20 грудня 2019 року 30 депутатів Херсонської міської ради підтримали перелік об'єктів комунальної власності Херсона, які підлягають приватизації. Перелік не був оприлюднений за 20 днів, як цього вимагає закон. В ньому немає повних назв об'єктів та нинішніх орендарів, а головне — про приватизацію деяких об'єктів орендарі дізнались вже після сесії.
Що відбулось 20 грудня
Питанням №34 порядку деного сесії Херсонської міської ради був проєкт рішення «Про затвердження переліку об’єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації». Свої голоси на підтримку цього проєкту віддали 30 депутатів з 38 присутніх. Проти були лише двоє: Сергій Волошинов та Олена Урсуленко. Пізніше Олена Урсуленко, яка є секретарем міської ради, написала заперечення щодо даного проєкту і повідомила:
Олена Урсуленко
«Так, дійсно, можуть бути такі обставини, коли порядок денний сесійного засідання може доповнюватися проєктами рішень за прискореним розглядом. Більше того, такі обставини чітко визначені регламентом Херсонської міської ради, але чомусь для начальника управління комунальної власності Аліси Вербицької діють зовсім інші норми і правила. Рішення сесії з питань 33 та 34 порядку денного не підписую, надаю зауваження й заперечення. Об’єкти комунальноі власності не можуть «реалізовуватись в темну»!
Олена Урсуленко має на увазі статтю 69 Регламенту Херсонської міської ради.
Отже, йдеться про проєкт рішення щодо приватизації об'єктів комунальної власності, який надійшов депутатам міської ради із порушеннями щонайменше кількох законодавчих актів:
1. Регламенту Херсонської міської ради: документи не були надані вчасно, прискорений розгляд не обгрунтований винятковими випадками.
2. Знову регламенту: не всі 87 об'єктів комунального майна, про які йшлось у проєкті, погоджені із профільною комісією.
3. Закон України «Про доступ до публічної інформації»: документ не було оприлюднено за 20 днів до пленарного засідання. Точніше, текст рішення був, а обов'язкових додатків, про які також йдеться у проєкті, — ні.
Але знайшлось 30 депутатів у сесійній залі, які чомусь не звернули уваги на порушення і проголосували.
Чергова спроба скоротити бібліотеки
Приблизно раз на два роки у Херсоні відбувається спроба «оптимізувати» централізовану бібліотечну систему шляхом закриття певних бібліотек: зробити таке собі укрупнення. Ініціатива йде, як правило, від депутатів Херсонської міської ради. Подібне до цьогорічного вже відбувалось 2017 року, коли пролунала ініціатива закрити та об'єднати деякі бібліотеки. Тоді відбувся круглий стіл, під час якого присутні депутати, громадські діячі, працівники та читачі бібліотек та чиновники міста запевнили, що бібліотекам якщо і потрібна оптимізація, то принаймні фахова, а не лише передбачена бажанням депутатів закрити певні об'єкти.
На сьогодні в Херсоні працює понад 20 бібліотек-філій централізованої бібліотечної системи. За межами міста — сільські та селищні бібліотеки. В централізованій бібліотечній системі повідомили, що зазначеним вище рішенням віддаються на приватизацію бібліотеки №17 та 19 (вул. Лавреньова, 11), №7 та №24 (вул. Патона 4а).
У 2016 році бібліотеку-філію №24 створили «з метою поліпшення забезпечення інформаційно-бібліотечним обслуговуванням мешканців мікрорайону «Корабел» м. Херсона, враховуючи звернення мешканців мікрорайону стосовно відкриття бібліотеки-філії для дорослих». Тобто мешканці мікрорайону звертались із потребою у бібліотеці, її створили та відкрили, вклали бюджетні кошти на облаштування, а за півтора роки віддали на приватизацію. Причому все це робили одні і ті самі депутати. Щоправда, різні керівники управління комунальної власності.
Також у 2018-му до цього приміщення перевели дитячу бібліотеку №7, яка перебувала до цього у небезпечній будівлі.
Зазначимо, що бібліотеки, про які йдеться — єдині у мікрорайонах свого розташування: №17 та №19 (вони сусідні) — на Шуменському, та №7 і №24 — на Острові. Бібліотеки-філії №17 та №7 — дитячі, їх не можна об'єднувати з будь-якими іншими. В мікрорайоні Шуменський є обласна бібліотека для юнацтва, але вона має інший профіль, аніж зазначені міські: наразі всі філії у своїх мікрорайонах фактично доповнюють одна одну.
Ми запитали також і позицію міського голови Володимира Миколаєнка із цього приводу, але чіткої відповіді на те, чи буде він підписувати відповідне рішення про приватизацію майна, наразі не отримали. Хоча він і обіцяв «зайнятись цим питанням».
Наскільки я пам'ятаю, бібліотеки не можна ліквідовувати. Можливо, це якісь підрозділи бібліотек, але самі бібліотеки не мають права ліквідувати. Я буквально завтра розберусь із цим питанням. Але суттєво збільшені показники наступного року для управління комунальної власності, зокрема оренда і продаж об'єктів. Але я хочу нагадати, що ухвалено новий закон, який вступає в силу з 1 лютого 2020 року, якщо не помиляюсь, за яким всі ці об'єкти мають виходити на майданчики Прозорро і там реалізовуватись.
Посилання на повну трансляцію звіту Херсонського міського голови за 2019 рік.
Скоротити не можна залишити
Як ми і говорили, це далеко не перша спроба ліквідувати, скоротити або оптимізувати бібліотеки — кожного разу це називається різними словами. За фактом, дії керівництва міста, спрямовані на вивільнення приміщень та подальшу їхню реалізацію. В бібліотечній системі нам повідомили, що сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи дійсно передбачають оптимізацію, але дещо іншу: розширення бібліотечного простору, його осучаснення тощо. Не йдеться про закриття бібліотек. Також не варто забувати і про соіальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками.
Також є стандарти розміщення бібліотеки за кілометражем та розподіл на дитячі та інші типи. Наприклад, дитячу бібліотеку не можна поєднувати з жодною іншою або розміщувати не на першому поверсі.
Приміщення бібліотек у Херсоні знаходяться у тих будівлях, на які не вперше «кладуть око» з метою придбати приміщення. В разі, якщо приміщення таки будуть віддані на приватизацію, може скластись ситуація, за якої бібліотеки вже не зможуть знаходитись у зазначених будівлях і будуть змушені або переїхати, або сплачувати орендну плату, набагато вищу за сьогоднішню, а це — додаткові видатки з бюджету міста, причому систематичні. Цікаво, як бюджет від цього виграє?
Чого очікувати далі
Наразі рішення про приватизацію об'єктів комунального майна не підписане. Після його підписання або відбуватиметься процес реалізації майна із зазначеними наслідками, або все ж таки звернуться до суду ті, чиї права даним рішенням порушили, адже порушень дійсно чимало: ми висвітлили лише основні.
Вишенька на тортику
Одним із тих депутатів, хто проголосував за, був Віталій Урбанський (ВО «Свобода»), якому централізована бібліотечна система у 2016 році надавала відзнаку «Друг бібліотеки».
Віталій Урбанський
Натомість очільник профільної депутатської комісії, яка мала б розглянути дане питання, Ігор Грек (Наш край), взагалі не голосував. Отже, питання дійсно потребує подальшого вивчення і розгляду. Особливо якщо врахувати, що за рік на приватизацію у Херсоні зазвичай віддавали до 10 об'єктів, а бували й такі роки, що не віддавали й жодного. Під новий 2020-й вирішили віддати 87: без погоджень, без розгляду, без попередньої публікації переліку, без надання найменувань орендарів, як це має бути і було раніше. Спроба рейдерського захоплення в одному із класичних своїх варіантів.
