А ви пам'ятаєте, що сьогодні Гелловін? Що ж робити, якщо через коронавірусні обмеження ви не зможете провести цей вечір так, як завжди? Існує опція подивитися відповідне кіно. Ми вже говорили про мультфільми на тематику жахів, сьогодні ж я пропоную згадати про фільми, які змусять кров холонути у ваших жилах.
Рейтинг створено за тими ж правилами розподілу балів: рейтинг стрічки від кінокритиків на Rotten Tomatoes я поділив на рейтинг фільму від глядачів (на тих же Rotten Tomatoes), отриманий результат я додав до рейтингу стрічки в IMDB. Вже на основі цієї оцінки і було створено цей рейтинг.
Якщо минулого разу ми розглянули ТОП-10 мультфільмів, то сьогодні я пропоную вашій увазі ТОП-20 фільмів жахів.
На останній позиції нашого рейтингу — 20-й — опинилася класична кінофраншиза про Джейсона Вурхіса «П’ятниця, 13-те». Думаю, нема сенсу розповідати ані про перший фільм серії 1980 року, ані про інші 11 фільмів серії. Всі вони крутяться навколо однієї сюжетної лінії — колись давно маленький хлопчик Джейсон загинув з вини доглядачів літнього табору. І тепер він повертається для того, аби помститися за свою смерть.
Головний атрибут цього маніяка з потойбіччя — мачете у руках та маска хокейного голкіпера на обличчі.
На 19-й позиції сьогоднішнього рейтингу опинилась інша класична стрічка — «Сімейка Аддамсів» 1991 року. Це екранізація однойменного серіалу 1960-х років та коміксів Чарльза Аддамса, яка оповідає історію дивної родини монстрів.
Тут і подружжя вампірів, з їх трохи дивнуватими дітьми, і дивакуватий дворецький Ларч, схожий на чудовисько Франкенштейна, і придуркуватий брат Фестер Аддамс у виконанні неперевершеного Крістофера Ллойда. Напевно, це найкласичніше та найвлучніше виконані ролей — саме такими їх і запам’ятало покоління дітей 1990-х.
На 18-му місці опинилася інша вже культова, але не така й давня, стрічка «Відьма з Блер: Курсова з того світу» 1999 року. Свого часу ця псевдодокументальна малобюджетна стрічка стала своєрідним вибухом, заснувавши (принаймні, популяризувавши) жанр псевдодокументалістики.
Сюжет до банального простий — група студентів вирушає знімати документалку про відьму й по черзі гине, записуючи усе на камеру. Здається, не одна людина в ті часи повірила, що фільм розповідає про справжні жахи, з якими зустрілися ці кілька молодих людей. Сьогодні ж стрічка може видатися надто банальною, але присмак ностальгії не дозволяє закинути її далеко на полицю.
І знову ностальгія чекає на нас на 17-й позиції рейтингу, адже тут опинилася неперевершена «Сонна Лощина» 1999 року Тіма Бьортона. Він зробив наш попередній топ, з’являється не одного разу й у цьому. Разом зі своїм улюбленим актором Джонні Деппом, який виконав головну роль детектива й у цій стрічці.
Засновано сюжет фільму на оповіданні Вашинґтона Ірвінґа «Легенда сонного виярку». Думаю, ви ще не забули, що стрічка розповідає про низку дивних та містичних убивств у містечку Сонна Лощина, здійснених… Вершником без голови. Якщо ж забули чи з якогось дива не бачили — обов’язково до перегляду!
На 16-й позиції сьогоднішнього рейтингу опинилася перша частина ще однієї нескінченної вже кінофраншизи «Пила». Наразі історія хворого на рак маніяка Джона Крамера налічує вже 9 фільмів, втім я пропоную до розгляду (й оцінювання) саме першу частину — класичну та найнеочікуванішу.
Сюжетний твіст (а ви всі маєте пам’ятати його) і нині є чи не найбільш неочікуваним в історії кіно. Є один, звісно, який був ще оригінальнішим, але він набагато вище у цьому рейтингу.
Але історія про те, що люди, які занапастили своє життя, мають обрати — пожертвувати чимось і вижити, чи не боротися й загинути, назавжди закарбувалася у серцях любителів полоскотати собі нерви.
На 15-му щаблі найстрашніших фільмів опинився ще один фільм, який започаткував власну кінофраншизу, — слешер 1996 року «Крик».
Вес Крейвен, який свого часу створив безліч культових фільмів жахів, у 1990-х вирішив висміяти створені ним же кліше горрор-фільмів. І обіграв це все в легкій грайливій формі у фільмі, який носив робочу назву «Дуже страшне кіно».
Згодом назву замінили на більш відповідну «Крик», самому фільму надали більшої серйозності. А от вже комедії, яка пародіювала фільми жахів (серед яких й низка творінь Веса Крейвена), таки присвоїли ім’я «Scary movie». Та нині не про неї.
Група підлітків опиняється всередині фільму жахів — події довкола них відбуваються за класичним сценарієм. Двоє любителів горрорів беруться розгадати таємницю та передбачити наступну жертву. Втім, не все так просто, а сюжетний твіст змушує здивуватися. Звісно, якщо ви прибули з Марсу і ще не бачили цього фільму.
14-ту позицію цього рейтингу посів неймовірний (на мій смак) мюзикл Тіма Бьортона «Свінні Тодд: Перукар-демон із Фліт-стріт» з Джонні Деппом в головній ролі. Знову.
Це екранізація однойменного бродвейського мюзиклу 1979 року, знята Бьортоном у 2007 році. Ця неймовірна та захоплива історія про помсту та справжнє взаємовигідне кохання не дає вам засумувати й забути про себе ще довго після перегляду фільму.
До слова, це перша стрічка в фільмографії Джонні Деппа, де йому довелося співати. І впорався актор без дублерів, хоча спочатку йому й не сподобалася ця ідея.
Стандартна для Тіма Бьортона кольорова гамма, неймовірна акторська гра, красиві мізансцени — ми неначе справді переносимося у вікторіанську Англію й спостерігаємо за тим, як серійний маніяк розправляється зі своїми ворогами.
На почесній 13-й позиції опинилася екранізація класичного твору Стівена Кінґа «Воно» з Біллом Скаршґордом у головній ролі. Це стрічка-переосмислення, яка побачила світ 2017 року і стала одним з найуспішніших фільмів жахів останніх років, який породив вже щонайменше одне продовження (2019 року) і створило незабутній образ клоуна-вбивці та хлопчика у жовтому дощовику.
Книга екранізувалася не вперше, але попередня спроба 1990 року не зібрала такої кількості схвальних відгуків, як ця робота Андреса Мускетті.
12-те місце в нашому рейтингу найстрашніших фільмів посідає стрічка… Тіма Бьортона «Бітлджус» 1988 року.
Цей вже класичний комедійний фільм жахів оповідає історію подружжя Адама та Барбари, які загинули в автокатастрофі, але не одразу усвідомили, що померли. Вони продовжують жити у своєму будинку, але раптом з ними починають відбуватися дивні події. Згодом їх будинок населяють нові мешканці, а самі Адам та Барбара мають ховатися від них на горищі. Тож вони вирішують звернутися до Бітлджуса — медіума, який допомагає щойнопомерлим.
На 11-й позиції нашого рейтингу опинився ще один слешер, що започаткував кінофраншизу, — «Техаська різанина бензопилою». Як не дивно, цей відразливий фільм 1974 року набрав доволі непогані оцінки й запустив цілий напрямок в сучасному кінематографі. Наразі існує 7 фільмів серії, останній з яких датується 2013 року.
Якщо говорити про оригінальний фільм, то він розповідає нам історію маніяка на прізвисько Шкіряне Обличчя. Цей хворий виродок вбиває людей та робить собі маски зі шкіри з їх облич. Прототипом головного героя цієї стрічки став реальний маніяк та психопат Едвард Ґейн. Про нього ми також ще згадаємо сьогодні — ця особа прислужилася до створення не одного кінообразу.
От ми й підібралися до першого фільму вищої десятки нашого рейтингу. Ним став ще один дебютний фільм цілого всесвіту — «Кошмар на вулиці В’язів». До слова, ця стрічка 1984 року стала дебютною для згаданого вже не раз сьогодні Джонні Деппа. І першим фільмом з майбутніх 9 фільмів-продовжень та перезапусків.
Режисером стрічки виступив вже відомий нам з інших позицій Вес Крейвен, а головну роль у франшизі — маніяка зі снів Фредді Крюгера — зіграв неперевершений Роберт Енґлунд. Головний страх, який було використано як сюжетоутворюючий в цьому та подальших фільмах серії, — це страх ночі та нічні жахи уві сні, в яких живе та діє маніяк з того світу. Він розправляється зі своїми жертвами, приходячи у їхні сни. Таким чином він мститься за те, що його колись спалили живцем.
Фредді Крюгер став культовим героєм кінематографа, а його смугастий светр зелено-червоного кольору увійшов навіки в аннали жахів. І звісно ж це найвпізнаваніший образ на Гелловін.
На дев’ятому місці рейтингу опинився ще один фільм, який запустив низку продовжень, — «Гелловін» 1978 року.
Майкл Майєрс у ніч Всіх святих (саме на Гелловін) убив свою сестру й потрапив до психіатричної лікарні. Минув якийсь час і психічнохворий маніяк опиняється на свободі. Єдине, чого він прагне, — це повернутися додому та пролити нові ріки крові. Робить він це надалі протягом 12 фільмів продовження та перезапусків.
Головною прикметною рисою маніяка з Гелловіну стала біла маска, яка повністю ховає обличчя убивці, навіть очей не видно у прорізах. Хоча ми і знаємо ім’я маніяка, втім ця маска додає ще більше саспенсу та страху. І проводить аналогію з іншими подібними маніяками. Зокрема, з Джейсоном Вурхісом та Шкіряним Обличчям.
Восьму сходинку нашого рейтингу посіла ще одна спільна робота режисера Тіма Бьортона та актора Джонні Деппа — фільм 1990 року «Едвард Руки-Ножиці».
Це похмура, але доволі мила картина про незвичного чоловіка Едварда, який був створений одним винахідником із руками, на яких замість пальців в нього були ножиці. Винахідник помер, не довершивши своєї роботи, і Едвард лишається сам на сам зі своєю проблемою — безпорадний, з добрим вразливим серцем.
Втім, одного дня Едвард зустрічає Пеґ Боґс, жінку, яка береться допомогти вразливому юнаку соціалізуватися. Як же відбудеться знайомство дивакуватого юнака та реального, далеко не завжди доброго та позитивного, світу? Саме про це й оповідається у цій неперевершеній кінокартині.
На сьомому щаблі опинився ще один класичний фільм з 1970-х років, який здійснив серйозний вплив на становлення кінематографу. Мається на увазі стрічка 1973 року «Екзорцист», яка стала екранізацією однойменного роману Вільяма Пітера Блетті.
Можна сказати, що усі фільми про одержимість дияволом, про екзорцизм та боротьбу із демонами, — всі вони беруть свій старт саме з цієї класичної стрічки. А кадри падіння священника зі сходів стали настільки ж пам’ятним кінообразом, як і сцена з дитячим візком на Потьомкінських сходах у фільмі Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін».
Ну і звісно ж, маленька одержима дівчинка Ріган — це образ, який, напевно, найбільше цитується у фільмах жахів.
Шоста позиція рейтингу фільмів до Гелловіну відходить черговій класиці кінематографу 1968 року «Ніч живих мерців» Джорджа Ромеро.
Це чи не перша стрічка, яка оповідає про зомбі й запускає цю ідею в маси — живі мерці можуть існувати, нападати на людей та пожирати їх плоть, мозок абощо. До слова, саме в цьому фільмі слово «зомбі» не звучить ні разу, але в майбутньому саме явище, продемонстроване Ромеро, назвуть зомбі-апокаліпсисом.
Ми вже дуже близько до призових місць і нам лишилося розглянути лише 5 фільмів. Але перед цим я хочу запропонувати вашій увазі ще кілька фільмів, які варто згадати обов’язково. Попри те, що балів їм не вистачило, аби навіть у двадцятку кращих потрапити.
Це, перш за все, ще одна колаборація Джонні Деппа та Тіма Бьортона — «Похмурі тіні». Її оцінили не дуже високо ані глядачі, ані кінокритики, але сама стрічка, як на мене, просто неперевершена. І в тому числі внаслідок свого подекуди провисання, а подекуди і наївності й, навіть, глупоти.
Фільм, знятий 2012 року, став рімейком телесеріалу 1966-1971 років і розповідає історію вампіра Барнабаса Колінза, який провів похованим під землею понад 200 років. От він врешті опинився на волі й розшукує своїх нащадків.
Ще один фільм, про який я не можу не згадати, — це творіння найгіршого в світі режисера Еда Вуда. Так, саме Ед Вуд носить цей титул з давніх 1960-х років, а фільм, про який я говорю нині, — «План 9 з відкритого космосу» — отримав премію найгіршого в історії кінематографу фільму. Тож пропустити повз увагу цю стрічку не можна в жодному випадку!
Цей треш (інакше його не назвеш) розповідає про (увага!) атаку прибульців, які підіймають на планеті Земля зомбі для того, аби винищити людство. А серед зомбі якимось чином затесалися ще й вампіри. Дика суміш образів, сюжетних подій, неузгодженість діалогів та непослідовність подій. Та це лише маленька дещиця того, чим «грішить» цей фільм.
Що ж, вертаємося до нашого ТОПу. На нас чекає п’яте місце рейтингу, на якому опинився містичний фільм-драма 1999 року «Шосте відчуття» з Брюсом Віллісом в головній ролі.
Звісно, що стрічка не дуже страшна, тим паче в сьогоднішньому світі, коли головними у кінематографі стали кров, стрілянина, різанина та спецефекти, але камерна атмосфера стрічки, неочікувана розв’язка (забудьте, що ви знаєте фінал фільму) — все це змусить вас ще раз полоскотати собі нерви та поринути у приємні спогади з дитинства.
«Я бачу мертвих людей»… Пам’ятає ці слова?.. До слова, режисером фільму став М. Найт Ш’ямалан, який ще не встиг зіпсуватися і видав справжній шедевр.
На четвертій сходинці нашого рейтингу фільмів до Гелловіну опинилася ще одна неймовірна класика світового кінематографу «Дитина Розмарі». Фільм 1968 року всесвітньо відомого режисера Романа Поланскі вважають чи не найбільшим його шедевром та, одночасно, прокляттям.
Вважається, що дружина Романа Шерон Тейт та їх ненароджена дитина поплатилися життям саме через цей фільм — маніяк Чарльз Менсон нібито хотів розправитися із самим режисером, проте того не виявилося у ту фатальну ніч вдома. Звісно, це тільки чергова голлівудська байка й підтверджень або спростувань цих тверджень наразі вже не знайти — Менсона вже нема в живих, а представники його «сім’ї» ніколи особливо не розповідали про злочин.
Та все ж про фільм. За сюжетом у бездітної пари Розмарі та Гая Вудхаусів якимось дивом має народитися дитина. От тільки чи диво це, чи ігри Сатани — Розмарі не може зрозуміти. Їй являються видіння про зґвалтування дияволом, на тілі з’являються сліди від кігтів, а сусіди пари виявляються прихильниками якоїсь дивної секти. До того ж і дитина в Розмарі має народитися у шостий місяць 66 року — три шістки поспіль…
Трійку переможців відкриває містична стрічка Гільєрмо дель Торо 2006 року «Лабіринт Фавна».
Фільм оповідає історію громадянської спротиву в Іспанії після Громадянської війни (події відбуваються у 1944 році, коли іде внутрішня боротьба проти фашистського режиму, який і так вже скоро має рухнути). Попри реалістичність подій, в канву оповіді вплітається містична лінія — лабіринт, в якому проживає фавн. Маленька дівчинка Офелія намагається подолати свій страх і пройти лабіринтом, в якому на неї чекає кілька незвичних та чарівних зустрічей.
Фільм одночасно показує жахи реального життя та страхи містичного задзеркалля.
На другій позиції нашого рейтингу опинилися класичний літературний твір та фільм, поєдналися два генії світової літератури та кінематографу — фільм «Сяйво» Стенлі Кубрика за однойменним твором Стівена Кінґа. Ця стрічка 1980 року стала пам’ятною глядачам завдяки неймовірній та химерній грі ще одного генія — актора Джека Ніколсона, який буквально збожеволів на очах у знімальної групи та глядачів.
Якщо ви з якогось дива не знаєте, про що ця книга чи не бачили жодного кадру з фільму, то коротко оповім вам сюжет. Письменник Джек Торренс влаштувався в готель «Оверлук» зимовим наглядачем й переїжджає туди разом зі своєю родиною — дружиною Венді та сином Денні.
Сам готель на п’ять місяців лишається відрізаним від зовнішнього світу, адже він розташований високо в горах і його просто замітає снігом з усіх сторін. З часом в готелі починають коїтися дивні речі, а Джек, здається, божеволіє.
І першу сходинку нашого рейтингу не міг не посісти найкращий фільм майстра саспенсу Альфреда Гічкока — «Психо» 1960 року.
Стрічка, знята за однойменним романом Роберта Блоха, оповідає історію власника невеличкого мотелю Нормана Бейтса, який стає свідком кримінальної історії — Маріон Крейн викрала у свого роботодавця триста тисяч доларів і втекла з міста. Востаннє, де бачили дівчину, — це саме мотель Бейтса, далі її сліди зникають.
Поліція та родичі жінки намагаються простежити наступні кроки Маріон, але глядач вже знає, що над ними всіма зависла смертельна небезпека.
До слова, саме у «Психо» чи не вперше було застосовано неймовірний сюжетний поворот із загибеллю найбільшої зірки з касту фільму — Джанет Лі, головна зірка кінематографу тих років, провела на екрані якихось 20 хвилин і її героїня стала першою жертвою маніяка.
Припустити таке на той момент глядачі просто не могли, тому під час першого перегляду фільму були просто шоковані. А Гічкок, аби твіст не розкрився занадто рано, скупив усі доступні йому примірники книги Роберта Блоха.
Зазначу, що сама книга була заснована на історії реального маніяка та психопата Едварда Ґейна, який мав фіксацію на своїй матері, викопав її труп з могили й приніс додому. Також Ґейн проводив експерименти над людськими тілами — як живими, так і мертвими, з цвинтаря. Він намагався навчитися оживляти людей, втім дуже швидко оступився й потрапив у поле уваги правоохоронців.
Вдома у психопата виявили меблі з людських кісток, оббиті людською шкірою, закрутки з людським м’ясом, одяг з людської шкіри та інші жахливі знахідки. Зокрема, маски зі зрізаних облич. Едвард Ґейн став прототипом Нормана Бейтса з франшизи «Психо» (а фільм мав три продовження та один рімейк), Шкіряного Обличчя з уже названої «Техаської різанини бензопилою», а також Буффало Білла з «Мовчання ягнят».
Що ж, таким був мій особистий рейтинг фільмів, які прекрасно підійдуть до перегляду на Гелловін. Дякую вам за увагу і «жахливого» вам вечора!
* Орфографію автора збережено.
** Редакція може не поділяти думок і поглядів, висвітлених у розділі «Блоги».
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо
