Стаття на Вікіпедії про проголошення Незалежності України починається з 1649 року - з заснування Гетьманщини. І це справедливо, бо до незалежності Україна йшла декілька століть. Але ми не будемо заходити так з далеку, а пригадаємо, які саме події передували проголошенню Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Розуміння тяглості процесів та подій, усвідомлення того, що все має причинно-наслідкові зв'язки, допоможе впевненіше дивитись у майбутнє. Навіть при всій невизначеності сьогоднішнього дня.
Справжні вибори
Отже, кінець вісімдесятих, звідусіль дмуть вітри змін. На початку 1990 року, в березні, проходять вибори до місцевих рад та Верховної ради Української РСР. Це скликання потім вважатимуть першим скликанням Верховної Ради України.
Чи то не вперше за всю історію в бюлетенях було не по одному кандидату. До Ради проходять депутати, опозиційні до комуністичного режиму: 125 з 450 депутатів налаштовані рухати країну в бік незалежності. Найбільшою, зрозуміло, на той час є фракція комуністів.
На трибуні опиняються ті, хто ще донедавна мав “політичний” термін у таборі. І в стінах законодавчого органу починають звучати слова про необхідність створення суверенної України.
Тим паче, що 11 березня 1990 року вже проголосила свою незалежність Литва.
12 червня 1990 року росія ухвалює Декларацію про суверенітет. Яка і досі вважається підставою державності рф. Хоча, якщо почитати текст, то вони порушили вже кожен рядок, що є в тому документі. І не гребують щось там таки святкувати 12 червня кожного року.
Якщо росія проголосила свій суверенітет, то чому Україні не можна? Саме так про це в своїх інтерв'ю говорить тодішній депутат від комуністичної партії Леонід Кравчук.
Можна!
Перший (інший) День Незалежності
За ідеєю В'ячеслава Чорновола починається підготовка тексту Декларації про державний суверенітет.
Ось, що згадував про ті часи Левко Лук'яненко незадовго до своєї смерті:
«Працювали над тим текстом і текст ставав все ближче й ближче до Незалежності. Реально Декларація про державний суверенітет – вона по суті є програмою будівництва незалежної держави. Незалежної держави!»
І ось 16 липня на засідання Верховної Ради 335 голосів депутати віддають за прийняття Декларації. Це була неймовірна подія!
Найголовніше - це пріоритетність Декларації та Конституції над законами СРСР. Тобто всі рішення, які приходили б з Москви фактично могли б бути скасовані Верховною Радою. Це направду революційне рішення, після десятиліть панування комуністичної ідеології та одноосібної влади комуністичної партії - єдиним джерелом влади визначався український народ.
Окрім декларування Української РСР, як суверенної національної держави, в документі були висвітлено та закріплено:
-
територіальна цілісність та неподільність
-
право на створення власної банківської системи та грошової одиниці.
-
право на власні Збройних сил
-
суб'єктність у міжнародних відносинах
І хоча було зрозуміло, що це лише перший крок до справжньої Незалежності, що попереду ще багато роботи, таке рішення було прийнято в суспільстві з піднесенням. Оживились суспільні процеси, адже справжня незалежність стала можливою та ближчою.
16 липня було визначено Днем Незалежності України, який відсвяткували лише один раз — у 1991 році.
Мітинг з нагоди ухвалення Декларації про державний суверенітет України
А що робити з СРСР?
Важливим є ось такий абзац з Декларації, бо він пояснює, як мали б будуватись подальші стосунки з СРСР:
“Відносини Української РСР з іншими радянськими республіками будуються на основі договорів, укладених на принципах рівноправності, взаємоповаги і невтручання у внутрішні справи.
Декларація є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних угод. Принципи Декларації про суверенітет України використовуються для укладання союзного договору.”
Між республіками мав би бути укладений новий союзний договір. Це зобов'язання з Декларації чи не єдине, що не давало повної незалежності.
До речі, на тій самій першій “Революції на граніті” - не укладання союзного договору було однією з вимог студентів. Революція відбулася 2-18 жовтня 1990 року. Уряд пристав на вимоги студентів. Але з приводу союзного договору таки був проведений референдум в березні 1991 року.
Плакат з вимогами учасників Революції на граніті
Складні питання
Референдум мав пройти у всіх республіках СРСР, але деякі відмовились від нього. А в Україні додали друге питання в якості всеукраїнського опитування. Знайшли для вас оригінал бюлетеню, щоб ви на секунду відчули себе, як в 1991. Бо розібратись не так просто.
І тут починається найцікавіше.
Питання перше звучить ось так: «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності».
Як пояснити “федерацію з суверенних держав”? Що саме означає формулювання “повною мірою гарантувати права”? А “оновлення”? Ніхто достеменно не міг пояснити. І за свідченнями опитувань громадської всього 6% серед тих, хто голосував на референдумі, мали якесь уявлення про зміст Союзного договору.
Питання поставлене так, що ми не заздримо тим, хто того весняного дня ходив на виборчу дільницю.
Але переходимо до другого питання, яке було запропоноване лише українцям:
«Чи згодні ви, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України».
-
кудись зникло таке важливе слово “соціалістичних” та відсутнє слово “федерація”
-
інакша назва союзу - “союз Радянських суверенних держав”
-
Декларація вже мала перевагу над законодавством будь-якої нової союзної держави
За це питання в бюлетені дякуємо Народному Руху України.
В результаті позитивно відповіли: на перше питання 70,2%, а на друге - 80%. Ці цифри подекуди й досі використовується пропагандистами - мовляв більшість хотіли зберегти СРСР. Хоча нам видається, що мова йшла про якийсь інакший союз, про суверенні держави. А прагнення до незалежності українцями виражається у відсотках на підтримку другого питання, де чітко згадана Декларація про суверенітет.
Спекотний серпень 1991 року.
І ось ми вже майже дійшло до такого важливого для нас всіх дня.
19 серпня відбулася спроба здійснити державний переворот в СРСР на чолі з КДБ та військовими, з метою повернення всього “найкращого” з радянського минулого. Президента СРСР (посаду президента ввели на тому таки референдумі в березні) Горбачова заблокували на дачі в Криму, по радіо о шостій ранку оголосили про надзвичайний стан. Ніхто не розумів, що відбувається. Було дуже лячно, бо за таких переворотів все починається з арештів і рострілів.
В Києві ситуація також була досить напруженою. Леонід Кравчук, на той момент голова Верховної Ради, закликав зберігати спокій, Народний Рух звернувся до всієї країни: чинити опір заколотникам, комуністичні структури навпаки закликали підтримувати військових.
В наступні кілька днів по всіх містах вийшли тисячі людей, вимагаючи визнати дії ДКНС (Державний комітет з надзвичайного стану — російською ГКЧП) злочинними.
24 серпня, засідання Верховної Ради. Під вікнами стоять тисячі людей, очевидно, що потрібні рішучі дії.
Нагадуємо, що більшість в парламенті складають комуністи, які дискредитували себе підтримкою заколотників. Народ їх не підтримав і вийшов на вулиці. Голова Верховної Ради також комуніст. Але, щоб проголосувати Акт проголошення Незалежності - потрібна більшість.
Цілий день продовжуються обговорення та суперечки. Чи включати в документ референдум, як має називатись нова держава, чи має бути заборона комуністичної партії?
Чернетка Акту проголошення незалежності України, написана Левком Лук'яненком.
24 серпня, близько шостої вечора
"Леонід Макарович взяв у руки, і не квапиться, так би мовити, відповідати. Весь час поглядає у зал. І каже, вагаючись: "А, може, не сьогодні, може, на понеділок принесемо?". Павличко каже: "Читай! Якщо ні — я задушу тебе!", — згадує Ярослав Кендзьор, тодішній депутат
Леонід Кравчук зачитує: "Акт проголошення Незалежності України. Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права нації на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує Незалежність України та створення самостійної української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей Акт набирає чинності з моменту його схвалення. Прошу проголосувати! У постанові є референдум. За 346, приймається!
Крок третій. І далеко не останній.
1 грудня 1991 року пройшов референдум, який мав ратифікувати би вказати волю народу щодо Акту проголошення Незалежності. Разом із референдумом проходили перші вибори президента України. Тому передвиборча кампанія одночасно перетворилась на промо самого Акту проголошення Незалежності. Хоча підтримка серед народу і так була досить сильною.
Всього лише одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» та текст самого Акту.
82% виборців того дні відвідали виборчі дільниці. І 90,32% відповіли “так”.
Вже з 2 грудня Україну почали визнавити в світі, як незалежну держава. Першими, до речі, були Польща і Канада.
P/S Поки готувала статтю і занурилась в історію, то задумалась над тим, що на кожному з кроків, в кожний із моментів, цього могло б не відбутись, все могла піти якось зовсім інакше. Але ж відбулось!
Слава Україні!
Віримо та підтримуємо ЗСУ!
PP/S для тих, хто хоче більше заглибитись в історію, пропонуємо подивитись документальний фільм з ютуб-каналу «Загін кіноманів». Унікальні документальні кадри, коментарі від учасників подій та все, що приховує українська незалежність.
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
