Редакція «Кавун. City» отримала у своє розпорядження ексклюзивний документ, який проливає світло на останні події російсько-української війни. Це текст звернення Президента України Володимира Зеленського, яке він має намір оприлюднити ввечері 1 квітня.
Ми не можемо дочекатися офіційного виходу цього відеозвернення й публікуємо текст без скорочень вже нині — наші читачі мають знати про те, які історичні події відбуваються просто у них на очах. Тим паче це вже ні для кого не секрет.
«Сильний народе сильної країни,
звертаюся до вас сьогодні з украй важливими новинами. Ворог слабне, ворог відступає! Ми повертаємо наші населені пункти, наші захоплені території і, найголовніше, — наших людей. Не все відбувається так, як нам хотілося б, на окремих напрямках ще спостерігається агонія російського агресора, який з останніх сил намагається ослаблими руками вчепитися у наші території, але, повірте мені, повне вигнання агресора — це питання часу. Короткого часу.
Важкою лишається ситуація на Південному напрямку, де російські військові, позбавлені прямого контакту зі своїм керівництвом, і досі намагаються окопуватися, очікуючи наступу Українського війська.
Звертаюся до вас, обманутые граждане России. Солдаты, офицеры, мальчики… Ваша жизнь — это самое ценное, что есть у вас, у ваших жен, матерей. Цените свою жизнь! Призываю вас — сложите оружие! И обещаю, что мы сохраним ваши жизни. Командиры бросили вас, они уже отступили далеко вглубь страны и сидят в своих бункерах где-то в горах Урала. Они бросили вас, надеясь, что мы переключим внимание наших вооруженных сил на ваше истребление. Но мы не хотим вам смерти, мы не хотим вашего уничтожения! Украина — мирная страна, которая никогда не пойдёт на преступления против человечества и человечности.
Ми не будемо атакувати покинутих армійців Російської Федерації. Ми дозволимо їм здатися в полон або ж хоча б повернутися мирно додому. Тих, хто здійснював на нашій території злочини, ми потім дістанемо і покараємо. Ми знаємо кожного! Наголошую — кожного! І на всіх них чекає справедливий суд та невідворотне покарання.
Замість переслідування недобитих та покинутих бандформувань РФ на Південному напрямку, Збройні сили України сконцентрують свою увагу на поверненні історичних українських територій. Ви вже знаєте про те, що наші війська почали перший етап спеціальної операції з повернення історичної території України — Білгородщини. Так, це наші гелікоптери Мі-24 у Білгороді завдали точного удару по військових складах армії РФ, які було замасковано під нафтобазу. Звертаюся до міського голови Білгорода Антона Іванова:
Вы же народно избранный мэр! Перестаньте прикрываться мирными жителями! Дайте им «зелёный коридор», мы готовы принять всех и каждого в нашем украинском Харькове. Вы согнали беженцев в опастное место — на «Белгород Арену». Вы прикрываетесь людьми, которые даже этого не подозревают. Вам прекрастно известно, что именно находится вблизи с «Ареной». И Вы знаете, что мы просто вынуждены будем нанести туда превентивный удар. Но мы этого не можем сделать, ведь Вы выстроили живой щит для своих военных объектов. Как это не по-мужски, не по-человечески. Отпустите заложников, дайте нам позаботиться о мирных гражданах Белгорода! И не прикрывайте ими военные объекты!
Також маю відзвітувати про перші наші перемоги на Курському напрямку — Збройні сили України практично без бою зайняли головні населені пункти між Сумами та Курськом. Нам вдалося закріпитися для подальшої роботи зі звільнення та депутінізації наших історичних територій. Цивільна інфраструктура, мирні жителі області не постраждали. Жодного спротиву наші армійці також не зустріли. Окремі обмануті владою солдати намагалися протистояти нашим героям, але швидко зрозуміли, що їм це не під силу і склали зброю. Ми тихо та спокійно, впевнено ідемо до нашої спільної перемоги.
Тепер хочу звернутися до наших громадян, які проживають на тимчасово окупованих Росією територіях української Кубані, української Курщини, Білгородщини, Зеленого Клину. Браття та сестри, дорогі українці, наші рідні! Ми нарешті ідемо до вас, звільняти вас від путінізму та окупації! Підіймайтеся, розправляйте плечі, беріть владу в свої руки! Росія знекровлена, агресор майже повністю розбитий. Прийшов ваш час повертатися у рідне лоно!
Владимир Владимирович, вы много рассказывали нам про «исконные территории», аппелировали к царской России и к истории Советского Союза. Так вот, Вова, послушай теперь меня. Герб города Белгород — желтый лев на синем щите. И лев этот смотрит в сторону своих собратьев, своей столицы — на запад. Возведён город на руинах древней крепости, которая пережила не один набег монголо-татар и московитов, отстраивалась раз за разом. И раз за разом служила в качестве форпоста, оборонного сооружения Руси (Киевской — и единственной Руси!) на протяжении столетий. Не забудем мы и про то, что вплоть до начала ХХ века и прихода на наши земли красной чумы большевиков Белгород был украиноговорящим, принадлежал Украине и утрачен был в результате кровопролитной войны. Но даже ныне в области можно услышать украинскую речь, чистую и калиброванную. И сейчас большинство жителей Белгородской области носят украинские фамилии. И этнические территории Украинской Слобожанщины сегодня мы возвращаем в родную гавань.
Это же относится и к украинской Кубани, которую всегда заселяли украинские запорожские козаки, вынужденные бросить свои дома после прихода на юг Украины русских. Екатерина Первая вместе с Потёмкиным не строила города «Новороссии», они сначала уничтожили города и поселения украинского Юга, выгнали жителей нашего региона на неосвоенные земли, а потом уже отстраивали «свои города» на руинах наших поселений. Но мужественные козаки не забыли своей Родины, не забыли своих корней, и сегодня я рад сообщить, что в ходе переговоров с Кубанским Козачеством мы пришли к соглашению — мы признаём суверенитет Кубанской Народной Республики и вместе с нашими собратьями проводим специальную операцию по зачистке региона от путинистов. Подвиги глав Законодавческой Рады КНР Мыколы Рябовила и Луки Бича, глав правительства Кубанской Народной Республики Олэксандра Филимонова и Васыля Иванниса навсегда в нашей памяти и наших сердцах. Они ведут нас вперёд, их зов услышан и историческая правда восторжествует. Работайте, братья!
Окремо звертаюся до жителів Зеленого Клину. Брати та сестри, любі наші українці! Прийшов час історичних подій і для вас! Наприкінці ХІХ століття ваші прадіди та прабабці приїхали на ці землі, аби знайти тут собі кращу долю. Якомога далі від агресивної політики Москви, яка поработила їх рідні території, якомога далі від терору, від голодної смерті. Тут вони засновували нові міста та села — Київка, Чернігівка, Переяславка, Покровка, Хороль… Самі назви цих та сотень інших населених пунктів говорять про їх далеко не російське походження. Ми пам’ятаємо участь Зеленого Клину в становленні Української державності на початку ХХ століття, пам’ятаємо про жорстокі розправи як білогвардійців, так і червоноармійців над місцевим українським населенням. Ми ніколи не забудемо подвигів як простих українців, так і їх провідників — Юрія Глушка-Мови, Бориса Хрещатицького, Павла Яхна, Анатолія Кріля... З їх іменами в нашій пам’яті я звертаюся до жителів Зеленого Клину — вступайте у боротьбу! Ви потрібні нам, своїй історичній Батьківщині! Ваш час настав! Помстіть за пам’ять предків та повертайтеся в рідну гавань!
Окремо звернуся до жителів Жовтого та Сірого Клинів. Брати та сестри, Українська Держава не забула про вас! Ви цінні для нас, кожен із вас! Чекаємо ваших представників тут, у Києві, — сядемо разом за стіл, обговоримо наше спільне майбутнє, домовимось про політику вашого звільнення та подальшого співіснування. Наразі головним вашим завданням на шляху до здобуття суверенітету є формування власних збройних сил. Ми, чим зможемо, допоможемо. Мною вже підписано відповідні укази про створення спеціального фонду для допомоги братнім народам Жовтого, Зеленого та Сірого Клинів. Гроші в нього будуть надходити від націоналізації підприємств та майна російських олігархів як у нашій державі, так і в європейських країнах, і на звільнених територіях колишньої РФ. Ми відбудуємо все, ми помстимося за всі багаторічні кривди і нарешті зможемо в партнерстві, дружбі, взаєморозумінні побудувати новий вільний світ без російського агресора!
Наприкінці хочу звернутися до українців усього світу. Ви неймовірні! Я пишаюся кожним із вас! Я дякую вам усім за ту підтримку, яку ви висловили нашій спільній державі! Ми обов’язково переможемо, вже у найближчому часі! І цей жах, який принесла Росія на наші землі, закінчиться вже у лічені дні.
Ледь не забув найголовнішого! Вітаю вас всіх з сьогоднішнім святом 1 квітня! Давайте посміхатися частіше, дарувати гарний настрій одне одному своїми щирими усмішками. І не забувайте про те, що жарти — це така ж сама сильна зброя, як і слово, як і куля. А сміх продовжує життя.
Слава Україні! Героям слава!»
Редакція «Кавун.City» сподівається, що найближчим часом ми й справді почуємо подібні заяви від керівництва нашої держави. І ми справді віримо у те, що усі відібрані в нас колись росіянами землі повернуться до складу нашої держави. Нині ж хочемо сказати вам найголовніше:
як би важко нам сьогодні не було, через які б випробування ми з вами не проходили, але перемога обов'язково буде за нами, за Україною та її щирими та добрими людьми! Інколи навіть у найчорніші дні війни одна маленька посмішка може надати сил, подарувати надію та призвести до перемоги — змінивши наше ставлення до ситуації.
Тож цей матеріал — це не просто наше бажання, це наш маленький вклад у ваш гарний настрій та віру у перемогу. І звісно ж, це просто першоквітневий жарт. Але ж ми знаємо, що в кожному жарті є частинка правди, чи не так? :-)
Свіжі херсонські новини:
Підтримати Кавун. City Спорт Херсонщини
Ми у Telegram Ми у Facebook Ми в Instagram
