Херсонка розповіла Кавун.City, як протікає COVID-19 у її чоловіка. Вона не хоче публікувати своє ім’я та ім’я свого чоловіка, проте готова поділитися, що і як відбувалося по днях – від перших симптомів до госпіталізації у важкому стані.
Розповідає свою історію – щоб застерегти інших. ЇЇ чоловік зараз в інфекційній лікарні – найважчий у палаті. А донедавна він не вірив, що COVID-19 є та принципово не вдягав маску, хоч є в групі ризику – має цукровий діабет та вік 60+.
Публікуємо розповідь від першої особи
День 1
У чоловіка з’явилась швидка втомлюваність, під вечір температура до 37,2. Не сильно боліло горло, незначний нежить, кашлю не було. Це тривало кілька днів. Думали, це через підвищений цукор.
День 5
Зникло відчуття запахів. Температура до 37,4-37,6, підіймається під вечір. Почали підозрювати, що це може бути COVID-19. На ніч приймає жарознижувальне.
День 6
Телефоном у реєстратурі поліклініки чоловік дізнається, що його лікар, із яким укладено декларацію, на лікарняному. Спитав, куди звернутися, щоб здати аналіз – йому сказали номер кабінету. Він прийшов, там близько 20 людей у черзі. Дізнався, що потрібно взяти направлення. Пішов до чергового лікаря, який в цей день працював на два кабінети – приймав і своїх пацієнтів, і тих, кому потрібен був лікар, але їх лікаря не було.
Під кабінетом довелось чекати пів дня. За цей час самопочуття погіршилось, чоловік не просто сидів – він лежав на лаві в коридорі та чекав, поки його приймуть.
Потрапив до лікаря – отримав направлення на рентген та тест на COVID-19. Кисень трохи нижче норми, на рентгені – легені в нормі. Рекомендація лікаря – жарознижувальне, пити багато рідини, вітаміни, полоскати горло содовим розчином.
З поліклініки чоловік повернувся додому із температурою 38. Під вечір – 38,6.
День 8
Надійшов позитивний результат на COVID-19.Телефоном тримає зв'язок із медичною сестрою – вона записує температуру.
День 9
Температура до 39,4. Укол, яким до цього вдавалось збити температуру, вже не діє. Лікар з поліклініки телефоном радить лягти в інфекційну лікарню. Чоловік відмовляється – боїться потрапити саме в інфекційну.
День 10
Підвищився цукор. Чоловік блює навіть від води, не може їсти та розмовляти. Отримали від лікаря з поліклініки електронне направлення на госпіталізацію. Під вечір викликали швидку – госпіталізували до інфекційної лікарні.
День 11
Чоловік не відповідає на телефон. Додзвонитися у лікарню майже не можливо. Телефони, що є в інтернеті – не відповідають. Довелось звертатися у швидку, дізнаватися телефон приймального покою, там сказали у якому відділенні перебуває чоловік. Додзвонитися вдалося лише після обіду. Дізналася, зранку дали антибіотик, інсулін. Близько 16:00 зробили крапельницю. У лікарні сказали, що є підозра на двостороннє запалення легень. Ліки всі в лікарні є, довелось купити лише від хронічних хвороб – один препарат, він коштує не дорого. рівень цурку у крові підвищився до 18, при нормі 5.
Я це все розказую, щоб люди знали, це страшна хвороба. Мій чоловік не носив маску, не вірив у це. Він парафіянин церкви, ходив на службу, на причастя, а там – всі без масок. Коли у маршрутках всі без масок… Це страшна хвороба, а маска – це турбота не про себе, а про людей, які тебе оточують! Якщо вам нас*ати на себе, то подумайте про те, що є інші люди, які можуть пережити хворобу зі складними наслідками!
Матеріал записаний зі слів херсонки, яка погодилась анонімно розповісти історію хвороби свого чоловіка.
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
