У чергову річницю Помаранчеовї революції (2004) редакція Кавун.City вирішила згадати, що ж про ті події писала тодішня друкована преса — газети. Особливо це постає цінним у світлі окупації Херсонщини та війни, до якої причетні зокрема ті, хто так активно чинив опір Помаранчевій революції. Тож гортаємо сторінки газет.
Ми взяли для аналізу чотири газети, які знайшли в архівах нашої редакції: «Херсонський вісник», «Наддніпрянська правда» — це газети відповідно міської та обласної рад, «Новий день» та «Вгору». Наголошуємо: це ті видання, які ми змогли знайти. Якщо у вас є матеріали інших видань того ж періоду, надішліть нам на пошту [email protected] — ми додамо в матеріал і подякуємо вам особисто за допомогу. Також зазначимо, що всі фото матеріалів робили журналісти Кавун.City.
Почнемо з хроніки подій, щоб краще розуміти контекст.
Помаранчева революція: хроніка подій (2004–2005)
1. Передумови: що призвело до протестів
Політичний контекст
-
На початку 2000-х Україна балансувала між проросійським і проєвропейським курсами.
-
Влада Леоніда Кучми переживала кризу довіри після:
-
касетного скандалу (2000), пов’язаного з убивством журналіста Георгія Ґонґадзе;
-
масових протестів «Україна без Кучми»;
-
корупційних скандалів та авторитарних тенденцій.
-
Вибори 2004 року
-
Основні кандидати:
-
Віктор Ющенко — опозиція, демократичний та проєвропейський курс.
-
Віктор Янукович — прем’єр-міністр, підтримка від Кучми й Кремля.
-
-
Кампанія супроводжувалась:
-
масштабними адмінресурсами,
-
медійною цензурою,
-
залякуваннями опозиції,
-
отруєнням Ющенка діоксином у вересні 2004 року.
-
2. Перебіг: ключові події протестів (листопад — грудень 2004)
21 листопада 2004 року — другий тур
-
Екзитполи фіксують перемогу Ющенка.
-
ЦВК оголошує попередні результати на користь Януковича.
-
Масові свідчення фальсифікацій (каруселі, вкиди, «мертві душі»).
22 листопада 2004 — початок Революції
-
На Майдані Незалежності збираються сотні тисяч людей.
-
Активну роль відіграють студенти, громадські організації, журналісти.
-
Київрада визнає Ющенка президентом; низка регіонів — теж.
Кінець листопада — початок грудня 2004
-
Протести поширюються на всю країну.
-
З’являється символіка помаранчевого кольору.
-
Судді, чиновники та журналісти масово порушують «заборону» на участь у протестах.
-
Відбуваються великі страйки, зокрема студентські та транспортні.
-
Міжнародні спостерігачі засуджують фальсифікації.
1 грудня 2004
-
Верховна Рада висловлює недовіру уряду Януковича.
-
Створено переговорну групу за посередництвом міжнародних лідерів.
3 грудня 2004 — ключовий момент
-
Верховний Суд України визнає результати другого туру недійсними.
-
Призначає повторне переголосування.
3. Завершення: «третій тур» та політичні наслідки
26 грудня 2004 — повторне голосування
-
Перемогу здобуває Віктор Ющенко (51,99%).
-
Вибори визнають чесними міжнародні спостерігачі.
-
Протести на Майдані припиняються.
23 січня 2005
-
Інавгурація Ющенка.
-
Фактичне завершення Помаранчевої революції.
4. Наслідки Помаранчевої революції
Політичні
-
Була ухвалена політична реформа (перехід до парламентсько-президентської моделі).
-
Підвищилась роль парламенту та уряду.
Суспільні
-
Українське суспільство отримало досвід масового мирного протесту.
-
Зміцнення громадянської журналістики й свободи слова.
-
Поширення волонтерства та самоорганізації.
Геополітичні
-
Післяреволюційний політичний курс України виразно змістився в напрямі ЄС та НАТО.
Тоді ми ще не знали, що за 9 років доведеться знову іти на протести, бо за 5 років після Помаранчевої революції Янукович реваншує і поступово втягне країну у війну та окупацію. Але це буде потім. Зараз — перші страхи і перші перемоги суспільства, яке чинить опір.
Херсонський вісник
«Херсонський вісник» був газетою Херсонської міської ради. Міським головою на той час був сьогоднішній зрадник Володимир Сальдо. Його ж команда фактично управляла Херсоном і вся ця команда була абсолютно провладною. Відтак, і риторика газети була абсолютно провладною і навіть пропагандистською.
Тут — і про розкол країни, і про готовність взяти відповідальність, і інші суто пропагандистські тези, які переважно переливались з російського телебачення на сторінку херсонської газети.
Так у газеті намагались імітувати «голос народу»: позиції у стилі «все набридло», засудження «подій в Києві», підтримка Януковича. Підібрані люди різного віку, щоб запевнити: це — позиція переважної кількості людей. Далі ви побачите, наскільки це неправда, адже в Херсоні були незалежні газети.
До слова, методи російської пропаганди не змінились: вони так само і в окупації зараз чинять. І очільник той самий: Сальдо....
Херсонський вісник, грудень 2004 рокуФото: Херсонський вісник, грудень 2004 року
Ще трошки російської пропаганди, поданої як думка «зарубіжних ЗМі»
Херсонський вісник, грудень 2004 рокуФото: Херсонський вісник, грудень 2004 року
Спроба подати пропаганду як репортаж. Кореспонденти з Херсона — у Києві. Мітинг на підтримку Януковича в їхніх очах — з мирними і доброзичливими людьми, а на Хрещатику — «ті, кому і 18-ти ще немає, вони навіть голосувати не можуть», вчителі ведуть дітей тощо. Тобто намагання подати Майдан як щось сплановане, проплачене, а зовсім не патріотичний опір.
Херсонський вісник, грудень 2004 рокуФото: Херсонський вісник, грудень 2004 року
Мітинг на підтримку Януковича під драматичним театром у Херсоні. З тих пір очільник драмтеатру, до слова, не змінився: з 1998 року театр очолює Олександр Книга.
Інформація подана з натяком на те, що нібито прихильників Януковича б'ють прихильники Ющенка. Звісно, непрямо, але розуміючи контекст, саме таке враження і створюється. Чи варто додавати, що інформація про напад саме в такому вигляді — маніпуляція?
Херсонський вісник, грудень 2004 рокуФото: Херсонський вісник, грудень 2004 року
Наше «улюблене». Саме в такому контексті подається інформація в газеті міської ради у 2004 році
Херсонський вісник, грудень 2004 рокуФото: Херсонський вісник, грудень 2004 року
А ось так все починалось: тут — набір фейкових «закликів» опозиції. Вже 4 дні як тривала Помаранчева революція
Херсонський вісник, листопад 2004 рокуФото: Херсонський вісник, листопад 2004 року
Мітингувальників провладні називали нашистами. Це Херсон, листопад 2004 року
Херсонський вісник, листопад 2004 рокуФото: Херсонський вісник, листопад 2004 року
Херсонський вісник, листопад 2004 рокуФото: Херсонський вісник, листопад 2004 року
Загалом «Херсонський вісник» дуже сильно хитало в бік саме проросійської пропаганди і підтримки Януковича всіма можливими методами: брехнею, маніпуляціями, відверто емоційним наклепом.
Втім, в результаті Сальдо чудово почував себе і за Ющенка: навіть ордена отримав і «пережив» його на посаді: Сальдо очолював Херсон з 2002 до 2012, а потім ще два роки був народним депутатом.
Наддніпрянська правда
«Наддніпрянська правда» — це газета Херсонської обласної ради, яка виходить з 1917 року. Наразі в окупованій частині Херсонщини є «двійник» «Наддніпрянської правди». Ми навіть робили огляд цих двійників в окупації (посилання нижче). Активно переймається долею газети в окупації колишній херсонський журналіст Євген Бєлий. Він нині «очолює» кілька окупаційних газет на Херсонщині: не вистачає у окупантів кадрів на все.
У 2004 році «Наддніпрянська правда» хоч і поширювала провладні наративи, але у порівнянні приміром з 2014 роком (ой, спойлер!) була куди більш стриманою у риториці. Хоча відверто провладною.
Скриншоти не завжди можна добре роздивитись, тому зазначимо найважливіше. Ось тут приміром результати переголосування другого туру (так званий третій тур) на Херсонщині:
- голосування відбулось 26 грудня 2004 року
- взяли участь у голосуванні на Херсонщині 637 708 осіб, по Україні — 29 068 309 (29 млн осіб), щоправда, сайт ЦВК дає інші дані по Україні: 29 068 971
- не обрали жодного кандидата по Херсонщині 3,44%, по Україні — 2,34%
- на Херсонщині Янукович набрав 51,32% голосів виборців
Наддніпрянська правда, грудень 2004Фото: Наддніпрянська правда, грудень 2004
Загалом на Херсонщині, до слова, Ющенко виграв лише в одному окрузі
Результати переголосування на виборах Президента України 26 грудня 2004Фото: https://www.cvk.gov.ua/
У «Наддніпрянській правді» є перелік важливої інформації для виборців: склад комісій, адреси дільниць тощо. Але без «джинси» і чіткої провладної позиції не обійшлось. Тут і про «гарячі вітання» Януковича херсонцями, і нібито виділення 65 мільйонів доларів для української опозиції від США. При цьому фото Віктора Януковича — у стилі максимально «доброї» людини, яку вдалось зробити завдяки графічному дизайну, а фото Віктора Ющенка —
Наддніпрянська правда, грудень 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, грудень 2004 року
У газеті є висвітлення подій у парламенті, кроки Президента та навіть висвітлення світового ставлення до подій в Україні. Але якщо придивитись, то балансу думки опозиції тут не знайти.
Наддніпрянська правда, грудень 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, грудень 2004 року
У грудні в «Наддніпрянській правді» оприлюднили звернення тодішнього очільника обласної ради Володимира Ходаковського — керівника Херсонського обласного осередку «Партії регіонів», згодом — начальника Херсонського морського коледжу, ректора Херсонської державної морської академії. Це звернення грудневе, коли Помаранчева революція вже набула обертів і було зрозуміло, що опір людей — справжній і, як модно сьогодні говорити, потужний. Тому звернення витримане в максимально нейтральному і навіть доброзичливому тоні, без конкретних закликів, окрім як «тільки єдністю ми можемо подолати труднощі, що виникли сьогодні».
В той же час, Володимир Ходаковський закликає до того, аби херсонці подбали про себе, адже енергетичні компанії сповістили про шалені борги за електрику, які потрібно сплатити мешканцям області. У зверненні немає закликів не протестувати, але якщо знати контекст, то це звернення — про «зберігання спокою» в розпал мирного, але сталого і системного протесту.
Тут таки, праворуч — поточні новини щодо виборів і ... замітка про те, що Янукович не має йти у відставку (він тоді був Прем'єр-міністром).
Наддніпрянська правда, грудень 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, грудень 2004 року
Наддніпрянська правда, грудень 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, грудень 2004 року
У зверненні від 1 грудня Володимир Ходаковський більш принциповий у своїй провладній позиції та закликах. Зрештою тоді все тільки починалось. Ще раз перепрошуємо за якість, але за бажання прочитати можна.
Наддніпрянська правда, грудень 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, грудень 2004 року
Наприкінці листопада 2004 року Херсонська обласна рада у «Наддніпрянській правді» всіляко намагається транслювати владні наративи про стабільність, соціальний захист і наводить зверенння тодішнього Президента Леоніда Кучми. Про баланс не йдеться
Наддніпрянська правда, листопад 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, листопад 2004 року
Дуже непопулярні факти з біографій Ірини Білик та Кузьми Скрябіна увічнила «Наддніпрянська правда» у листопаді 2004 року
Наддніпрянська правда, листопад 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, листопад 2004 року
Микола Баграєв — фігура доволі відома. Підприємець у сферах медіа та музичної індустрії, громадський діяч, в минулому політик. Народний депутат України IV, V, VI та VII скликань, засновник радіогрупи «ТАВР Медіа» та ініціатор створення медіахолдингу TGH (Tavria Games Holding). Засновник фестивалів «Таврійські ігри» та «Чорноморські ігри». Засновник Всеукраїнського Благодійного Таврійського Фонду (1998) та благодійної платформи dity.help (2022). Почесний Консул Кореї в Херсонській, Дніпропетровській та Запорізькій областях (з 2018). В «Наддніпрянській правді» — кілька його абсолютно провладних інтерв'ю з відвертою підтримкою Януковича у 2004 році.
Наддніпрянська правда, листопад 2004 рокуФото: Наддніпрянська правда, листопад 2004 року
Загалом «Наддніпрянська правда» займала абсолютно провладну позицію, що, в принципі, логічно, адже це видання і позиціонувало себе як газету облради. Жодних балансів думок тут немає, риторика — хоч і обережна, але провладна. Жодних репортажів чи аналітик. Скоріш за все, через те, що вони відображали несумісну з позицією влади картину.
Вгору
Газета «Вгору» була однією з небагатьох, яка подавала інформацію у виключно патріотичному ключі. У видання були свої репортери, які зокрема висвітлювали події на Майдані у Києві, аналізували вибори по всій Херсонщині та підносили інформацію максимально збалансовано. Ми не знайшли в газеті упереджених провладних колонок, як приміром у «Херсонському віснику». Нагадаємо, це були часи Кучми і Януковича в Україні та впевненого Сальдо в Херсоні — і друковане видання виявляє абсолютно проукраїнську позицію, що було дуже складно. Втім, виданню вдалось.
Тут доволі багато дійсно репортажних матеріалів — тих, де журналіст присутній або навіть учасник подій. Також є статистичні зведення щодо виборів на Херсонщині. Зауважимо: публікації в газеті як українською, так і російською мовами: на той час це було нормально для медіа Херсонщини.
Приміром ось тут є спілкування журналістів з мешканцями різних громад на Херсонщині
Газета «Вгору», 30.12.2004Фото: Газета «Вгору», 30.12.2004
В газеті висвітлили також і провокації, які надходили на електронні пошти видань. На той момент це було ще не так поширено, як сьогодн: електронні пошти мали навіть далеко не всі видання
Газета «Вгору», 23.12.2004Фото: Газета «Вгору», 23.12.2004
Є також повідомлення і про те, що бюлетені для переголосування, які надрукують
Газета «Вгору», 23.12.2004Фото: Газета «Вгору», 23.12.2004
У газеті є повідомлення про напади на людей, які відкрито підтримують Віктора Ющенка, — опозиційного кандидата в Президенти.
Газета «Вгору», 23.12.2004Фото: Газета «Вгору», 23.12.2004
З репортажу з Майдану ви легко впізнаєте Наталю Бімбірайте
Газета «Вгору», 9.12.2004Фото: Газета «Вгору», 9.12.2004
Загалом репортаж з Майдану від «Вгору» вийшов дуже душевним — він про любов і в ньому справді багато любові. Тримайте частину:
«Перше, що відчуваєш на Майдані — потужна сила любові майже підносить тебе над землею. Тут люди люблять одне одного! Тут люди не бояться одне одного! Тут незнайомі говорять між собою,
ніби родичі. Говорять українською, російською, польською й англійською — і всі все розумі
ють, бо слова ті — про любов.
І цієї любові так багато, що вона розчиняє агресію звиклих индивідів «специфічної зовнішності». Хіба не дивно: за два тижні «помаранчевої» революції в Києві зареєстровано на 30% менше злочинів, ніж траплялось до того?..»
Це частина репортажу Світлани Смаль, Наталі Бімбірайте, Андрія Матросова, Романа Бондарчука, Дар'ї Аверченко та Олександра Бабійчука.
Один із підписів на фото — «Можливо, серед цих людей є Президент України 2024 року». На жаль, немає там Володимира Зеленського, але такий собі привіт у 2024-й від молоді 2004-го прекрасний. Гортайте фото, щоб побачити
Є в газеті також репортаж з херсонського Майдану та коментарі людей, чому саме вони виходять на мітинги. Є і історичний лист про те, як в Луганську намагались стравлювати людей та відправляли до Києва «мочить помаранчевих».
Газета «Вгору», 9.12.2004Фото: Газета «Вгору», 9.12.2004
А ось тут ви можете декого і впізнати
Газета «Вгору», 9.12.2004Фото: Газета «Вгору», 9.12.2004
У газеті є і історична розмова Наталі Козаренко з тодішнім мером Херсона, а нині — державним зрадником Володимиром Сальдо. Всеукраїнський з'їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад відбувся 28 листопада 2004 року на противагу Помаранчевій революції. Проходив у приміщенні льодового палацу міста Сєвєродонецьк Луганської області (нині — Сіверськодонецьк); його учасниками стали понад 3,5 тис. делегатів з 17 регіонів України. Делегати заявили, що представляють інтереси 35 млн населення України. Окрім українських делегатів у роботі з'їзду брали участь тодішній мер Москви Юрій Лужков та радник посольства Росії. Серед делегатів з'їзду були присутні представники державної влади та органів місцевого самоврядування України: прем'єр-міністр Віктор Янукович, голова Донецької облради Борис Колесніков, голова Луганської облради Віктор Тихонов, голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький та інші. Від Херсонщини були нинішній державний зрадник, а тоді — мер Херсона Володимир Сальдо, нинішній очільник Центральної райради у Херсоні, а тоді — секретар міської ради Андрій Задніпряний та багаторічний депутат-«регіонал» Анатолій Добровольський (останнього стабільно обирали три рази, тобто він був у трьох скликаннях Херсонської міської ради: з 2002 до 2015 рр.). Задніпряний двічі був депутатом Херсонської міської ради (2002 — 2010). Це був абсолютно проросійський та контрольований Росією з'їзд, який навіть Леонід Кучма зрештою засудив, хоча Янукович був його креатурою.
Втім, участь у цьому з'їзді не завадила херсонцям обрати Сальдо ще два рази мером, народним депутатом, вивести його двічі у другий тур виборів мера, дозволити мати свої фракції в радах. Задніпряного і Добровольського, як бачимо, теж успішно обирали.
Газета «Вгору», 9.12.2004Фото: Газета «Вгору», 9.12.2004
Газета «Вгору», 9.12.2004Фото: Газета «Вгору», 9.12.2004
Давайте ще трошки про Помаранчеву революцію у «Вгору» і йдемо далі. До слова, там чимало аналітики від відомого нині медіаюриста Олександра Бурмагіна.
Гортайте фото
Ні, ще трошки додамо. Календар виборів від «Вгору» в котиках
Газета «Вгору», листопад 2004Фото: Газета «Вгору», листопад 2004
Газета «Вгору» у 2004 році була важливим незалежним голосом на Херсонщині, який чесно висвітлював Помаранчеву революцію, протистояв проросійському та проєдиному політичному тиску, створював живі репортажі з Майдану у Києві та Херсоні, документував фейки, провокації й насильство, зберігав проукраїнську позицію тоді, коли це було ризиковано.
Фактично, ці підшивки — це цінне свідчення журналістської чесності й локальної історії Херсонщини часів Помаранчевої революції. З тих пір редакція майже повністю оновилась, газета вже не виходить — існує лише сайт. Чимало з тих, хто тоді працював в газеті, зрештою змінили профіль своєї діяльності, але майже всі стали відомими у громадському секторі.
Новий день
«Новий день» у висвітленні подій Помаранчевої революції зайняв позицію скоріше нейтральну, ніж однієї зі сторін. У газеті подавали позиції обох сторін Помаранчевої революції, тут немає абсолютно провладної або образливої риторики, чимало корисної інформації ми знайшли на кшталт повних програм всіх кандидатів в Президенти. Тут є корисна інформація для виборців, законодавчі оновлення тощо. Все це — в межах спецпроєкту газети «Орієнтир виборця».
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Як і у «Вгору», у «Нового дня», є огляди всеукраїнських подій
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Були і матеріали, які намагались сбалансувати два протилежних табори, але в цілому риторика все одно не було ані провладною, ані опозиційною — журналісти намагались висвітлювати події незалежно. На той час така риторика дійсно була незалежною.
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
«Новий день» зокрема давав платформу для колонок опозиційним політикам, зокрема Станіславу Ніколаєнку, який представляв опозиційну на той час силу
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Ще приклади надання платформи для різних думок та оглядів
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Гасло «Міліція з народом!» було одним із найбільш яскравих під час Помаранчевої Революції, коли міліція дійсно залишалась з народом, а не як 9 років потому...
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Подібні публікації на той момент були дуже сміливими. До речі, брати Клички тоді ще були активними у спорті, але починали і політичну кар'єру. Їхня підтримка гарантувала дуже високу медійність — спортсмени були дуже популярними і мали величезну армію прихильників
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Про побиття активістів-прибічників Віктора Ющенка мало хто писав, тому такі повідомлення були свідченням дійсно незалежності видання.
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Ось такі розгорнуті матеріали давало видання щодо кандидатів
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Ми вже згадували про позицію Миколи Баграєва та Ірини Білик
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
В одному з матеріалів головний редактор «Нового дня» Анатолій Жупина навіть звертається до читачів і підтверджує відкритість для всіх кандадитів та зауважує, що журналісти видання не підтримують когось одного, працюють в межах законодавства і «чорнуху» не беруть. В принципі, за матеріалами видання це дійсно так і було.
Новий день, грудень 2004 рокуФото: Новий день, грудень 2004 року
Так само інші матеріали «Нового дня» — переважно збалансовані, реклама маркована. Видання дотримувалось чіткої позиції нейтралітету та надання майданчику всім силам. В упередженості їх звинуватити було важко: вони дійсно давали можливість читачам відслідкувати всі тенденції та заяви, писали про програми кандидатів, консультації юристів та багато іншої корисної інформації.
Ми дуже старались, коли працювали над цим матеріалом, провели три тижні у зборі та фотографуванні інформації. Будемо вдячні за ваші відгуки та за можливості фінансову підтримку видання.
Можна підтримати ось тут одноразово https://base.monobank.ua/DY4vqL6JfrDADV#donate або ось тут підписатись на щомісячну підтримку https://base.monobank.ua/DY4vqL6JfrDADV#subscriptions
Ще можна на PayPal: [email protected]
Ми працюємо для вас і завдяки вам! КавунЦьом!
Читайте також: Дві революції в день народження: 88 років виповнилося б сьогодні Августу Вірличу
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
