Сім років тому Валерія почала боротьбу з важким онкологічним захворюванням: пухлиною в області черепа. З 2013 року вона перенесла 15 операцій та протонотерапію. Наразі Валерії 23 роки і вона збирає кошти на оновлення після численних операцій. Як це робить молода мисткиня і як їй допомогти — далі в нашому матеріалі.
Онкологічне захворювання у 16 років
Страшний діагноз Валерії поставили у 2013 році — тоді їй було 16 років. Злоякісну пухлину дівчина поборола 15-ма операціями і дуже потужною протонотерапією. У 2016-му почалась така довгоочікувана ремісія. Але оскільки пухлина була у основи черепу, то після числених операцій дівчина майже повністю втратила голос і має проблеми з ковтальним рефлексом. Вона поступово лікує ці наслідки. На часі — дві складні операції, які значно полегшать життя Лєри — і вона зможе майже повноцінно говорити.
Творчість у подарунок
Валерія збирає кошти доволі незвичним чином: не просто проханнями про допомогу, а своєю творчістю. Інстаграм Лєри — це понад 12 тисяч підписників. Для них вона викладає цікаві історії та фото і просить подарувати їй горнятко кави, а це приблизно 20 гривень. Саме так — по 20 гривень — цілком можна зібрати суму, яка врятує життя дівчині. Наразі це не менше 40 000 гривень, але сума змінюється в залежності від стану дівчини. Також вона ділиться своєю дорогою зцілення.
Ви можете знайти оповідання Лєри в її профілі та за тегами #РассказыОтЛе #ЛеМандролько.
Важке одужання Лєри
Наразі у Лєри триває період одужання — ремісії. Але і він нелегкий. Давайте почитаємо її перше послання своїм читачам у профілі в Інстаграм:
«Здравствуй, мой милый друг!
Меня зовут Валери и я нахожусь в ремиссии ЧЕТВЁРТЫЙ ГОД!
Начну с того, что в 2013 году у меня диагностировали опухоль основы ската черепа — хордома (#hordoma). За три года лечения, меня прооперировали 15 раз. Так же, была протоно-терапия (один из сильнейших видов облучения).
В 2016 году пришла долгожданная #ремиссия. Сказка длилась недолго. Ровно месяц.
Реальность иная. Она более жёсткая. У неё нет любимчиков. Все одинаковые.
С чего же началось выздоровление?
С приступов. Так как у меня порезан череп, было тяжело вставать с кровати. То есть, как только подымалась, боль усиливалась и распространялась по всему телу. Двигаться было невыносимо тяжело.
Мы провели ряд обследований, которые показывали одно и тоже. Я была полностью здорова. Что же это?
Выход облучения.
С того момента прошло три года. Как думаете, поменялось ли что-то? Увы, нет.
Каждое утро мне необходим час, дабы приподняться. Я облаживаю себя подушками. Руками помогаю поднять голову, придерживая шею. Боль длится около часа, после чего, начинает постепенно угасать.
Весь день я могу работать и даже не вспоминать о каких-либо "недочётах головы". Но, после 21:00, организм устаёт и череп начинает о себе напоминать. В 22:00 я уже должна отдыхать ибо боли усиливаются со скоростью света.
Помогает обезболивающее. Его я принимаю 1-2 раза в день.
P. S.: Это лишь начало удивительной истории исцеления. Ужасает, не так ли? Дорогие мои, в этом нет ничего ужасного. Я ведь хотела жить. Жива! Со всем остальным можно подружиться, главное найти подход.
Я нашла! Продолжать делиться дорогой исцеления?»
Книга про боротьбу
Днями Валерія презентувала і власну книгу, в якій розповіла про боротьбу із хворобою.
Лєра Мандролько
Лєра мріяла вступити до театрального вишу — натомість стала письменницею. Зараз вона бореться за повне одужання і водночас підтримує інших: своїми оповіданнями, малюнками і просто мотивуючими дописами в Інстаграм — їх вона називає промінцями. А опустити руки вважає неприпустимим для себе чи будь-кого: вона перемогла рак — отже, переможе і зараз.
До всіх небайдужих Валерія звертається зі сторінок соціальних мереж із проханням допомогти їй зібрати кошти на операції і дарує свої оповідання, фото і дописи, які мотивують до життя. Ось таке прохання про допомогу Валерія надсилає у своєму Інстаграмі:
«Сейчас я вернулась к тому, с чем вошла в ремиссию. Проблема с глотаниям и речью. От любой пищи попёрхиваюсь. Даже от слюны. Говорю в нос, так как порезано мягкое нёбо и там есть дырочка. Операции сложные. Я рискую тем, что могу не проснуться. Боюсь ли я? Что мне даст страх? Боль и отчаяние?
Я сознательно на это иду и готова ко всему.
Именно поэтому, мне нужен твой лучик помощи. Ты можешь отблагодарить за все мои труды и старания (перечитай мой профиль, под каждым постом рассказы), так же @how.i.did.it.le — ежедневный поток полезной информации и мотивации.
Да, порой жизнь преподносит нам лимоны. Это отличный повод сделать лимонад».
