Збудований у 1902 році Джарилгацький маяк зберігся до нашого часу та став туристичною візитівкою Херсонщини. А де з’являються туристи – там виникають і красиві легенди. З’ясовуємо, яке відношення має Гюстав Ейфель до маяка та звідки пішла історія про французьке «коріння».
Історію про те, що начебто Джарилгацький маяк був спроектований французьким архітектором та інженером Александром Гюставом Ейфелем, розповідають на острові Джарилгач майже кожному туристу. За часом збігається — Ейфель жив у 1832 — 1923 рр. Вежу у Парижі встановили у 1889 році.
Красивій неправді років шість
Якщо набрати «Джарилгацький маяк» у Гуглі, вам першим пунктом видасть посилання на Вікіпедію. Вже у першому абзаці читаємо: «Його металевий каркас та технічне оснащення виготовлено в Парижі».
Тож «українські Мальдіви», так ще інколи називають сам острів, стають спорідненими із відомою Ейфелевою вежею. За іншою історією, маяк було виготовлено за проектом одного з учнів Ейфеля, однак його ім’я – невідоме.
Провідний спеціаліст з рекреації Національного природного парку Джарилгацький Владислав Чеботарьов зазначив, що легенда про причетність Ейфеля до маяка насправді місцева, і з’явилась з того часу, як острів стали популяризувати як туристичний об’єкт, близько 6 років тому. Ця історія не має жодного документального підтвердження.
Туристам також розповідають, що є міф, що Джарилгач — це острів, створений богинею Артемідою. Вона, мовляв, сипала пісок під ноги своєї жриці Іфігенії, яка тікала від Ахілла, що хотів проти волі дівчини на ній одружитися. Так ніби-то і виникли острів і коса. Але насправді це псевідоміф, сучасна “підробка”. Це підтверджує і Владислав Чеботарьов
Виготовили не в Парижі, а в Севастополі
Краєзнавець Олег Лиховид дослідив історію спорудження Джарилгацького маяка і його книга «Джарилгацький маяк» наразі готується до друку. Ознайомитися із деякими розділами книги можна на сторінках газети «Чорноморець» та на сайті «Скадовські новини» .
Дослідник зазначає, що ані сам Ейфель, ані його учні не мали жодного відношення до проектування маяка. Автор наголошує, що на всіх кресленнях і проектах маяка стоїть підпис інженера-полковника Івана Самовича, а саму конструкцію виготовили у Севастополі. Зазначає, що в той час всі маяки будував Військово-морський флот Російської імперії за державні кошти.
Єдиний слід, що пов’язує маяк із Францією, так це світловий апарат, тобто прожектор. Його було замовлено у Франції та встановлено на вже зібрану конструкцію маяка. До речі, 100 років тому встановлені на старий маяк лінзи Френеля, які приломляють світло, щоб воно поширювалось на далеку відстань, були перенесені на новий.
Море все ближче до маяка і може його знищити
Джарилгацький маяк було побудовано за 200 метрів від моря, а зараз він знаходиться майже біля води. Сіль роз’їдає метал і маяк потрохи руйнується. Зараз він покритий іржею та огороджений колючим дротом, щоб не було небезпеки для туристів у разі його руйнації.
Владислав Чеботарьов каже, що маяк дійсно може впасти, і щоб врятувати цю туристичну принаду – його слід перенести в інше місце. Наголошує, що є документи щодо перенесення маяка, але невідомо, коли це буде здійснено.
Олег Лиховид розповідає, що у 60-ті роки минулого століття від моря до маяка було близько 100 метрів, а зараз вода підступила вже з двох сторін. Пояснює, через видобуток піску у Чорному морі руйнується берег. І хоч зараз видобуток зменшився, вода все підступатиме.
А поки туристи роблять фото на фоні старого маяка. І хоч з легендою, хоч без неї – маяк дійсно вартий того, щоб встигнути побачити його на власні очі.
———
Читайте нас більше:
🍉Наш Телеграм-канал — оперативно про все: натисніть тут
🍉Наш Інстаграм — тільки на позитиві: настисніть тут
🍉Стати нашим меценатом — ми ж маємо лишатись незалежними: натисніть тут
