Микола Микуцький — яскравий представник своєї родини, в якій були і є видатні люди. Вчора херсонському актору виповнилося б 97. Він пішов з життя у 2001-му, у віці 78 років.
Вірний херсонському театру
Все своє життя Микола Олександрович прожив у Херсоні. Закінчивши Київський інститут театрального мистецтва у 1969 році (курс М. Карасьова), він приїхав працювати до херсонського театру, де, до слова, грав і до вступу до вишу. Тут він пропрацював до 1987 року. У 1968 році отримав звання Заслуженого артиста Української РСР.
Микола Микуцький
Театр в окупації
Микола Микуцький був одним із тих акторів, яких окупанти у 1943 році відібрали і направили до німецького містечка Вольфек — нібито для підготовки місця для переведення туди херсонського театру. Насправді ж 15 молодих акторів потрапили до концтабору, де кожного дня їх водили на роботу на фабрику фірми «Адфа» з виробництва фотоплівки та фотопаперу.
Концтабір звільнили американські війська у 1945 році. На другий день туди приїхали вже радянські офіцери, які запропонували всім повернутись додому. Більшість акторів потрапила до спецроти, яка їздила по військових частинах і госпіталях з виставами для військових. Після завершення служби у спецроті більшість акторів роз'їхались по різних містечках, побоюючись, що у рідному Херсоні їх можуть репресувати за те, що служили в окупаційному театрі. Єдиним, хто повернувся додому, був Микола Микуцький.
Микола Микуцький
Відомі театральні роботи Миколи Микуцького:
Богутовський («Страница дневника» В. Корнейчука),
Шаламай («Дума про любовь» за М. Стельмахом),
Косяк, Журавель, Григорій («Радуга», «Вер-ность», «Ночь и пламя» Н.Зарудного),
Каленик («Майская ночь» за М. Гоголем),
Попандопуло («Свадьба в Малиновке» Л.Юхвида),
Богуш («Спасите Рейча» Ю.Бедзика),
Устенко-Гармаш, Шаман («Побег» Д.Щеглова),
Тиква («Севастопольский вальс» К.Листова),
Нікітін («С покорностью» Л.Митрофанова),
Забелин («Кремлевские куранты» М.Погодина),
Рудик («Люди в шинелях» І.Рачада),
Потьомкин («Флаг адмирала» В. Штейна).
Микола Микуцький
Онука Миколи Олександровича — Інна Микуцька — також стала відомою у Херсоні екскурсоводкою і гідом. Отже, родинна справа роботи на благо Херсона триває.
