Не бачити і не чути протягом майже всього життя, але стати вченою-дефектологинею — та ще й за радянських часів! Неймовірна історія життя Ольги Скороходової, яка народилась у Білозерці Херсонської області.
Важке випробування хворобою
Ольга Скороходова народилась 31 липня 1911 року у Білозерці Херсонської області. Батько Ольги Іван Олексійович був демобілізований 1914 року, а мати Марія Олексіївна вимушена була важко працювати.
У віці 5-ти років Ольга перенесла менінгіт — і як наслідок, повністю втратила зір. Згодом почала втрачати і слух. Приблизно до 13 років Ольга іще чула гучну мову на праве вухо, але повністю оглухла вже у 14. Важке випробування продовжилось іще й тим, що у 1922 році померла мати Ольги — і дівчинку направили до Одеської школи сліпих. Там вона перебувала до 1924 року.
Життя на дотик
У 1925 році сліпоглуха і вже майже німа Оля потрапила у школу-клініку для сліпоглухих дітей в Харкові, яку заснував професор Іван Соколянський. Саме завдяки йому та його унікальній методиці у дівчинки повністю відновилось усне мовлення. Вона вчилась самоспостереженню. За допомогою спеціальної програми з використанням дактильного (пальцевого) алфавіту і рельєфно-крапкового (брайлевського) шрифту було організовано систематичне навчання з усіх предметів шкільного курсу.
Ольга Скороходова
Мрія про навчання Ленінградському педагогічному інституті для Ольги перервалась війною. Під час окупації дівчина жила або в Харкові в домі сліпих, або у своїй наставників. У 1944 році переїхала до Москви — там у Науково-практичному інституті спеціальних шкіл працював професор Соколянський, який допоміг Ользі втупити до Інституту дефектології. Життя на дотик продовжувалось.
Перші книги та успіхи
Вже у 1947 році вийшли перша книга Ольги Скороходової «Как я воспринимаю окружающий мир». В ній вона розповіла, як набуті людиною знання здатні розширити межі сприйняття. Книга отримала премію К. Ушинського.
Одразу після виходу книги Ольга Іванівна обіймає посаду молодшого наукового співробітника науково-дослідного інституту дефектології Академії педагогічних наук СРСР. Пізніше вони стане старшим науковим співробітником і пропрацює в закладі все своє життя.
У 1954 році книга була доповнена другою частиною і видана під назвою «Как я воспринимаю и представляю окружающий мир», а в 1972 році – новий доповнений варіант цієї книги «Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир». Ця книга перевидавалась чимало разів, зокрема і за кордоном. Її і досі вважають однією з кращих книг з дефектології, яка добре сприймається як фахівцем, так і пересічним читачем.
Перша і єдина у світі
Ольга Скороходова стає кандидатом педагогічних науг, пише чимало наукових і науково-популярних статей. Також неймовірно сильний характер жінки був іще й творчим: вона писала вірші. Часто Ольга Іванівна виступала з лекціями перед студентами багатьох педагогічних вишів Москви, інших міст та за кордоном. Скороходова вела широке листування. Їй писали вчені (І. Павлов) і письменники (М.Горький, П.Тичина, М.Рильський, С.Маршак, М.Бажан), вчителі та численні читачі з усього світу.
Ольга Скороходова
Ольга Скороходова стала першою і єдиною у світі сліпоглухою науковицею. При відсутності зору та слуху створила ряд наукових робіт з проблем розвитку, виховання та навчання сліпоглухих дітей.
Померла Ольга Скороходова в травні 1982 році. Похована в Москві на Кунцевському кладовищі. На могилі на надгробній плиті напис слів М.Горького: «Вы служите человечеству. Это так, Ольга Ивановна, – и вы вправе этой службой гордится».
Пам'ять про Ольгу Скороходову
Завдяки небайдужості культурних діячів та музейних робітників, пам'ять про Ольгу Скороходову живе на Херсонщині. І Білозерському краєзнавчому музеї з 28 травня 2013 року діє інтерактивна експозиція «Культура на дотик»
Завдяки проєкту «Тиждень. Travel», учасники Школи культурного менеджменту змогли більше дізнатись про сам музей, а також відчути, як жила Ольга Іванівна. В музеї зібрано експонати, завдяки яким можна відчути, як саме жила Ольга Іванівна: як визначала предмети на дотик і за запахом. Завдяки цьому проєкту, про консервацію культурної спадщии (збереження культурної спадщини від подальших руйнувань) та особливості її реалізації на прикладі музею в Херсоні дізнались більше людей. У США, наприклад, історію сліпоглухої американки Хелен Келер знають чимало: її образ увічнено у мистецьких творах, а день її народження 27 червня святкується як День Хелен Келер.
Проєкт реалізовано за підтримки УКФ для представників перформативного та сценічного мистецтва.
Микола Гоманюк розповідає про «консервацію» історичної спадщини
