у безпеці. Потім ті, хто в Херсоні, знайшли спосіб долучатися – знаходили інтернет там, де його роздавали попри заборони окупантів. І ми почали говорити. Говорили про те, що взяли с собою з Херсона. Про те, чим живемо і чим хочемо поділитися. Поступово приходили слова, образи і сенси, з яких ми зібрали цю виставку».
Важливо було відновити комунікацію, зберегти спільноту, спілкуватись не через славнозвісне «бідкання», а через пошук хоча б мікропроектів, які б давали сили говорити про український Херсон. Не стресувати, а робити щось продуктивне.
І от з цих мікро комунікацій, з історій, які трапились з митцями, з побутових деталей і народилась виставка «Херсон inside/outside».
Опанувати новий простір
Одне із завдань - зробити план свого тимчасового житла. Розказати про те, як ти живеш, підписати, де що стоїть, хто живе з тобою, розказати якісь маленькі історії про оточуючий простір. Це дуже проста історія. Але от через такі історії виникає діалог і розуміння.
Ось що вийшло у митців, але ж це і про багатьох із нас, кому довелось покинути свій дім та обживати якісь інші помешкання, в різних куточках країни і світу, з різними людьми. Або, навіть якщо ми лишились вдома, то геть змінилось уявлення про нього. Наприклад про те, де поставити запаси води, де є дві стіни та розуміння чи вилетять вікна від вибуху.
Таке завдання цілком може бути терапевтичною практикою, яка допоможе усвідомити себе в нових обставинах.
Роботи всіх учасників можна переглянути на виставці
Що лежало в тривожній валізці?
Пригадати що незвичне з дому взяли з собою І спробувати знайти застосування цим речам в тих обставинах, в яких опинились. Таким було ще одне невелике завдання для митців. Тут є дві історії, які згодом стали підґрунтям для творів.
Історія про топінамбур
Одна з мисткинь, дизайнерка Тетяна Стицко, напередодні 24 лютого придбала в бабці на базарі в Херсоні топінамбур. До того вона жодного разу його не їла і не готувала.. Чомусь, їдучи з міста, коли вже почалось, схопила речі, дитину і той топінамбур з холодильника. Невідомо чому і навіщо. Потім лишила його у Чернівцях у подруги та поїхала далі, в Естонію. Ця історія пригадалась їй під час “п`ятничних зумів”. Виникла ідея попросити подругу посадити той топінамбур, щоб виріс. Тепер херсонський топінамбур росте у Чернівцях та у Франції - його передали туди та посадили у дворі очільника організації, що зараз допомагає Україні. Звучить дивно, але так звичайний топінамбур став символом чогось херсонського, що потрапило в чужий ґрунт, але ж таки росте і залишається херсонським. А ще, можливо, це про силу, яка ладна відновлюватись за будь-яких обставин.
Історія про двері
Точніше про шматок від дверей, який драматург Артур Сумароков навіщось забрав зі своєї херсонської домівки. Тепер він у Клайпеді (і Артур, і шматочок дверей). Тож клаптик дому шукав собі місце в міському просторі литовського міста, до якого міг би пристосуватись та виглядати природно. З цього народилась серія фотографій про пошуки себе на новому місці та можливість «вбудувати» себе в незнайомий простір.
Під час прогулянок по Клайпеді, в надії знайти придатне місце для того “шматочку дому”, митець мав діалог з литовським поліцейським, з якого народилась міні-п`єса.
Нагадати собі, хто ти є
Одна херсонська художниця зараз з дитиною в Німеччині. Як тільки приїхала сюди, то нічого не могла робити. А потім почала малювати. Не війну і не про війну, а просто малювати звичні для неї натюрморти - аби відновити самоідентифікацію, нагадати самій собі, що вона художниця.
Юлія Балуда, яка до 24 лютого займалась гобеленами, замовила собі ткацький верстат із Закарпаття у… Флоренцію! Щоб продовжувати те, чим займалась раніше.
«Після евакуації і відчуття, що ти біженець, що ти маєш виживати бозна-де і бозна-як, важливо пригадати, хто ти. Для збереження власної ідентичності
Нагадати собі, що ти не просто біженець, який миє підлогу, тому що має заробляти.
Херсонці сильні. Я стикаюсь з абсолютно різними проявами того, як вони в собі свою ідентичність тримають і відновлюють».
Inside: як справи в Херсоні
На зараз є ті, хто залишився і продовжує працювати, створювати певні проекти, але про більшість із них поки немає змоги говорити публічно. Херсонці діляться історіями з міста для «Майстерні Артивізму», створюють роботи “в стіл” та чинять культурний опір всіма доступними їм способами. І ми сподіваємось розказати про все це більше, але трохи згодом.
Нещодавно в окупованому Херсоні відбулась виставка робіт художників, які наразі перебувають в місті. Виставка має назву «Без назви», оскільки не можна називати імена авторів. Не можна називати адресу. Не можна називати організаторів. Деякі з робіт, представлені у Львові на «Херсон inside/outside» у вигляді постерів та роздруківок..
Залишатись на зв`язку дозволяє хоч і не стабільний, але наявний інтернет.
«Окупація – це не вирок, це простір опору і необхідність зберегти себе і свою творчу індивідуальність».
Митці, чиї роботи представлені на виставці
Олена Астасьєва / Артур Сумароков / Олена Шиян / Ґабріель Нудьга / Юлія Балуда / Світлана Михайлова / Панас Хитрющий / Макс Афанасьєв / Устин Данчук / Валентина Іванова / Олександр Танасюк / Анна Грохольська / Валерія Гусева / Володимир Гуріч / Dansan / Печора / Тетяна Стицко / Роза Стицко / Юлія Пляс / Андрій Бейко / Юлія Данилевська / Костянтин Терещенко / Ганна Знахаренко / Жук / Ольга Жукова / Костянтин Капошилін / група «Вологе прибирання»
Кураторка Олена Афанасьєва
Виставку «Херсон inside/outside» можна відвідати у галереї «Дзиґа» (Львів, Вірменська 35) до 13 вересня, далі організатори планують показати експозицію у Вінниці, Одесі та Києві.
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
