28 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду українського народу — Голодоморів 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Усі три Голодомори були штучно створені радянською владою для придушення волелюбності наших пращурів.
Сьогодні українці в усьому світі згадують про загиблих у ті роки співвітчизників хвилиною мовчання, а також запаливши на своїх вікнах свічки. Ми ж пропонуємо вам дізнатися про те, чим доводилося харчуватися селянам, у яких відбирали останні крихти хліба та зерна. Тож вашій увазі «меню» середньостатистичного українця у 1932-1933 роках.
Фото: city.kherson.ua
У часи, коли радянська влада відбирала в українців усе, що тільки можна було їсти, доведені до відчаю селяни не знали, як втамувати свій голод. Вони змушені були перед страхом голодної смерті намагатися перетворити на їжу будь-що, що потрапляло під руки — кору з дерев, траву, лушпиння з картоплі, навіть солому. З того намагалися приготувати щось хоча б віддалено схоже на їстівну страву.
До прикладу, з кори дуба, берези або осики виготовляли млинці (так звані «маторженики»). Для цього з дерев кору здирали, дрібно перетирали її з макухою — утворювалося щось подібне до тіста. Вже із цього тіста й смажили млинці.
Фото: uncounted.ual.ua
Із січеної соломи голодні українці творили щось на кшталт хліба. До «тіста» входили також просяна та гречана полова, «борошно» з товченої в ступі кори дерев, лушпиння картоплі. Все це намагалися вимішати до однорідної маси й випікали з неї «хліб». Хоча він й тамував на якийсь час голод, проте насправді був дуже шкідливим і викликав тяжкі шлункові хвороби. Як і більшість «страв» тих тяжких часів.
Взагалі під час Голодомору було багато нових «рецептів страв» з рослин. Так, селяни примудрялися харчуватися навіть очеретом та бур’янами. Зокрема, коріння очерету та траву збирали й варили разом з лущеними качанами від кукурудзи та лушпинням проса. Виходив такий собі «суп». Проте, за спогадами очевидців, від його споживання потім з’являлися болісні відчуття в животі.
Фото: radiosvoboda.org
Прислуговувався у ті роки й буряк. З його перемеленого насіння, змішаного з тертими буряками, готували так звані «плесканчики» — печені коржі, які були дуже «колючими» та гіркими на смак.
Також молоде листя буряку, якщо таке вдавалося знайти, обривали й просто їли сирим. А самі кореневища запікали, варили з них буряковий борщ з рештками того, що взагалі можна було вкинути у цю страву. З буряка також можна було зробити узвар або ж «колзяники» — коржі з домішками кользи (ріпаку).
Фото: radiosvoboda.org
Також активно використовували в їжі таке дерево, як липу. З її розтертих бруньок пекли «щоденники», з листя (з домішками полови та картопляних обрізок) — «маторжаники» та «липники» (тільки листя липи).
Млинці та коржики також готувалися з коріння лопухів, люцерни, насіння льону, макухи, подорожника й навіть щавлю.
Якщо щастило «розжитися» або заховати від радянських окупантів кукурудзу, то з неї варили мамалиґу — густу кашу з кукурудзяного борошна. При чому мололи одразу як зерна, так й сам качан. Також з такого борошна можна було приготувати хлібець, а самі зерна можна було й просто посмажити. Якщо вдома лишалося трохи висівок або пшеничного борошна, то їх змішували з тертими кукурудзяними качанами й випікали хлібці.
Фото: radiosvoboda.org
Відомо також, що ті селяни, кому вдавалося заховати у себе бодай один кавунчик, готували з нього давню українську страву — бекмес. Це варена м’якоть ягоди, яка виглядає та смакує приблизно як мед. Це була солодка розрада тих часів, яка, на жаль, була доступна далеко не всім.
На жаль, доходило в ті часи й до того, що люди, втрачаючи від голоду ґлузд, виловлювали по вулицях птахів — ворон, горобців, галок — і їли їх, як свійську птицю. Доходило й до вбивства котів і собак, навіть було зафіксовано випадки канібалізму.
Для того, аби нагадати українцям про страхи Голодомору, Українська академія лідерства створила онлайн-ресторан зі стравами Голодомору. З його гнітючим «меню» можна познайомитися за посиланням. Тут доступні світлини страв, приготованих за «рецептами» тих часів, а також короткий опис інгредієнтів, із яких ці страви було приготовано.
Для того, щоб жахи минулого ніколи не повторилися в майбутньому, ми маємо пам'ятати ці жахливі сторінки нашої історії, а також про те, хто був причетний до жахливої трагедії, в ході якої загинули понад 3 мільйони українців (1932-1933 роки).
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
