Перед тим, як розвінчати фейки херсонської влади, ми хочемо повідомити, що в херсонських бібліотеках — абсолютно всіх публічних — навчають медіаграмотності та розповідають, як розпізнати фейки. Адреси бібліотек — наприкінці матеріалу. А зараз — про те, як міська влада в Херсоні маніпулює містянами. Топ фейків про бібліотеки!
Тема так званого закриття бібліотек вже майже два місяці лунає в херсонському інфопросторі. Навколо неї збираються як правда, так і вигадки представників херсонської влади. Які саме, розповімо у цій статті. Отже, поїхали!
Бібліотеки закривають
Формально — ні, ніхто бібліотеки не закриває. Але якщо прислухатись до слів депутата Херсонської міської ради, який в ефірі радіо назвав деякі філії бібліотек «малинами», то можна дійти висновку, що фактично деякі філії дійсно хочуть закрити.
Також не варто забувати, що депутатський корпус у складі комісії, призначеної 6 грудня 2019 року, надав рекомендації до так званої оптимізації, яка передбачає об'єднання бібліотек-філій, а це означає, що з кількох філій можуть зробити одну — тобто фактичне закриття певних філій.
Якщо до цього додати 4 мільйони гривень, а вірніше, зняти, адже їх зняли з бюджетних призначень на заробітну плату бібліотекарям у 2020 році, то виходить, що необхідно скоротити понад 60 працівників бібліотек Херсона. Без закриття/перетворення/об'єднання це неможливо.
Приміщення бібліотек не входять до складу рішення про приватизацію
Так почали пояснювати деякі депутати Херсонської міської ради, коли власне користувачі помітили, що в рішенні про приватизацію комунального майна є об'єкти, в яких знаходяться бібліотеки: по вул. Лавреньова, 11 та по вул. Патона, 4а.
Якщо приміщення по вулиці Лавреньова может бути як бібліотекою, так і іншим приміщенням — в рішенні міської ради цього не написали, то за адресою Патона, 4а, де під приватизацію потрапили приміщення першого і другого поверхів, бібліотеки точно є: вони займають весь другий поверх.
Дивимось. Ось, що написано в тексті рішення про приватизацію комунального майна:
Ми отримали від Херсонської централізованої бібліотечної системи довідку, в якій зазначено, що 354,1 кв м площі другого поверху — це дві бібліотеки: філія №7 та філія №24. Причому філія №24 відкрита у 2016 році цією ж каденцією депутатів на прохання мешканців мікрорайону Острів: там не було бібліотеки для дорослих. Філію №7 — дитячу — перевели з приміщення школи, яке було близьким до аварійного. Але в міській раді про це не знають, адже в.о. заступника міського голови прокоментувала наступним чином:
«В цьому проєкті рішення немає бібліотечних приміщень. Там було опубліковано дві адреси, які й викликали такі бурхливі обговорення: Патона, 4-а та Лавреньова, 11. Хоче на аукціон ніхто не виставляв бібліотеки, а до переліку приватизації потрапили зовсім інші приміщення, які знаходяться поруч. Вони просто не могли потрапити на аукціон, адже 14-го січня комісія з питань оренди об’єктів комунальної власності продовжила всім бібліотекам договори оренди. Тому навіть думки виставляти на продаж бібліотеки ані в депутатів, ані в управління комунальної власності не було».
Отже, в складі рішення про приватизацію приміщення бібліотек є. А ще там є депутатський інтерес — навіть конфлікт інтересів.
Бібліотекам подовжили оренду — їм нічого не загрожує
Це напівправда. Коли здійнявся галас навколо можливої приватизації приміщень бібліотек, депутати раптом знайшли витяг з протоколу однієї з комісій — стосовно оренди комунального майна — нібито від 14 січня 2020 року, в якому зазначено подовження оренди бібліотекам-філіям до 01.10.2020 року:
Це фото документу ми отримали від депутатів, які поширили його згодом в соціальних мережах. На сайті міської ради його наразі немає. Але навіть якщо він з'явиться, то подовження строку оренди до 01.10.2020 року не перешкоджає приватизації комунального майна. Це стаття 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Тобто приватизація може тривати навіть за умови подовження оренди — просто новий власник не може змінювати умови оренди до її закінчення, а воно — не за горами.
Бібліотекарі отримують по 8 тисяч зарплати
Джерело цього твердження нам точно наразі невідомо, але ці чутки впевнено ходять між депутатами. Доки ми шукаємо джерело, опублікуємо перевірку твердження.
UPD: А ось і джерело: знову Артем Кияновський, який просто порівняв роботу бібліотекарів із роботою на ринку.
Для того, аби перевірити це твердження, ми попросили в управлінні культури інформацію стосовно бюджетного запиту централізованої бібліотечної системи щодо заробітної плати та нарахувань у 2020 році. І отримали:
Всього в бібліотечній системі міста Херсона працює 237 осіб. Отже, простим діленням отриманої суми в запиті — 23 895 070 грн на 2020-й рік — на 237 осіб і на 12 місяців отримуємо 8 401,92 грн на особу. Це так звані «брудні». Віднімаємо відрахування: 18% податку з доходів фізичних осіб, 1,5% військового збору і 1% профспілкових внесків — отримуємо 6 679,53 грн. Тобто в середньому кожен працівник бібліотечної системи в 2020 році мав отримати 6 679,53 грн зарплатні на руки: це з урахуванням керівництва, яке отримує більше, і молодих фахівців, які отримують менше. Тобто зарплата пересічного бібліотекаря не надто велика, якщо не сказати скромна: в грудні 2019 року середня зарплата в Херсоні становила 9 828 грн (звісно, «брудними»). Це майже на 20% нижче, ніж середня в Україні. А зарплата бібліотекарів у Херсоні у 2020 році (!) була запланована нижчою. Отже, твердження про те, що бібліотекарі отримують по 8 000 гривень — хибне. Більш того, навіть «брудні» 8 000 гривень у 2020 році не дотягують до рівня середньої зарплати у Херсонській області в грудні минулого року. У 2019 році бібліотекарі отримували 7 553, 93 грн на місяць (6 005,37 на руки) в середньому.
А ми продовжуємо аналізувати маніпуляції стосовно бібліотек і відповідно спростовувати їх.
