Зранку йдеш повз місце, де за день було декілька атак дронів. Сліди крові вже змиті. Залишки дрона й опале листя потихеньку прибирає двірник, наче повертаючи місце, де поранило п’ятьох жінок, у звичайний стан.
Наче нічого й не було: просто сходи супермаркету, просто сквер і розбитий кіоск. Повертаючись додому іншою дорогою, розумієш, що й тут сьогодні загинули люди, є багато поранених. Вулиці рідного міста стають пам’яттю про трагедії.
Я йшла додому під звуки автоматних черг, збивали дрони. Поруч ішов дідусь і навіть не звертав уваги, лише машини прискорили хід. Чи врятує швидкість, ніхто не знає. Завтра знову на роботу. І яким би шляхом я не пішла, всі дороги тепер — це пам’ять про те, що тут загинули чи були поранені люди.
Коли раніше казали, що кожен метр Української землі просякнутий кров’ю, це здавалося чимось абстрактним. А зараз мій Херсон насправді стає полем, де кожен метр, кожне перехрестя, кожен дім несе історію втрат і болю.
Херсон, 16 червня 2026 рокуФото: Ольга Чернишова
Херсон, 16 червня 2026 рокуФото: Ольга Чернишова
Херсон, 16 червня 2026 рокуФото: Ольга Чернишова
Херсон, 16 червня 2026 рокуФото: Ольга Чернишова
Херсон, 16 червня 2026 рокуФото: Ольга Чернишова
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
