Карантин став особливо небезпечним для родин, в яких були ознаки домашнього насильства або схильних до цього. Оксана Михайленко, психологиня, гештальт-терапевтиня, надає фахову та розгорнуту консультацію щодо того, як вчиняти під час карантину, якщо Вам загрожує небезпека насильства.
Текст — Оксани Михайленко
Із введенням карантину і обмеження соціальних контактів, життя певної частини родин перетворилось у відпочинок і можливість зайнятися хатніми справами, вихованням дітей, спільною організацією дозвілля. Для іншої категорії сімей життя в умовах карантину перетворилось на жах, приниження, сварки, побиття, насильство... бо можливості втекти і вплинути на ситуацію виявились досить обмеженими й існує постійний тотальний контроль та залякування. Ці факти підтверджує і статистика звернень до правоохоронних органів, на гарячі телефонні лінії довіри або обрана мовчазна стратегія «вижити за будь–яку ціну і перетерпіти».
Про що свідчить статистика
Для розуміння масштабів даної ситуації наводимо статистичну інформацію. В Україні майже кожна четверта жінка потерпає від насильства, про що свідчать дані дослідження ФН ООН в Україні відносно поширеності насильства щодо дівчат та жінок. Окрім того, в умовах збройного конфлікту, запровадження карантинних заходів збільшується кількість випадків насильства. І особливо насильства щодо жінок. Все більше жінок бояться заявляти про насильство та звертатися по допомогу. Про це повідомляють правозахисні, громадські організації, надавачі послуг, соціальні служби. Понад 60% потерпілих від насильства не повідомляють про його вчинення та не звертаються по допомогу. Статистика свідчить:
-
44 % українців стикались в своєму житті з насильством в сім’ї.
-
30% респондентів зазнавали насильства в сім’ї до 18 років.
-
29% респондентів – після досягнення повноліття.
-
Жінки частіше потерпають від насильства в дорослому віці (33% проти 23% чоловіків), в той час як чоловіки – у віці до 18 років (34% юнаків проти 27% дівчат).
-
Кожна п’ята жінка віком 15-49 років переживала фізичне насильство з часу, коли їй виповнилося 15 років*.
-
Третина всіх постраждалих зазнавали насильницьких дій на вулицях своїх населених пунктів; близько п’ятої частини постраждалих пережили подібні випадки у себе вдома, 15% - на роботі або в навчальному закладі.
-
Одна з десяти постраждалих жінок зверталася по соціально-психологічну допомогу до будь-якого постачальника послуг.
-
Вразливість жінок з числа ВПО в майже 3 рази вища ніж місцевих**.
-
Відбувається поширення випадків насильства щодо жінок саме у регіонах, які межують з регіонами проведення АТО.
(За даними опитування в рамках програми рівних можливостей чоловіків і жінок, 2010 рік).
На жаль, за статистикою більшість випадків насильства коїться саме найближчими людьми, або тими, хто має стосунки з потерпілими, знають звички, слабкі місця, володіють інформацією, мають можливість впливати на поведінку і маніпулювати. І найстрашніше - належать до кола близьких осіб і членів родини. А отже підпадають під визначення домашнього насильства і дію закону.
«Домашнє насильство» включає в себе умисні дії насильницького характеру з боку інтимного партнера й інших членів сім’ї, незалежно від місця де насильство відбувається і в якій формі. Визначення з рекомендацій ООН та Ради Європи.
Що таке домашнє насильство та які його види
Існує 4 види домашнього насильства
Домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство в сім’ї – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.
Сексуальне насильство в сім’ї – це протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї.
Психологічне насильство в сім’ї – це насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Економічне насильство в сім’ї – це умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Особливості домашнього насильства
Домашнє насильство має свої особливості
-
Це не одноразова дія. Це процес, що складається з циклів насильства, які тримаються на продовженні стосунків потерпілої особи і кривдника.
-
Якщо один раз насильство в сім’ї з’явилося, то воно обов’язково повториться.
-
Це насильство завжди відбувається протягом тривалого проміжку часу і має тенденцію до зростання.
-
Це насильство між особами, як правило, залежними одне від одного.
-
Найчастіше домашнє насильство замовчується і приховується обома сторонами від оточення.
Куди звертатися по допомогу
У Херсонській області працюють 8 телефонних гарячих ліній для консультування з юридичних та соціальних питань, психологічної підтримки жінок і чоловіків, які потрапили в складні життєві обставини у зв’язку з карантином, перебувають у ситуаціях домашнього насильства та інші вразливі групи жінок та їх сім’ї.
Гарячі лінії працюють по будніх днях з 9.00 до 17.00. Субота, неділя – вихідні. Одночасно підключені по 2 лінії юристів та 2 лінії психологів. Якщо якась лінія відключена, дзвоніть на інші.
Контакти телефонних консультантів:
Психологи
Оксана +38 066 758 96 61
Вікторія +38 066 492 46 37
Анастасія +38 095 927 28 07
Дар`я +38 066 622 85 32
Юристи
Сергій +38 099 468 38 48
Олена +38 066 790 90 21
Олеся +38 099 349 71 45
Віра +38 099 349 71 43
Робота телефонних гарячих ліній зкоординована з Департаментом соціального захисту населення обласної державної адміністрації. Діяльність телефонних гарячих ліній в Херсонській області є солідарними діями неформального партнерства жіночих громадських організацій в Херсонській області на виклики пандемії COVID19:
● Громадська організація ГО «Громадський центр «Нова генерація» , м. Херсон
● Громадська організація Херсонський обласний центр «Успішна жінка», м. Херсон ХОЦ «Успішна жінка"
● Благодійна організація Фонд громади міста Гола Пристань «Свята Ольга» , Благодійна організація Фонд громади міста Гола Пристань» Свята Ольга»
● Громадська організація «Усі свої» Громадська організація «Усі свої», м. Скадовськ
● Громадська організація «Інформаційний правозахисний центр «Едельвейс», смт Чаплинка ГО «Інформаційний правозахисний центр «Едельвейс»
● Громадська організація «Перспектива», м. Нова Каховка
● Громадська організація «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», м. Херсон ІРЦ Правовий простір
● Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров'я», м. Херсон Фонд милосердя та здоров’я
Просимо і Вас долучитися та поширити на своїх ресурсах та в соцмережах цю інформацію!
Неформальне партнерство підтримано на базі Міжрегіонального ресурсного центру з розвитку потенціалу жіночих організацій, який створено громадською організацією «Громадський центр «Нова генерація» в рамках проєкту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні», що впроваджується організацією Pact Ukraine за фінансової підтримки Посольства Канади в Україні Embassy of Canada in Ukraine
P.S. Публікація підготовлена в рамках проєкту ГО ІРЦ «Правовий простір» № SG53583 «Громадський штаб протидії поширенню коронавірусу в Херсоні «COVID-2019 INFO Херсон» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Викладені в цій публікації думки належать автору і не обов’язково відображають погляди Міжнародного фонду «Відродження».
