Майже кожна людина, шукаючи місце відпочинку біля Азовського моря, чи вже відпочиваючи, чула про унікальне природне творіння – Арабатську Стрілку. Так що ж собою уявляє ця дивна територія? Розповідає Ігор Пирогов, викладач та гід з Генічеська, який добре знається на природі Херсонщини. Всі фото — Ігоря Пирогова.
Трошки географії та історії: де знаходиться Арабатка
Арабатська Стрілка — це піщана коса-півострів, що відділяє затоку Сиваш від Азовського моря. На географічних картах вона з'явилася вперше лише в 1650 році. В кінці XVI-XVII століть неодноразово використовувалася спочатку запорізькими козаками, а потім і донцями для походів на Крим. У 1667 - 1855 роках коса була місцем військових дій.
Освоєння Арабатської Стрілки прийнято вважати з початку XIX століття, коли почалося будівництво перших казенних солеварень. У 1835 році по ній проклали поштовий тракт Мелітополь-Феодосія з п'ятьма поштовими станціями. А першими її мешканцями були втікачі з Росії, які жили в земляних норах і займалися рибальством. Пізніше, в пошуках заробітку, на сільпромі стали прибувати і сезонні робітники.
На півдні коси знаходяться каменоломі. Камінь з них ішов на будівництво будинків на Арабатській Стрілці, міста Феодосії і частково Генічеська.
Арабатську Стрілку прийнято називати «косою», вона має повністю піщану поверхню, 115 км в довжину та приблизно 7,5 км в ширину. Назва походить від фортеці «Арабат», яку тут побудували у 1650 р. З арабської мови це слово перекладається як «військовий пост», тобто ця фортеця була збудована для захисту від нападів козаків на Крим.
Арабатська Стрілка має складну структуру, яка побудована з уламкових порід. Близько тисячоліття тому трапилося опускання затоки Сиваш та Азовського моря, посеред них сформувався довгий та широкий район підняття. Згодом виникла піщана коса, так званий бар.
Арабатська Стрілка, яка утворилася порівняно нещодавно, ідеально підходить під значення «бар», тому що Сиваш-це лагуна, а протока Тонка-канал.
Загалом Арабатська Стрілка складається з раковин. Опускаючись на дно, вони постійно утворюють коси, бари, мілини.
Про унікальні родовища та кам'яну сіль
Клімат території помірно-континентальний. Тепла м’яка зима та сухе жарке літо. Природним регулятором виступає тепле Азовське море. Воно «не дозволяє» температурі повітря здійснювати різкі скачки, трохи підвищуючи її взимку і знижуючи влітку. Завдяки палючому сонцю (температурні показники вище ніж 250С на цій території більше ніж 90 діб на рік) - ця територія є сприятливим для будівництва сонячних електростанцій. А завдяки постійних вітрів (переважають західні) – побудовані вітрові електростанції, зараз нараховується 50 вітряків.
У 1963 році тут відкрито Стрілківське родовище газу. Межі родовища йдуть в Сиваш і Азовське море. Починаючи з 2000-х років газифікована Арабатська Стрілка та м. Генічеськ.
Добуток газу у Стрілковому
На цій території є великі запаси кам’яної солі. Центром видобутку є озеро Сиваське. Там знайдені солі різного хімічного складу. У 1911 році хімік Дмитро Мендєлєєв, дослідивши зразок солі, знайшов у ній 96 елементів своєї Періодичної системи хімічних елементів.
Багатством цієї території є піски. Саме тут знаходиться багато піщаних кар’єрів, а також родовищ глини, які використовують як будівельний матеріал.
На північній частині цієї коси відкрито родовище прісної води, яка видобувається з артезіанських свердловин і знаходиться в вапняках на глибинах 15-30 метрів, де проходить прісний водоносний горизонт. Відсутність у воді нітратів і нітритів визначає арабатську артезіанську воду унікальною. Якщо зробити порівняльний аналіз з іншими артезіанськими водами України, то за хімічним складом арабатська артезіанська – одна з найчистіших в Україні. Вода використовується на господарсько - побутові, технічні потреби і на зрошення земель.
Не менш унікальні йодобромні води
Арабатська Стрілка славиться ще одним підземним багатством. ЇЇ район входить до Північно – Сиваського родовища термальних йодобромних вод.
На території Арабатської Стрілки знаходиться три джерела підземних гарячих вод, всі вони знайдені випадково. Наприкінці 60-х років минулого століття, шукали нафту, а знайшли гейзер! Перше – на початку коси у с. Генгірка (зараз тут знаходиться водолікарня «Гаряче джерело»). Друге – неподалік від с. Щасливцеве, з якого вода виривається потужним гейзером зі свердловини глибиною 1800 метрів та температурою 55-650С. Сама вода має зелений колір, м’яку і трохи жирну текстуру і пахне хлорфіліптом. Це джерело багате йодом, в невеликій кількості присутній радон. Трете джерело – за с. Стрілкове. Дослідження води показало, що вона має лікувальні властивості та представляє бальнеологічну цінність - прекрасно підходить для лікування різних хвороб шкіри, нервової та опорно-рухової систем, а також судинної патології.
Гортайте галерею, щоб подивитись
Про лікувальну сіль та ропу
Крім цілющих вод, на косі є невичерпні запаси лікувальної грязі та ропи.
На Арабатській Стрілці неподалік від гарячого джерела у селі Щастливцеве, є два унікальних солоних озера. Багато хто порівнює якість води цих невеликих озер з водою Всесвітньо відомого Мертвого моря. І не дарма. Як відомо, солоність Мертвого моря складає 300-350‰, в той час як максимальний показник концентрації солі в цих водоймах зафіксовано 320‰. Ці озера автоматично посідають друге місце за солоністю після Мертвого моря. Саме тому впродовж усього року біля цих солоних озер дуже багато туристів і відпочиваючих.
Гортайте галерею, щоб подивитись на туристів, які залюбки приїздять на озера
Арабатська Стрілка омивається Азовським морем та солоними водами затоки Сиваш з різних сторін. Сиваш, відомий своєї прекрасною пейзажністю і великим внеском у промисловість. Невеликі ділянки цієї затоки поділено дамбами, які утворюють чеки аби під дією сонця вода поступово випаровувалась з них. Через певний час отримували сіль, яку згодом згрібали й експортували по всій Європі. Нажаль, цей промисел зараз закрито.
Унікальна природа Арабатки
Арабатська Стрілка — це не тільки мальовниче місце з численними солоними озерами, а й місце археологічних знахідок. Тут, неподалік від Генічеська було розкопано носову частину слов'янського судна, віком понад 1000 років, а також вапнякову антропоморфну стелу ІІ-ІІІ ст. н.е. Ці знахідки знаходиться у місцевому краєзнавчому музеї. А нещодавно за селом Щастливцеве розкопано курган з похованням скіфського воїна.
Степ — це нерукотворний живий килим трав. Він завжди мінливий: палає квітами навесні і вигорає під сонцем до кінця літа. Але ніщо так неповторно не прикрашає його в червоно-бордові тони, що не наповнює повітря найтоншим своїм ароматом, як поля квітучого солесоса (однорічна рослина, напівкущ).
Здається, цей дивовижний запах скромне рослинка вбирає в себе з сокровенних глибин найдавнішої землі і потім з усією щедрістю дарує його нам у вигляді солоного вітру морів, вірніше праморів, які тут плескалися колись. А хто не замилується сріблястими шапками лоха сріблястого! Це ажурне деревце утворює тут затишні дикорослі ділянки. З цукристих плодів його можна варити варення, а в сирому вигляді використовувати для лікування опіків і захворювання дихальних шляхів.
Арабатська стрілка – це унікальний куточок світу, який привертає до себе увагу своєю дивовижністю. Хоча рослинність тут і не дуже різноманітна – солончакова та степова, але унікальна. Дерев мало. Є такі рослини, що ніде не зустрінеш – ендеміки: сон-трава, звіробій, ковила, карагана скіфська і, дивовижний по своїй витонченості, дикий тюльпан Шренка. Можна зустріти пізньоцвіт анкарський, тюльпан скіфський, углостебельник кримський які занесені до Червоної книги України. Також тут ростуть прекрасні блакитноокі волошки, жовтець, мітлиця азовська.
Ґрунти і рослинність Арабатської Стрілки змінюється в міру пересування від берегів Сиваша до узбережжя Азовського моря. На солонцюватих темно - каштанових ґрунтах росте полинно-злакова рослинність. Ближче до узбережжя спостерігаємо катран приморський, його ще називають морською капустою, але не потрібно плутати з водорістю – ламінарією, яку вживають у їжу, росте плантаріум. Присутні галявини з лікарською ромашкою та чабрецем. Усього зареєстровано 308 видів рослин, з яких 12 віднесено до Червоної книги України.
Дика Сиваська степ і Арабатська Стрілка ще зберегли багато видів рослин, давно зниклих на розораних полях Приазов'я. Це полин приморська, латук татарський, пирій російський, піщаний колосняк. Ближче до осені можна зустріти лілово-фіолетові галявинки квітучого кермека. А на піску біля самого берега зазвичай селяться колючі кущі синеголовника.
Велика частина півночі Арабатської Стрілки розорана, де культивуються культурні рослини. Серед зернових рослин виділяються: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, горох та інші. Добре ростуть овочеві рослини. З деревної рослинності слід виділити маслина, акація, тополя, осокір, є тут і навіть береза, багато верби. З культурної деревини рослинності виділяються: яблуні, груші, абрикоси, кизил, вишні та інші. Чагарники: ліщина, шипшина, бузок, агрус, багато виноградників.
На Арабатці чимало унікальних птахів
Не менш багатий і тваринний світ. Перш за все, це царство птахів. Найчисленніші з них – чайки - срібляста і звичайна. Чайки — санітари природи, під їх захистом не тільки узбережжя, але і навколишні поля. Острови і коси служать прекрасною зупинкою при весняно-осінніх перельотах. Тут можна зустріти навіть стрепета, а лебеді, взагалі перестали відлітати у теплі краї. Сірі та білі журавлі, чаплі, кулики, качки, гуси, звичайні баклани, річкові крячки, іноді можна побачити чорноголових чайок, а також безліч сорок і горобиних мешкають тут з незапам'ятних часів. Хижими птахами є болотний лунь, боривітер та щурок. Нещодавно з’явились колонії пеліканів та рожевого фламінго. Вчені кажуть, що це пов’язано зі змінами клімату, тож птахи збільшили свій ареал існування й мешкають на сиваських просторах Арабатської Стрілки.
З наземних мешканців поширені зайці, лисиці, ящірки, змії, і дуже небезпечна степова гадюка.
Основу фауни арабатського узбережжя складають морські мешканці Азовського моря. Дуже багато людей люблять поплавати з маскою та спостерігати у воді за зграями кефалі, бичка, глоса, пелингасу, маленьких креветок та інших риб.
Морський крот в Азовському морі
Морський коник в Азовському морі
Краби на Арабатці
Територія Арабатської Стрілки є частиною Азово - Сиваського національного природного парку України. До складу парку входить острів Бирючий, частина острова Куюк-Тук, що на Сивашу і велика акваторія моря. Сьогодні на цих незайманих берегах гніздяться 72 вида птахів, а 125 — мігрують. Азово-Сиваський національний природний парк, є складовою природно-заповідного фонду України, та займається охороною флори та фауни регіону. Кожного року парк складає Літопис природи, до якого входить вивчення різноманітних рослин та тварин яких необхідно зберігати.
Поєднання чистого морського повітря й аромату цілинних степів, гарячі джерела та солоні озера, великі запаси лікувальної грязі, робить Арабатську Стрілку одним з найперспективніших туристичних й курортних районів країни. Якщо Ви ще не були на Арабатці – ми чекаємо на Вас!
Гортайте галерею, аби подивитись іще фото Арабатської Стрілки
** Редакція може не поділяти думок і поглядів, висвітлених у розділі «Блоги».
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
