До сьогодні з оповитого новим штаммом епідемії Китаю не може виїхати херсонка Анастасія Зінченко. Все через те, що вона відмовилась залишити свого песика — Мішель.
Інформацію про те, як відмовляли Анастасії, надало Суспільне.Херсон. Далі цитуємо Суспільне.
Літак, яким мали евакуювати українців з китайського міста Ухань, прибув до КНР сьогодні, 19-го січня. В списку осіб, яких він мав забрати, 48 українців та 29 громадян інших держав. До цього переліку херсонка Анастасія Зінченко не потрапила. У Посольстві України її повідомили про це 18-го лютого.
«Мені зателефонували з Посольства і сказали, що китайська сторона відмовляється давати дозвіл на евакуацію моєї собачки Мішель. Буцімто в неї нема усіх необхідних документів. Але я кілька днів у закритому місті збирала всі ці документи. Вони в мене є, я надіслала їх Посольству. Проте мене просто проігнорували», - говорить дівчина.
Перед цим українські дипломати аргументували відмову евакуювати Анастасію Зінченко з собакою нормами українського законодавства – посилались на статтю 24 наказу №553 Міністерства аграрної політики та продовльства від 16-го листопада 2018-го року. Ми надіслали свій офіційний запит щодо цієї ситуації до відомства, проте відповіді так й не отримали.
Анастасія Зінченко
«Якщо чесно, я вже не вірю, що існують такі норми. Я попросила представника посольства, щоб він надав мені якісь документальні докази того, що китайська сторона, чи будь-яка інша – не важливо – не дозволяє моїй собаці виїхати до України. Він мені відмовив, сказавши, що таких документів не існує. Нібито все було в усній формі. Але ж так не буває! Питання щодо евакуації людей не можуть вирішуватися в усній формі, мають складатися відповідні документи, щоб були юридичні підтвердження. Це ж дуже важливі речі», - продовжує Анастасія.
Відповідь МЗС
На офіційне звернення Суспільного до Міністерства закордонних справ та Посольства України в Китайській Народній Республіці ми отримали відповіді, в яких зазначається, що саме Китай відмовляється випускати собаку за межі країни. Жодних коментарів щодо норм українського законодавства нам так й не надали. Хоча раніше в спілкуванні з Анастасією Зінченко посилалися саме на них.
Йдеться у відповіді МЗС.
Хоча дівчина наполягає на тому, що документи вона усі подала й навіть готова підтвердити це світлинами переписки зі співробітниками Посольства: «Я звернулась по допомогу до друзів, які зараз перебувають в іншому китайському місті. Вони допомогли мені дістати деякі документи. Також я кілька днів шукала хоча б якусь ветеринарну клініку в Ухані. Проте всі вони закриті. Мені вдалося знайти притулок для тварин, де мені допомогли вживити Мішель чіп, зробити додаткові щеплення, дооформити усі необхідні документи. Я там навіть клітку для міжнародного перевезення собак придбала. Всі документи я одразу надіслала в Посольство, повідомила, що в мене усе необхідне є. Я витратила на це близько 130 доларів»
Після того, як Посольство повідомило дівчину про відмову в евакуації, вона звернулась в Міністерство зовнішніх справ. Виявилося, що їх ніхто навіть не поставив до відома про те, що вона виготовила усі необхідні документи.
Анастасія Зінченко
«В них була стара інформація. Вони думали, що в мене й досі нема необхідних документів на Мішель. Але й так вже було пізно. Літак прилетів, людей, яких мали евакуювати, забрали спеціальним автобусом. По мене ніхто не приїхав. А дістатися сама до аеропорту я не можу – в нас повністю все місто закрили», - каже Анастасія.
Без права залишати помешкання
Ситуація в місті, за словами херсонки, ускладнюється. Людям забороняють без спеціального дозволу покидати межі квартир, пересуватися по місту власним транспортом або на таксі, а для того, щоб скупитися в магазині, необхідний спеціальний дозвіл.
«Я прийшла в магазин купити продуктів, бо у мене вже все закінчилося, і не змогла в нього зайти. На вході мені сказали, що я маю показати дозвіл. Я питаю, де його взяти, а мені ніхто не може на це відповісти. Для того, щоб отримати дозвіл вийти на вулицю чи викликати машину, я звертаюсь до поліції. Зателефонувала і зараз, а вони кажуть, що не знають, де такий дозвіл дістати. Я попросила допомоги в Посольства, а там мені відповіли, що вони такі питання не вирішують. І все. Я лишилась практично без грошей, без продуктів, сама в чужому місті в ізоляції. Я просто не знаю, що мені далі робити», - говорить Анастасія Зінченко.
Врятувати Анастасію обіцяв Президент
Днями Анастасія виклала відео, в якому Президент України Володимир Зеленський обіцяв повернути дівчину до України.
Відео Анастасія виклала на своїй Інстаграм-сторінці.
Як виїхала з Китаю інша херсонка
Нещодавно з Китаю виїхала інша херсонка — гімнастка «Cirque du Soleil» Юлія Рудєва. 17 лютого вона прилетіла до Херсона. Інтерв'ю з нею записали журналісти Укрінформ. Далі цитуємо.
Юлія Рудєва
«Це було неймовірно складно і на межі неможливого – повернення додому. Ми сиділи на карантині, закриті на два тижні у Китаї у місті Ханчжоу, що розташоване за 8 годин їзди від Уханя. І нам загрожувало також закриття – район поряд зі мною уже закрили на в’їзд та виїзд. І потрібно було швидко приймати рішення – або «робити ноги» одразу, протягом найближчих кількох годин намагатися поїхати за межі мого міста, моєї провінції Чжецзян, що включає шість міст, або я можу застрягнути там до закінчення всього – на місяць, два чи три. І всі на мене «наїжджають» – і мама, й український консул з Шанхаю, щоб я швидше брала квиток і вибиралась», – розповіла Юля Рудєва.
Саме тому вона вирішила їхати через Шанхай. Перший етап – прилаштувати кішку.
«Була проблема – на кого її лишити, адже більшість знайомих їхали з Китаю геть. Кішку я лишила у свого друга – англійця, він не виїхав. Він ще погодився й собачку взяти в інших колег. У нас багато людей не поїхали через домашніх тварин – з Канади троє осіб, у них собаки, вивезти тварин нереально через документи, які потрібно оформити, лишити нема як», – каже Юля.
Проте навіть дістатися Шанхаю було непросто: запізнилася на потяг, бо коли вона передавала кішку, їх зупинили у будинку друга. Була перевірка температури тіла, не дозволяли віддавати кішку. Потім усе ж таки вдалося вмовити. Як розповідає Юля, китайці дотримуються правил, адже за порушення їх чекає суворе покарання.
У потязі придбала квиток у бізнес-клас, щоб сидіти трохи далі від людей, була єдиною пасажиркою у вагоні. А далі почала шукати, як вилетіти з Китаю – раніше у неї був квиток на Катарські авіалінії на 5 лютого, проте вже з 3 лютого вони припинили перевезення. У Шанхаї знайшла квиток через Абу-Дабі, вже йшла на посадку, пройшла перевірки, здала речі, коли почула: Арабські Емірати оголосили, що вони більше не будуть приймати літаки з Китаю. «Усі шоковані були, люди з різних країн, сваряться кожен своєю мовою. Бортпровідники пішли на посадку, люди просились, щоб їх забрали», – каже Юля.
Вона купляла квиток через агенцію, їй повідомили, що є варіант летіти через Бангкок.
А потім вона дізналася, що квитка, який був їй обіцяний, нема в базі, його не вибили. «Бігала аеропортом, хоч китайську трохи знаю, але в такій ситуації важко спілкуватися. Агентство повернуло гроші, й я почала шукати інший квиток. Вилетіла вже наступного дня, вирішила летіти на Дубаї, де в мене є хлопець, друзі, я там два роки працювала в іншому шоу. І вирішила там лишитися, перебути якийсь час, карантинний. Пройшла там усі тести, здала аналізи, все нормально, немає ніяких симптомів. Вже 15 днів минуло, як вилетіла з Китаю», – каже Юля Рудєва.
За її словами, в Дубаї в аеропорту стояв тепловізор, більше особливих перевірок не було. Звідти вона діставалася до Херсона вже через Стамбул.
«Перевірки є лише у Китаї та Таїланді», – дивується Юля Рудєва.
Про паніку і невидимого ворога
Щодо її планів на майбутнє, то Юля каже, що, звісно, має повернутися в Китай, де працює, але питання – коли. Планувала вже 26 лютого виходити на роботу, проте поки що кажуть залишатися у режимі очікування.
Каже, що колеги, які лишилися, тримаються. Все спокійно, людей на вулицях нема. Дівчина щодня заповнює, як і інші її колеги, форму, вказує, де вона перебуває, яка температура тіла, чи немає симптомів хвороби.
Юлія Рудєва
Юля Рудєва розповідає, що, звісно, відчуває у Херсоні під час спілкування з людьми, певну настороженість. «Коли я приїхала, зразу відвідала у селі бабусю. Селом чутки швидко розходяться: люди жахаються, шепочуть, що Юля приїхала з Китаю, а карантин не пройшла. Хоча вже пройшли всі терміни. Бояться», – розповідає херсонка.
Пишуть їй знайомі та друзі з-за кордону після вчорашнього репортажу з Нових Санжар: «З Німеччини написали знайомі, які думали, що я ще не в Херсоні: лишайся краще в Дубаї, а то ще тебе в Україні уб’ють… Натяки були і в Дубаї, але там просто паніки не наганяють: лише питали друзі, чи пройшла тести. Я не знаю, як так вийшло, що стільки паніки нагнали (в Україні – авт.). Недостатньо інформації? У Китаї розповідали, як вірус передається, як проявляється і т.д. Багато матеріалу нам надсилали інтернетом – з китайської, з канадської сторони. Нещодавно колегам привезли маски, я вже поїхала на той час. Щоправда, маски потрібні були набагато раніше – на місяць приблизно, коли їх не було. Ми сиділи вдома, я, наприклад, десять днів не виходила взагалі, навіть коли продукти закінчились – бо не було маски. Ризикувати не хотіла, крім того – без масок не можна виходити. Мені тоді знайомі дали дві маски: №95 – придбати у Китаї таку маску — це взагалі було, як у лотерею виграти, навіть хірургічні було важко дістати».
Каже, що з друзів і знайомих у Китаї ніхто не захворів на коронавірус, половина їхньоъ циркової трупи – китайці, багато хто з Уханя, на Новий рік вони поїхали додому і там уже лишились, бо місто закрите.
