Ми намагаємось відвідувати сеанси всіх українських фільмів, які транслюють у Херсоні. І обов'язково писатимемо відгуки. Поїхали!
На «Мої думки тихі» ми збирались від самої прем'єри, адже відгуки про стрічку були однаково захопливі від абсолютно різних людей. Отже, автори влучили в ціль: їхнє творіння сподобалось усім. Підтверджуємо: варто подивитись!
Головний герой — Вадим — абсолютно сучасний молодий хлопець, фрілансер, який займається звукозаписом. Одна з його робіт — це запис звуків української природи. Такі записи, виявляється, дуже цінні, наприклад, для іноземних розробників комп'ютерних ігор: вони передають настрій справжньої природи.
Здаючи черговий матеріал і шукаючи наступне замовлення, Вадим отримує дещо незвичну пропозицію: за запис голосу рідкої пташки — рахівського крижня — йому пропонують не лише непоганий гонорар, але і можливість поїхати працювати до Канади. Чому б не скористатись?
Вадим, який живе в Києві, вирушає до Західної України — до Ужгорода, звідкіля, власне, походить і де живе родина його мами.
Разом тепер вже із мамою хлопець вирушає на пошуки голосів природи, зокрема рахівського крижня. Чим це скінчиться — несподівано і драматично — спойлерити не будемо. І без того трошки наспойлерили.
Блискуча і дуже відверта гра акторів не лишає байдужими. Хай як банально не звучить ця фраза. Ірма Вітовська-Ванца по-справжньому вжилась в роль сучасної українки, яка шукає кращого життя, а Андрій Лідаговський — Вадим — типовий молодий хлопець, який не боїться іти до своєї цілі. Вочевидь, герой чимало взяв від мами, яка в Ужгороді працює в таксі: саме так зустріла героїня Ірми Вітовської свого сина, який приїхав із Києва.
У стрічці — не лише пригоди і шлях до рахівського крижня, але й гумор та сльози. А зйомки карпатської природи — це окрема складова картини: цікава, прекрасна і місцями зворушлива. Тонкий гумор сценариста та режисера — саме це називається стьобом — ляже до душі цінителям прекрасного.
Стрічку точно варто подивитись — вона ще йде у прокаті. Не відмовляйте собі у задоволенні насолодитись якісним українським кіно, а «Мої думки тихі» — саме таке кіно.
