У цікавому світі ми живемо: маємо купу можливостей подорожувати, навчатися, знайомитися з різними ідеями і течіями, шукати і знайти філософію, яка відповідатиме внутрішнім потребам, або стане каменем наріжним внутрішньої світобудови. Насправді, нічого придумувати не треба, бо дійсно вже все придумано до нас, і у цього придуманого багатолітня історія споглядань, висновків, практичного застосування і результатів. Результатів, спрямованих на зміцнення суспільства, шляхом забезпечення потреб його членів, яке неможливе без співчуття, яке неможливе без філософії не виокремлення/відділення, а об’єднання/гуртування.
Про те, як в індійських племенах допомагали віднайти рівновагу душі знає мало не кожен користувач інтернету. Знаєте, чому переймалися клопотами ближнього? Завдяки розумінню, що інша людина у чомусь така сама, як ти. Inlakesh – ємне слово з неймовірно глибоким сенсом: «Ти – моє друге я. Я – твоє друге ти. Ми єдині». Індійці племені майя розуміли: якщо я - це ти, то я несу за тебе відповідальність, якщо я – це ти, то чи можу я не співчувати? На іншому кінці світу подібна філософія і подібне привітання, більш нам знайоме – це «намасте». У іннуїтів взагалі немає займенника «я», тому що кожен – відображення іншого.
Це так дивно – повертатися на багато років назад, аби нагадати собі, нам, що ми не можемо один без одного, що ми – інлакеш.
Як жити сиротам, які виросли?
Днями спілкувалася з керуючою справами виконавчого комітету Дніпровскої райради нашого міста Лілею Олександрівною Лісовик. Та бідкалася, що не вистачає коштів на забезпечення потреб дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У Дніпровському районі на обліку таких дітей 254, з них 56 сироти. В області, за інформацією Херсонської облдержадміністрації, 2 762 дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з них сиріт 808. Хтось спокійного сну заради вважає, що такі діти виховуються в інтернатах і там про них піклуються, тож хвилюватися нічого. Але хвилюватися є чого: де і в яких умовах цим дітям жити після закінчення навчання? Так, є державна програма, яка має забезпечувати таких дітей житлом – виділити, якщо діти не отримали у спадок, зберегти і передати в належному стану, якщо таке житло у дітей є.
Лілія Олександрівна каже, що у 2020 році у бюджеті країни для придбання житла дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування у Херсонської області передбачені 36,619 млн. грн. з розрахунку 365 тис.грн. на одну дитину, на дитину з інвалідністю 420 тис. грн. Тобто, приблизно 99 дітей отримають власне житло. Розподіляється таке житло по черзі, сформованій областю, міська рада почала формувати чергу на житло для таких дітей лише з 2011 року, тож херсонські діти далеко внизу і скільки коштів зайде саме на Херсон – допоки невідомо.
Житло для сиріт, в якому вже розпочали ремонт
«Згідно закону, орган опіки та піклування при виконкомі повинен зберігати житло дітей, що знаходиться на території району. Коли дитина досягає 18 років і вибуває, наприклад, із прийомної сім’ї їй повинні надати упорядковане житло – служба має його зберегти, відремонтувати, і т.д, але коштів на це взагалі не виділяються, тож цим дітям житло передають у власність у тому стані, в якому воно потрапило на зберігання», - говорить Лілія Олександрівна.
Як передати житло сироті
Поміж тим, вирізняє ще одну проблему - переоформлення житла, для цього теж потрібні кошти, яких не виділяють. Дитина спадщину прийняла, а правові документи оформити немає можливості. Шукають спонсорів. Спонсором може стати будь-яка людина: привезти будматеріали, меблі, предмети побуту, одяг, продукти харчування, подарувати свої час та вміння у вигляді того самого юридичного супроводу, чи допомогою у ремонті житла. Як раз зараз херсонці таку допомогу надають – ремонтують трикімнатну квартиру для чотирьох дітей-сиріт.
«Для мене є цінністю той приклад, який я покажу хлопцям (дітям-сиротам, — ред.), я хочу дивитися їм в очі, і робити ремонт разом з ними, розмовляти про сьогоднішнє і майбутнє, про цінності, про важливість підтримки та уваги! Євген Троцький пообіцяв допомогти з матеріалами, Юрій Рожков з меблями, якщо ти готовий допомагати, матеріально, фізично або підтримати морально, поспілкуватися з хлопцями, а може зробити репост – це цінно!», – пише у Фейсбук Євгеній Зарубін, відгукнувшись на заклик БО «Благодійний фонд «Розвиток територіальної громади міста Херсона». У Євгенія виникла неймовірна ідея – діти-сироти долучаються до ремонту свого житла, отримують професійні навички, а згодом, за бажанням, і роботу.
Триває ремонт в одній із квартир
Благодійники разом рятують житло для сиріт
Допомога благодійників знадобилася і в іншій ситуації – напередодні новорічних свят померла мама трьох хлопчиків, молодшому з яких 4 роки, старшому 16. З’ясувалося, що у дітей немає ні житла, ні документів посвідчення особистості, навіть елементарних одягу, їжі, постільної білизни.
«Спеціалісти служби у справах дітей домовилися про тимчасове проживання братів у сім’ї дальніх родичів, тому що старші хлопці навідріз відмовлялися розлучатися з молодшим братиком, зайнялися вирішенням проблеми відсутності свідоцтв про народження та паспортів. Трішечки приодягли - і сумно і радісно було дивитися на те, як загорілися очі старшого Руслана, коли він одягнув справжні, як він сказав, джинси и куртку. БО «Благодійний фонд «Розвитку територіальної громади міста Херсона» протягом доби привіз хлопцям продукти харчування і одяг, взявши їх під опіку – ми щиро вдячні Фонду за розуміння необхідності швидкого реагування на дитячі проблеми і раді вітати в колі тих, для кого немає чужої біди!», - ділиться Лілія Олександрівна.
Цей доволі об’ємний текст виник не просто так. Я досі вважаю, що ми маємо подавати хороші приклади і говорити про хороші речі. Як у мемі: коли кажуть, що у житті потрібно спробувати все, чомусь мають на увазі алкоголь, наркотики і безладні статеві зв’язки, а не квантову фізику, хоровий спів і шахи. Хороший приклад почасти може принести не меншу користь, ніж пряма благодійність, адже може надихнути людей на добрі справи.
І, зрештою, якщо не розказувати – ми можемо підпасти під вплив ілюзії, що нічого не потрібно робити. «Це не моя справа» - хибна думка одиниці суспільства, адже суспільство складається з багатьох одиниць, і серед них люди, яких не викреслиш з рівняння. Тому що ми – інлакеш.
Елла Стефанова для Кавун.City
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
