Херсонська губернія, до якої входив і нинішній Херсон та був її адміністративним центром, простягалась доволі далеко і існувала з 1802 до 1921 року.
Географічні факти
Доволі часто ми можемо чути вислів «Херсонська губернія», але вона включала далеко не лише одну нинішню Херсонську область. І, до речі, до 1802 року вона мала назву Миколаївська. З 1802 року адміністративна одиниця отримала назву Херсонської і розташовувалась на території нинішніх Херсонської, Миколаївської, Одеської, частково Кировоградської областей, простягаючись на територію сучасної Молдови.
Межувала Херсонська губернія на півночі з Полтавською, Київською і Подільською губерніями, на півдні губернія омивалась водами Чорного моря, та Дніпра та межувала з Таврійською губернією, на сході — з Таврійською і Катеринославською губерніями, на заході її кордон пролягав річкою Дністер з Бессарабською губернією. За площею займала 16-те місце серед інших губерній Російської імперії: близько 63 209 квадратних метрів.
Найбільші міста: Одеса (Одеське градоначальництво), Херсон, Миколаїв (Миколаївське градоначальництво).
Населення і мови Херсонської губернії
Губернія мала доволі велике, як за тим часом, населення:
— близько 245 000 в 1812 році;
— 893 000 в 1851 році;
— 1 330 000 в 1863 році;
— 2 027 000 в 1885 році;
— 2 733 600 в 1897 році;
— 3 744 600 в 1914 році.
У 1850 році населення складалася з українців (68-75 %), румунів (8-11 %), росіян (3-7 %), євреїв (6 %), німців (4 %), болгар (2 %), а також поляків, греків і циган.
Населення губернії на початку ХХ ст. сягало понад 3 млн чоловік. Більшість населення становили українці, жили також росіяни, євреї (в містах), молдовани, німці, поляки, болгари і представники інших національностей.
Якщо говорити про мови, то в Херсонській губернії здебільшого розмовляли українською, російською, їдиш, польською та молдовською. Інші мови становили менше 1%. Цікаво, що в самому Херсоні близько 30% населення розмовляли мовою їдиш.
Економіка в губернії
Більшість населення Херсонської губернії займалось землеробством. Вирощували пшеницю, овес, кукурудзу, займались садівництвом, вирощуванням бахчевих культур та тютюну, розведенням худоби (великої рогатої худоби, коней, овець, свиней).
Фабрики і заводи переважно борошномельні, чавуноливарні і механічні, бурякоцукрові. Найбільші були розташовані в Миколаєві та Одесі.
Рибальство було розвинене в Дніпровському лимані (білуга, осетер, севрюга, камбала тощо) і в Дніпрі (тараня, чехоня, лящ).
Торгівля була зосереджена головним чином в Одесі.
Поділ губернії
У травні 1919 р. північну і східну частини губернії охопило Григор'ївське повстання, що супроводжувалось жорстокими єврейськими погромами. У травні влада РСФСР розділила Херсонщину на дві губернії: Одеську і Херсонську. Але у серпні 1919 під час наступу військ російських білогвардійців Денікіна губернія перейшла під їх владу і була відновлена в старих межах. Лише деякі північно-західні райони на початку вересня 1919 були зайняті військами УНР (м.Бірзула). Розподіл Херсонської губернії був підтверджений спеціальною постановою ВсеУкрРевКому від 28 січня 1920 р. Центром Херсонської губернії був Миколаїв. 16 квітня 1920 року була утворена нова Херсонська губернія з частини Херсонської губернії.
В січні-лютому 1920 р. війська РСФСР розбили денікінців і зайняли територію губернії.
6 січня 1921 року Херсонську губернію перейменували на Миколаївську. 21 жовтня 1922 року Миколаївська губернія ввійшла до Одеської губернії.
Будинок, де розміщувалась Херсонська народна губерніальна управа. 1918 р. (нині — вул. Гоголя, 1)
30 березня 1944 року було утворено Херсонську область.
