У міському бюджеті на 2020-й рік передбачено чимало заходів із будівництва. Загалом на різні види будівництва та реставрації запланували близько 53,5 млн грн. Щоправда, 1 квітня під час позачергової «коронавірусної» сесії мало не половину призначених на дані цілі коштів забрали. «Кавун-сіті» розбирався, що очікує цього року відомі херсонські довгобуди і які з них постраждали від коронавірусу найбільше.
Отже, в бюджеті на 2020-й рік передбачено чимало заходів із будівництва. Загалом на різні види будівництва та реставрації запланували близько 53,5 млн грн з міського бюджету. Щоправда цю чималеньку суму розпорошили між об’єктами так, що більшість так і не будуть завершені найближчим часом. Після сесії 1 квітня чимало із запланованих робіт взагалі не будуть фінансувати цього року: всього з цього напрямку зняли 23,5 млн грн. Які саме об’єкти «постраждали»?
Відселення мешканців будинків «гнучкої схеми»
Збудованих без фундаменту будинків «гнучкої схеми» у Херсоні чимало Розмови про відселення тривають вже доволі довго, але і досі жодного «живого» проєкту з відселення на горизонті не спостерігали. А будинки тим часом руйнуються і стають аварійними.
Цього року мешканців «гнучкої схеми» теж навряд чи розселять по нових будинках — це має статись не раніше 2022 року, але принаймні в бюджеті є кошти на подальше будівництво, хоч і небагато.
Отже, будівництво триває доволі повільно. Власне, воно і не починалося — кошти витрачали поки що винятково на проєктні роботи.
Особливо чекають на відселення мешканці будинку №4Г по вул. Заменгофа. Вони і досі живуть в умовах, які важко назвати нормальними: тече дах, тріщини у стінах, в яких видно вулицю, та ще чимало жахів, які можна побачити на красномовних фото. Але цьогоріч будівництва не дочекаються: заплановані 2 мільйони зняли.
Реконструкція школи №26
Школу №26 у сел. Комишани, яке відноситься до Херсона, вже назвали «золотою», адже на її реконструкцію заплановано 48,8 млн грн. Будівництво триває з 2013 року і має завершитись у 2022-му.
Будівництво школи №26 у Комишанах
Вже витрачено трохи більше 33% коштів, а на 2020-й рік заплановані 10 млн грн., які забезпечать 53% виконання робіт. Куди веселіше триває будівництво в Комишанах, аніж на Острові, де будують багатоквартирний будинок. Можемо лише припускати, що обрані від комишанських округів депутатами директор фінансового департаменту міста та очільник земельної комісії — відповідно Роман Підперигора та Ігор Грек — чимало сприяли швидкості виконання робіт. Іще веселішим є той факт, що з реконструкції школи коштів не знімали. Отже, посприяли і тому, що кошти залишились — це оціночне судження. Варто лише уявити, як легко буде вести наступну передвиборчу кампанію в Комишанах із майже добудованою школою на фоні занедбаного Херсона, де нічого не оновлюється. До речі, панове Підперигора та Грек увійшли до міської ради з максимальною кількістю голосів на сусідніх округах у Комишанах.
Будівництво дитячого садка на Сухарці
На території школи №5 по вулиці Сухарній будують дитячий садок. Протягом 2016 — 2020 років на це мали би витратити понад 28,5 млн грн. Однак якби навіть освоїли заплановані на 2020-й рік 5,6 млн грн, виконання становило би лише 23%. Кошти на будівництво зберегли — змінилась стаття видатків
Школа №23
Будівництво цієї школи та спортивного комплексу зі спортивним басейном у мікрорайоні Таврійському — це багаторічна обіцянка кількох очільників міста і тамтешніх депутатів. Проте будівництво так і не починалось. Мешканці створили ініціативну групу, яка розробила проєкт «спонукання» Херсонського міського голови до будівництва — так і називався проєкт.
В ініціативній групі, спираючись на документи, повідомляли, що в мікрорайоні 4-А Таврійському мешкає більше 1000 дітей шкільного віку та майже 600 діточок дошкільного віку. Всіх їх щодня батьки змушені возити по школах міста. При цьому, проєкт будівництва школи був затверджений іще 2011 року, проте на певному етапі все зупинилось: у період з 2016 до 2019 рр. кошти не виділялись.
Спочатку повідомляли, що для завершення робіт потрібно близько 356 млн грн. В бюджеті 2020 року вже фігурує сума 419,9 млн грн. На сьогодні виконали лише 0,6% робіт, а на 2020-й рік запланували всього 5 млн грн — це мало бути 1,8%. Але не буде і цього: кошти на 2020-й рік зняли в повному обсязі.
Новину про зняття коштів з видатків на будівництво школи №23 дуже негативно сприйняли мешканці мікрорайону. Більшість із них із сумом зазначають, що побудувати школу обіцяли ще понад 20 років тому. Ми взяли коментар у херсонки Юлії Коновальчук.
Юлія Коновальчук
«Школу хотіли побудувати, коли я ще першачкою була — ішла до першого класу. Наразі мої діти вчаться. Поки її добудують, вона їм вже не буде потрібна. я пішла до школи в 1997 році — до 56-ї школи. Зараз мої діти так само там навчаються. Проблема відсутності школи посилилась, коли молодіжний житловий комплекс почав розбудовуватись. Надто великий потік людей, зокрема родини з дітьми — там же були молодіжні кредити! Цей пік народжуваності вже пережили. Я впевнена: зараз немає сенсу будувати нові будинки і здавати їх в експлуатацію, адже поруч немає гідної інфраструктури — щонайменше школи. І доки школу нарешті не добудують, мікрорайон неможна збільшувати».
Пам’ятки архітектури
Вперше за багато років Херсон подбає про пам’ятки архітектури. На ремонтні роботи фасаду Палацу дитячої та юнацької творчості — колишній Палац губернатора 1905 року будівництва — запланували трохи менше 1,5 млн грн. Це проєкт громадського бюджету, який посів третє місце серед 18-ти проєктів, що перемогли тогоріч — в перший рік реалізації бюджету участі в Херсоні.
Палац дитячої та юнацької творчості
Директорка палацу Людмила Окатова неодноразово зверталась до місцевої влади із проханням про проведення ремонтних робіт. Проте відповідь завжди була приблизно однаковою: коштів немає, щойно будуть — проведуть роботи. Але протягом 12 років кошти так і не з’являлись.
«Щороку наш палац отримує чисельні грамоти та подяки за участь у різноманітних фестивалях і конкурсах, — розповідає Людмила Окатова. — Палац щороку приймає понад 1 000 дітей, які тут опановують танцювальне, образотворче та інші види мистецтва і позашкільної роботи. Це пам’ятка архітектури, яку безумовно місто має зберегти. Втім фасад продовжує руйнуватись і поточних видатків, які ми спрямовуємо на його утримання, вже не вистачає: необхідні капітальні роботи, можливо реставраційні. Весь обсяг зможе показати експертиза, яку необхідно зробити, перш ніж реалізувати проєкт».
Щоправда, і цей проєкт «порізали»: залишили лише трошки більше 400 тис грн на розробку експертизи. Наразі невідомо, як буде дофінансовуватись проєкт, який мають реалізувати коштом громадського бюджету.
Більше пощастило гімназії №20: на фасад кошти залишили. Реставруватимуть його протягом двох років. Загальна сума проєкту становить 2,2 млн грн, на 2020-й рік запланували 250 тис грн.
Гімназія №20
Що чекає на «Лебедине озеро»
Заспойлеримо одразу: на «лебединку» коштів знову немає.
Лебедине озеро спорудили в Херсоні до 200-річчя міста — у 1978 році. Ось так виглядала локація у парку — наразі парк «Херсонська фортеця» — у 1981-му.
Іще у 2000-му році озеро існувало, але згодом висохло — через неспроможність з боку влади обслуговувати локацію. Зараз колишнє озеро виглядає ось так:
З моменту висихання озера чимало місцевих політиків обіцяють відновити Лебединку, проте і досі на місці колишнього озера немає жодних слідів цивілізації. Лише небайдужі активісти час від часу влаштовують там відкриті зони для перегляду фільмів або невеликі спортивні змагання — для привернення уваги до проблеми реконструкції локації: якщо не в озеро, то в інший публічний простір.
Попри гучні заяви про реконструкцію озера, про залучення інвестицій або інших поворотних чи безповоротних коштів, наразі до проблеми відновлення локації залучають лише бюджетні кошти. Прослідкуємо тенденцію?
Для розробки проєкту реконструкції чаші Лебединки уклали угоду на 712 тис грн із ПП «Херсонтехнопроект». Витратили 223 тис грн. Іще 25 тис грн сплатили за документацію з технічної інвентаризації. Хоча на ресурсі, створеному в підтримку реконструкції озера, чомусь повідомили, що ці заходи здійснили безоплатно.
У 2018 році один із молодих активістів — Артур Айметов — створив проєкт реконструкції озера, але в життя його так і не втілили, а ініціатива з відродження завмерла на стадії обговорення цього проєкту-переможця.
Наразі почались розмови про те, що мають бути інвестиції — близько 15 мільйонів гривень — для реконструкції озера. Ситуацію колегам коментувала Олена Мазур — нині в.о. заступника Херсонського міського голови, депутатка Херсонської міської ради, яка від початку каденції висвітлювала питання реконструкції озера та входила до групи з відбору проєктів, де і переміг Артур Айметов.
Лебединка вже стала чудовим важелем для передвиборчих кампаній, починаючи з періоди висихання — десь з 2001 року. Але жодних істотних змін наразі так і не відбулось. Чого не скажеш про фонтан, який у 2019 році доволі швидко з’явився на бульварі Мирному в центрі Херсона.
На цей фонтан швидко віднайшлось 5 млн грн, а роботи, які почались влітку 2018 року, — як і активна фаза відбору проєктів для «лебединки» — завершились наприкінці 2019-го.
Цього року мали виділити ще 500 тисяч гривень на продовження робіт у «лебединці», але карантин плани зруйнував: кошти зняли.
Що думають херсонці щодо «лебединки»: оновлювати як озеро чи в іншому вигляді?
Костянтин Медведєв: «Озеро було б непогано. Але вжити заходів щодо підтоплення будівель на Перекопській».
Йдеться про імовірність підтоплення через своєрідну систему постачання води — у 90-х роках саме в цьому була проблема. Про це зазначає і інший херсонець:
Сергій Тишкович: «Во время монтажа плит были нарушены нормы гидроизоляции В озере вода уходит в землю — требуется постоянная подпитка. Подымается уровень грунтовых вод и подтапливает близ стоящие дома».
Віталій: «Вело- і скейтмайданчик із численними рампами та бар'єрами для трюків».
Ідея з велопростором не вперше лунає серед активістів, але попри конкретні пропозиції так і не втілилась в життя. Ось іще одна подібна ідея — ролердром:
Ольга Новохацька: «Підлітки просять ролердром, питні фонтанчики, вайфай безкоштовний та туалет. Бажано безкоштовний також».
Галина Горобець: «Озеро нужно! У нас стало очень жарко в летний период,и чем больше воды в городе,тем лучше! Да и просто красиво для парка! Возможно немного обновить».
Олег Робко: «Озеро — непростительная роскошь. Нужно превратить в коммерческий объект. Нужно бюджет пополнять, а не тратить из него».
Це твердження викликало обговорення вже серед користувачів:
Дмитро Плотніков: «Понятное дело, что сиюминутно озеро ждать не стоит — не первостепенная проблема города. Но коммерческих объектов и так хватает, а вот внешний вид города в крайне ужасном состоянии. Туризм — это тоже коммерция. Но мне сложно представить человека, который лишний раз захочет приезжать в столь уродливый, к сожалению, город. Максимум приезжают посмотреть на достопримечательности в области. Так что озеро могло бы стать неплохим украшением города».
В будь-якому випадку, кожна згадка у медіа про «лебединку» викликає емоції у херсонців, адже посеред міста у парковій зоні наразі знаходиться під відкритим небом занедбана чаша озера. На жаль, найближчим часом не варто чекати змін на краще.
Епідемія VS будівництво
Як видно, заплановані будівельні роботи — це лише мала частка від того, що дійсно потрібно зробити в Херсоні. Тобто навіть за ідеальних умов не збудують до кінця чинної депутатської каденції фактично нічого. А наразі плани з будівництва руйнує і карантин, що спричинила епідемія.
Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко зазначив у березні, що наразі із введенням карантину херсонський бюджет недоотримає близько 20 мільйонів гривень. Це пов’язано із пом’якшенням податкового навантаження, зокрема зі сплати земельного податку, який у повному обсязі опиняється в місцевому бюджеті і фактично його формує. Що це означає?
В першу чергу, скорочення запланованих видатків на 2020-й рік щонайменше на 20 мільйонів гривень. Інакше буде неможливо профінансувати принаймні те, що вже запланували.
Другий аспект — це спрямування додаткових коштів на галузь медицини задля боротьби із коронавірусом. Скільки коштів знадобиться у цьому напрямку, не каже ніхто. Розрахунки управління охорони здоров’я надало на 29 млн грн, профінансували наразі 13 млн грн. Іншу частину планують виділити найближчим часом. Тобто іще щонайменше 16 млн грн мають віднайти за умови, що 20 млн грн бюджет не отримає. Звідки брати кошти? Відповідь проста, але драматична: знімати з запланованих видатків. Щодо резервного фонду, який зазвичай використовують в екстрених випадках, то його залишки становлять трохи більше 300 тисяч гривень. Цього нищівно мало для реалізації заходів із захисту від коронавірусу.
Які видатки також «постраждали»?
Майже до самої сесії міська рада про це тактовно мовчала. Проєктів рішень зі змінами до бюджету не було до вечора 31 березня. Єдине, про що давно говорили, це харчування школярів: вони перебувають на карантині, а тому не харчуються у школах. Щоправда, цю різницю так ніхто і не зняв: не вистачило голосів.
Зняли частину видатків майже з усіх галузей: управління освіти, культури, житлового господарства. Про будівництво ми писали. В цілому, медична галузь отримала 46 млн грн для боротьби з коронавірусом, які розподілять між трьома лікарнями міста: лікарнею ім. Тропіних, лікарнею ім. Карабелеша, лікарнею ім. Лучанського.
Для забезпечення нормальної життєдіяльності вже необхідно залатати дірки обсягом щонайменше 36 млн грн. І це лише завершується перший квартал: на черзі — другий, який може стати іще більш драматичним для бюджету, адже наслідки карантину наразі невідомі, а послаблення для сплати податків продовжують діяти.
