З нагоди 100-річчя від дня народження національного героя кримськотатарського народу, льотчика Амет-Хана Султана, Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом у 2 гривні.
В обіг вона надійшла 7 жовтня цього року. Загальний тираж пам’ятної монети становить 30 тисяч примірників. На її лицьовій стороні зображено портрет відомого льотчика із зазначенням років його життя (1920-1971), на зворотному боці - літак часів Другої світової війни, яким керував Амет-Хан Султан. Також на реверсі монети розмістили абрис підбитого ворожого літака, її номінал та малий герб України.
Фото: bank.gov.ua
Хто такий Амет-Хан Султан
Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в кримському містечку Алупка. В історію він увійшов як льотчик-ас, який за часи Другої світової війни здійснив 603 бойові вильоти й збив 49 ворожих літаків. За ці заслуги Амет-Хана удостоїли звання двічі Героя Радянського Союзу.
Свій перший бойовий виліт кримськотатарський герой здійснив 22 червня 1941 року, провадячи аеророзвідку переправ через річку Прут. Надалі проводив розвідку з неба над територіями Кишинева, Тирасполя, Миколаєва, Одеси та Херсонської області.
Перший літак Амет-Хан Султан збив у небі над Ярославлем 31 травня 1943 року. Під час повітряної дуелі льотчик взяв на таран німецький бомбардувальник «Юнкерс-88».
Фото: wikipedia.org
У ході Другої світової війни Амет-Хан брав участь у звільнені Криму та штурмі Севастополя. Після звільнення півострова від нацистів Амет-Хан Султан отримав дозвіл на відвідування родини в рідній Алупці. Час його візиту додому співпав із каральною операцією НКВС проти кримськотатарського народу. Тоді за період 18 — 22 травня 1944 року з рідних домівок примусово вивезли у віддалені республіки Середньої Азії за різними даними від 191 до 423 тисяч кримських татар. У перші роки після примусової депортації загинуло близько 46 відсотків представників цього народу.
Амет-Хан Султан вступив у конфлікт із каральними загонами й зміг відстояти право своєї родини лишитися в рідній домівці. Історія цих кількох жахливих днів з біографії кримськотатарського героя лягла в основу сюжету художньо-біографічної стрічки 2013 року «Хайтарма».
Фото: wikipedia.org
Пізніше Амет-Хан продовжує свою службу і повертається на фронт, бере участь в битві за Берлін. Свій останній бойовий виліт льотчик здійснив 29 квітня 1945 року, збивши в небі над Темпельгофом німецький винищувач «Фокке-Вульф-190».
Після завершення війни Амет-Хан Султан бореться з системою, яка не дає йому можливості займатися улюбленою справою через кримськотатарське походження. 1947 року він таки перемагає і починає працювати льотчиком-випробувачем. За досить короткий час Амет-Хан стає льотчиком-випробувачем 1 класу, здобуває визнання справжнього аса своєї справи.
Життя Амет-Хана Султана обірвалося трагічно 1 лютого 1971 року під час випробування нового реактивного двигуна на літаючій лабораторії Ту-16ЛЛ. Поховали двічі Героя Радянського Союзу та легенду кримськотатарського народу в Москві на Новодівичому цвинтарі.
Фото: wikipedia.org
Амет-Хан. Повернення. Про що фільм «Хайтарма»
Тривалий час про Амет-Хана Султана в Україні не згадували на високому рівні. Попри те, що пам’ятники легендарному льотчику встановили в кількох містах Росії, у Києві погруддя асу відкрили лише 3 травня 2013 року.
За два тижні після цього кримськотатарський режисер Ахтем Сеїтаблаєв представив світові свій фільм «Хайтарма» («Повернення»), який розповідає про життєвий шлях героя кримськотатарського народу. Головну увагу в стрічці звернули саме на трагічні події 18 — 22 травня 1944 року, коли кримських татар масово депортували зі звільненого півострова, звинувативши їх у «колабораціонізмі».
За сюжетом стрічки уже Герой Радянського Союзу разом з бойовими побратимами (один з яких — французький льотчик) приїжджає в Алупку до своїх батьків. Тут він стає не просто свідком каральної операції НКВД, а разом зі своєю родиною ледве не стає її жертвою. Лише завдяки втручанню в ситуацію одного з високопоставлених чинів спецслужб та своїх побратимів Амет-Хан домагається того, аби його родині дали спокій. На жаль, допомогти своєму народу льотчик не зміг.
У зйомках стрічки в якості масовки брали участь тисячі кримських татар, які таким чином хотіли віддати данину жертвам жахливої трагедії свого народу. Головну роль (Амет-Хана) виконав сам режисер Ахтем Сеїтаблаєв. Також у фільмі зіграв одну з провідних ролей Олексій Горбунов.
Фото: Кавун.City
Стрічка викликала несхвальні відгуки в Росії, а її прем’єрний показ у Сімферополі означився дипломатичним скандалом — російський консул Володимир Андреєв заборонив учням Амет-Хана Султана відвідати показ стрічки у кінотеатрі. Пізніше він заявив, що фільм «викривляє правду про Велику Вітчизняну війну», а кримські татари, на його думку, є зрадниками Радянського Союзу.
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
