В херсонських бібліотеках Централізованої бібліотечної системи міста Херсона триває флешмоб «Пам'ятаємо — перемагаємо!». В ньому читачі бібліотек розповідають історії своїх родичів, які брали участь або були свідками Другої світової війни. Є навіть історії від очевидців. Дивіться добірку. Всі фото — користувачів бібліотек, які розповіли свої історії.
Такі історії бібліотеки розміщують на своїх сторінках у Фейсбук, а також збирають на сторінці Централізованої біблотечної системи. Ви вибрали кілька історій і будемо ще розповідати — до 9 травня працівники херсонських бібліотек будуть продовжувати оприлюднювати історії.
Олександр Бережний: артилерист Другої світової — пішов з життя цього року
Бережний Олександр Маркіянович пішов з життя зовсім нещодавно — 5 квітня 2021 року, одного місяця не доживши до чергового Дня пам'яті та примирення.
Ветеран війни народився 3 серпня 1916 року в селі Анатоліївка Миколаївської області у багатодітній родині. Мав 7 класів освіти. В 1937 році був призваний в армію. 4 листопада 1940 року був демобілізований, а 29 травня 1941 року призваний на перепідготовку. У воєнні роки служив в 406-му гаубичному артилерійському полку помічником командира взводу, був у полоні, мав поранення. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та медаллю за перемогу над Німеччиною, отримав 11 ювілейних медалей. У 1946 році був демобілізований. З 1946 по 1985 рік працював на Херсонському комбайновому заводі ім. Петровського токарем-наладчиком, нагороджений медаллю за доблесну працю.
Інформацію надала онука Олександра Маркіяновича Інна Савоськіна. Також пані Інна надала фото дідуся.
Іван Луценко: провідник загону Червоної армії на Перекоп у 1943-му
Луценко Іван Гаврилович народився 1 травня 1927 у с. Чаплинка, Херсонської області. У 1943 році був провідником передового загону Червоної армії на Перекоп. За цей рейд був представлений до державної нагороди.
До весни 1944 року був у "Винищувальному батальйоні". У 1944 був призваний до армії.
1949-1952 - навчався у львівському артилерійському училищі. Закінчив його з відзнакою та був направлений для проходження служби до Германії (Західна група військ).
Після демобілізації, у 1957, повернувся до рідного міста та працював на ХБК.
У 1963 році закінчив Херсонський технологічний інститут за спеціальністю інженер-технолог.
З 1967 року перейшов до системи народної освіти.
У 1971 році з відзнакою закінчив математичний факультет Херсонського педагогічного університету.
На посадах вчителя та директора школи працював до 1989 року, після чого вийшов на пенсію.
Державні нагороди та відзнаки:
- Орден "Великой отечественной войны", медаль "За відвагу", 2 медалі "За бойові заслуги" та 14 ювілейних медалей ВС.
- "Відмінник народної освіти", "Вчитель-методист", "Ударник 9 пятилетки", "Победитель соцсоревнования" (4 медалі) та 2 медалі "Ветеран праці".
Помер у 2017 році.
Григорій Попович: Герой на честь якого у Херсоні назвали вулицю
Григорій Данилович Попович (1905 — 1966) – льотчик 9- го гвардійського мінно – торпедного авіаполку, командир 1–ї ескадрильї, гвардії капітан. В складі РККФ (ВМФ) з листопада 1927 р. З 1936 р. проходив службу в складі ВПС Балтійського флоту. З 1939 р. служив в 4-м МТАП ВВС ТОФ (командир ланки, помічник командира ескадрильї, командир ескадрильї).
У січні 1942 року 9 екіпажів з ескадрильї Г.Д. Поповича спрямовані на Північний флот. З прибулих екіпажів була сформована 6-та (мінно-торпедна) ескадрилья 2-го гвардійського змішаного авіаполку ВПС Північного флоту на чолі з Г.Д. Поповичем. До листопада 1942 р на базі 5-й і 6-й ескадрилій 2-го ГСАП ВВС СФ був сформований 24-й мінно-торпедний авіаполк (з 31.05.1943 р. - 9-й гвардійський МТАП). Григорій Попович був призначений командиром 1-ї ескадрильї.
Всього за час участі в бойових діях у складі ВПС Північного флоту гвардії капітан Григорій Попович здійснив 56 бойових вильотів, зокрема 19 — за спецзавданням командування, особисто потопив 4 корабля (3 транспорту і 1 сторожовий корабель) і ще 5 у складі групи, в повітряному бою і на аеродромах знищив і пошкодив 19 літаків, створив 15 вогнищ пожежі на аеродромах і військово-морських базах противника. У червні 1943 р відкликаний з фронту і направлений помічником командира 4-го МТАП ВВС ТОФ. Брав участь в Радянсько-японській війні в серпні 1945 р.
14 вересня 1945 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Після закінчення Другої світової війни Григорій Данилович служив на авіабазі у с.Романівка в складі свого полку. У 1948 році звільнився в запас у званні підполковника. Повернувся в Україну. Жив і працював в місті Херсоні. 24 вересня 1966 року Григорій Попович помер. Похований у Херсоні. На честь Героя, у Херсоні названа вулиця, де розташована бібліотека – філія № 11.
Гортаймо історію Херсона і біографії славетних херсонців разом. Флешмоб бібліотек продовжується — чекайте на нові історії та завітайте до найближчих до вас бібліотек Херсонської ЦБС. Тримайте карту.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
