Мільйон гривень у судовому реєстрі зустрічається настільки часто, що ним нас уже не здивувати. Тому Kavun.City пішов шукати сотні мільйонів. Потім — мільярди. А потім Господарський суд Херсонської області видав нам один трильйон гривень. На цьому місці ми перестали підвищувати ставки й почали розбиратися, звідки в херсонських судових рішеннях беруться такі гроші.

Одразу попередимо: трильйон ніхто не стягував, мільярд не обов'язково означає мільярд реально сплачених коштів, а сума позову не завжди збігається із сумою, яку присудив суд.

Проте від цього історії не стають менш цікавими.

Один трильйон гривень. Просто про всяк випадок

Почнемо з рекорду нашої добірки.

1 000 000 000 000 гривень.

Один трильйон. Дванадцять нулів.

Саме таку суму можна знайти в рішенні Господарського суду Херсонської області від 29 грудня 2020 року у справі №923/1292/20. Справа стосувалася товариства «Агро-Співдружність», зареєстрованого в Генічеському районі Херсонщини.

У липні 2020 року загальні збори учасників товариства надали попередню згоду на укладення значних правочинів протягом року. Йшлося про договори щодо майна, послуг, експорту, застави, поруки та інших господарських операцій. А потім у протоколі з'явилася сума:

Гранична сукупна вартість усіх правочинів — один трильйон гривень.

Тобто директору фактично надали повноваження укладати договори в межах неймовірно великого загального ліміту.

Один із учасників товариства оскаржив рішення зборів. Він стверджував, що порядок денний змінили, а повноваження директора розширили всупереч статуту. Суд визнав оскаржуване рішення загальних зборів недійсним, тобто пункт про трильйон скасували. Цікавинка: трильйон був лише верхньою межею потенційних правочинів. Суд не встановлював, що товариство реально здійснило операції на таку суму. Але уявити масштаб корпоративного оптимізму це не заважає.

Ми шукали великі гроші, а знайшли компанію, яка встановила директору ліміт у трильйон гривень. І суд, якому довелося з цим розбиратися.

Джерело:

999 мільйонів — і ще трохи зверху

Наступна історія пов'язана з Херсонським суднобудівним заводом. У справі про банкрутство підприємства розглядали два договори купівлі-продажу цінних паперів.

  • Перший — на 64 089 192 гривні.
  • Другий — на 999 920 000 гривень.
  • Разом — 1 064 009 192 гривні.

Більше мільярда.

У матеріалах справи йшлося про придбання інвестиційних сертифікатів. Банк, який оспорював правочини, вказував на фінансові проблеми підприємства та ставив під сумнів економічну обґрунтованість операцій.

Особливо цікавою ця історія стає, якщо подивитися на інше судове провадження, уже в Херсонському окружному адміністративному суді. Там досліджували обставини операцій із тими самими інвестиційними сертифікатами. За даними бухгалтерського обліку, наведеними в судовому рішенні, за договором на 999,92 млн гривень фактично було сплачено 177,206 млн гривень.

А надалі сертифікати продали іншому товариству за рівно 1 000 000 000 гривень, тобто не 999 мільйонів 920 тисяч, а вже красивіше число. Утім, різниця між номінальною вартістю договорів, фактичною оплатою та подальшим продажем принципова. Саме тому ми наводимо ці цифри окремо, а не складаємо їх в один умовний «оборот».

Джерела:

Три мільйони доларів. І ще 144 тисячі

Не всі великі гроші в херсонських судах були гривневими. У справі за участю «Дельта Банку» та херсонського підприємства «Амалтея» фігурували кредитні вимоги на 3 144 099 доларів США. На час відповідного звернення це становило приблизно 36,84 млн гривень.

Із матеріалів судового провадження випливає, що спір стосувався кредитної заборгованості, відсотків та інших нарахувань. Серед сум, які фігурували у справі, — 2 млн доларів основного боргу та понад 332 тисячі доларів відсотків. Тобто навіть без штрафних санкцій і пені рахунок ішов на мільйони доларів.

Три мільйони доларів звучать солідно. Але 3 144 099 доларів звучать так, ніби бухгалтерія вирішила: жодного долара не пробачимо.

Мільйон доларів за частку в бізнесі

У матеріалах іншого кримінального провадження, яке розглядав Херсонський міський суд, фігурувала оцінка частки в товаристві «Грандлайт». Один з учасників подій оцінював свою частку в бізнесі у 1 млн доларів США.

Важливо, що це саме оцінка, наведена учасником провадження, а не незалежно встановлена судом ринкова вартість компанії. Але навіть такі цифри демонструють, наскільки великі економічні інтереси можуть стояти за конфліктами, які зрештою опиняються в кримінальному судочинстві. Коли в матеріалах справи з'являється мільйон доларів, слово «частка» раптом перестає звучати скромно.

Джерело:

Скільки коштують моральні страждання?

А тепер від корпоративних операцій перейдемо до людини.

У травні 2026 року Херсонський міський суд розглядав справу про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з кримінальним переслідуванням. У матеріалах провадження згадувалася судова психологічна експертиза, яка визначила орієнтовний грошовий еквівалент моральних страждань у 1 млн гривень.

Це зовсім інша природа суми, ніж вартість цінних паперів або кредитна заборгованість. Моральну шкоду неможливо виміряти так само, як вартість обладнання чи залишок на банківському рахунку. Суд оцінює обставини справи, характер страждань, їхню тривалість та інші юридично значущі чинники.

Тому мільйон у висновку експерта не означає автоматично мільйон гривень компенсації. Іноді найбільші суми в судових рішеннях — не про майно, а про те, що людина пережила. Стягнули зрештою менше — 714 818 гривень 67 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди. Таку виплату розрахували, виходячи з того, що термін перебування людини під слідством становив з 04.06.2015 року до 17.05.2018 року включно, тобто 82 місяці 20 днів (44 місяці 6 днів + 38 місяців 14 днів). Розрахунок вели від мінімальної зарплати станом на 1 січня 2026 року: 8647 грн. Відповідно 82 місяці 20 днів * 8647,00 грн. = 714818,67.

До речі, справа встояла і в апеляції, тому позивачу моральну шкоду мають виплатити у повному обсязі, навіть якщо подадуть до касації.

Джерело:

Судно за 20 мільйонів доларів

Є у нашій добірці й зовсім інший приклад. У 2025 році Херсонський міський суд розглядав справу за участю громадянина Єгипту. Пояснюючи обставини свого перебування в Україні, чоловік, серед іншого, розповідав про роботу на судні в Херсонському морському порту. І зазначив, що судно коштує понад 20 млн доларів США. Він стверджував, що якщо він покине роботу, йому не будуть забезпечені гарантії оплати праці тощо. Вважає, що може самостійно покинути територію України, але таких дій не вчиняв, тому що їхати в Київ для продовження його закордонного паспорту громадянина Єгипту є ризикованими.

Зрозуміло, суд у цьому провадженні не встановлював ринкову вартість судна. Ця цифра була частиною пояснень учасника справи. Але вона добре показує, чому не варто автоматично сприймати найбільше число в судовому документі як суму, щодо якої суд ухвалив рішення. Іноді величезна сума потрапляє до судового рішення не через фінансовий спір, а просто тому, що людина розповідає про своє життя.

Зрештою позов Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області до громадянина Єгипту про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України суд задовольнив.

Джерело:

Застава, яка зменшилася більш ніж у 12 разів: 7 мільйонів туди — 7 мільйонів назад

Окремий жанр великих сум — застави в кримінальних провадженнях.

В одному з проваджень, пов'язаних із рішеннями Херсонського міського суду, розмір застави становив 7 570 000 гривень. Згодом місцевий суд зменшував її до 605 600 гривень. Прокурор оскаржував такі рішення, а апеляційна інстанція повертала попередній розмір застави. Тобто в історії однієї застави фігурували дві дуже різні цифри:

  • 7 570 000 грн
  • 605 600 грн
  • а потім знову 7 570 000 грн.

Різниця — майже сім мільйонів гривень.

Водночас застава — це фактично забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов'язків. Різні судові інстанції оцінювали належний розмір запобіжного заходу.

Зрештою, суддю Дмитра Арчакова, який зменшував заставу на 7 мільйонів, притягнула до відповідальності Вища рада правосуддя. Дисциплінарну скаргу подало приватне підприємство «УКАН» в особі адвоката Л. В. Данильця. Вона надійшла до ВРП 28 січня 2025 року та стосувалася дій судді у кримінальній справі № 766/15049/24. У цьому провадженні особу обвинувачували за частиною п’ятою статті 185 та частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України — щодо крадіжки та незаконного заволодіння транспортним засобом.

Представник підприємства стверджував, що суддя демонстрував упередженість на користь обвинуваченого, безпідставно зменшував заставу та не наводив належних мотивів своїх рішень. Також скаржник указував на ігнорування висновків апеляційної інстанції й аргументів прокурора та представника потерпілого.

Як установили під час дисциплінарного провадження, 24 вересня 2024 року Арчаков, розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, визначив заставу в розмірі 605 600 гривень. Це у 12,5 раза менше за 7,57 мільйона гривень, які раніше встановив Миколаївський апеляційний суд. За висновком ВРП, суддя змінив суму без відповідного клопотання учасників справи та не навів належного обґрунтування. Обвинувачений скористався зменшеною заставою і з 28 вересня до 4 листопада 2024 року перебував на волі.

4 листопада Херсонський апеляційний суд скасував цю ухвалу та відновив попередній розмір застави. Проте вже 7 листопада Арчаков знову зменшив її до 605 600 гривень. Цього разу відповідне клопотання подала сторона захисту. Однак, як зазначила ВРП, суддя не обґрунтував, які обставини виправдовували зменшення застави та чому саме така сума могла забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків. 3 грудня апеляційний суд скасував і цю ухвалу, знову визначивши заставу в розмірі 7,57 мільйона гривень.

Сам Арчаков із претензіями не погоджувався. Він пояснював, що намагався з’ясувати обґрунтованість застави та уникнути надмірного фінансового тягаря для обвинуваченого. Суддя також посилався на свободу суддівського розсуду, а дисциплінарну скаргу вважав способом тиску на суд.

17 вересня 2025 року Друга Дисциплінарна палата ВРП притягнула Арчакова до дисциплінарної відповідальності та застосувала попередження. Суддя оскаржив це рішення, проте 18 грудня Вища рада правосуддя залишила його без змін.

ВРП погодилася з висновками про істотне порушення процесуальних норм і ненаведення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін. Дії судді вона оцінила як такі, що виходили за межі суддівського розсуду. Водночас порушення визнали наслідком недбалості. З огляду на позитивну характеристику Арчакова та відсутність відомостей про попереднє притягнення до дисциплінарної відповідальності ВРП визнала попередження достатнім і пропорційним стягненням.

Джерело:

Бонус: коли херсонські збитки рахують мільярдами

Великі суми, пов'язані з Херсонщиною, можна знайти й у рішеннях судів інших регіонів. Особливо це стосується відшкодування збитків, завданих російською агресією.

У рішенні Господарського суду міста Києва 2024 року щодо стягнення збитків із Російської Федерації на користь групи підприємств, частина яких пов'язана з Херсонщиною, фігурували окремі суми:

  • 671,9 млн гривень;

  • 685,6 млн гривень;

  • 1,018 млрд гривень;

  • 1,145 млрд гривень;

  • 1,279 млрд гривень.

Водночас рішення про стягнення грошей не означає, що ці гроші вже реально отримані постраждалими підприємствами. Питання виконання таких рішень — окрема складна історія.

Джерело:

Чому найбільше число в рішенні — не завжди найбільший борг

Під час пошуку Kavun.City натрапив і на суми, які могли б затьмарити більшість наведених прикладів.

Наприклад, в одному з проваджень за участю «Херсонтеплоенерго» згадувалися 25,2 млрд, 32 млрд та 46,7 млрд гривень заборгованості підприємств теплокомуненерго й теплоелектроцентралей перед «Нафтогазом» у різні періоди.

Але є нюанс. Це були загальноукраїнські показники, наведені в матеріалах справи — не борг конкретно «Херсонтеплоенерго», хоча у цього підприємства нині регулярні проблеми з боргами і судова тяганина. Але це — окрема історія. Ось ми про неї писали зокрема:

Читайте також: «Херсонтеплоенерго» не заплатило 2,85 млн за прийняті роботи: борг стягують через суд

Однак, повертаючись до описаної справи, зазначимо: це е сума позову і не кошти, які суд постановив стягнути з херсонського підприємства, тому ми не включили ці мільярди до основної добірки. Бо шукати великі числа — весело, а правильно пояснювати їх — усе-таки важливіше. Ми аналізуємо.

Отже, це рішення Господарського суду Херсонської області від 1 березня 2021 року у справі № 923/5/21, суддя — Юрій Гридасов. Усі наведені нижче показники стосуються того періоду.

«Нафтогаз» та «Херсонтеплоенерго» 9 жовтня 2018 року уклали договір постачання газу. За актами приймання-передачі комунальне підприємство отримало газу на 4 211 453,49 грн, але розраховувалося несвоєчасно.

У цьому позові «Нафтогаз» вимагав 335 856,37 грн нарахувань за прострочення. Саму вартість поставленого газу — 4,21 млн грн — у межах цього позову до стягнення не заявляли. Тому її не можна називати сумою боргу, яку присудили цим рішенням. Вставлений текст markdown(7)

Скільки вимагали та скільки присудили

Вид нарахування Просив «Нафтогаз» Присудив суд
Пеня за несвоєчасну оплату 284 296,72 грн 142 148,36 грн
3% річних 30 320,67 грн 30 320,67 грн
Інфляційні втрати 21 238,98 грн 21 238,98 грн
Разом за позовними вимогами 335 856,37 грн 193 708,01 грн

Додатково суд стягнув 2 905,62 грн судового збору. Отже, загалом за рішенням підприємство мало сплатити 196 613,63 грн.

Підприємство не заперечувало факт і період прострочення. Воно пояснювало, що гроші за тепло надходять на спеціальні рахунки й розподіляються банком за встановленими нормативами, тому саме підприємство не може вільно впливати на порядок, строки та суми розрахунків із постачальником газу.

Також воно посилалося на борги споживачів, збитки та нестачу коштів. Просило зменшити пеню на 90%, оскільки її повне стягнення, за аргументами підприємства, могло завадити ремонтам, погіршити фінансовий стан і створити ризик зриву опалювального періоду та банкрутства.

Суд не погодився звільнити підприємство від нарахувань, але врахував його становище та зменшив пеню наполовину.

А ось великі суми, які справді стосуються підприємства

У рішенні наведено дані «Херсонтеплоенерго», які суд врахував під час оцінки його фінансового стану. У тексті частина сум зазначена в тисячах гривень — ми перевели їх у гривні: так виглядає переконливіше, на нашу думку.

Показник Сума Що означає
Борг абонентів станом на 01.01.2021 понад 176 358 800 грн (176,4 млн грн) Гроші, які, за даними абонентської служби, заборгували підприємству
Борг бюджетних організацій 775 400 грн Заборгованість цих споживачів перед підприємством
Борг комунальних підприємств 4 499 100 грн (4,5 млн грн) Заборгованість інших КП перед «Херсонтеплоенерго»
Кредиторська заборгованість самого «Херсонтеплоенерго» 216 628 000 грн (216,6 млн грн) Зобов’язання підприємства перед його кредиторами; їх повного розподілу в рішенні немає
Збиток за 2018 рік 55 348 000 грн (55,3 млн грн) Річний фінансовий результат за наведеним у справі балансом
Збиток за 2019 рік 16 144 000 грн (16,1 млн грн) Річний фінансовий результат за наведеним у справі балансом

Борги споживачів — це гроші, які мають заплатити підприємству. Кредиторська заборгованість — те, що винне саме підприємство. Збитки — фінансовий результат діяльності за певний рік.

Звідки мільярди

«Нафтогаз», обґрунтовуючи свою позицію, навів загальну заборгованість різних груп своїх споживачів:

  • 25,2 млрд грн — підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів станом на 3 січня 2017 року.
  • Близько 32 млрд грн — підприємств ТКЕ та ТЕЦ станом на 27 лютого 2018 року.
  • Близько 46,7 млрд грн — підприємств ТКЕ та ТЕЦ станом на 19 травня 2020 року.

У тексті також є суми 27,858 млрд, 38,8 млрд, 6,6 млрд та 7,9 млрд грн — це деталізація загальних боргів за призначенням газу або періодом їх виникнення. Вони частково входять одна в одну.

Фраза «в тому числі і Відповідача» означає, що «Херсонтеплоенерго» входить до кола боржників. Яка саме його частка в цих мільярдах, тут не зазначено.

Суд частково задовольнив позов «Нафтогазу» та постановив стягнути з «Херсонтеплоенерго» загалом 196 613,63 грн:

  • 142 148,36 грн пені;
  • 30 320,67 грн — 3% річних;
  • 21 238,98 грн інфляційних втрат;
  • 2 905,62 грн судового збору.

Суд визнав, що підприємство прострочило оплату газу й має відповідати за це. Водночас урахував його складне фінансове становище та зменшив пеню на 50%. «Херсонтеплоенерго» просило зменшити її на 90%, але настільки суд назустріч не пішов.

Джерело:

То скільки ж грошей у херсонських судах?

Після цього пошуку ми можемо впевнено сказати одне: у судових документах Херсонщини вистачає цифр, від яких хочеться ще раз перерахувати нулі. Тут є трильйонний ліміт корпоративних правочинів, мільярдні договори з цінними паперами, мільйонні кредити в доларах, багатомільйонні застави та компенсаційні вимоги. Але за кожною сумою — різна юридична історія:

  • Трильйон не означає, що хтось володів трильйоном.
  • Мільярдний договір не означає, що всі гроші за ним були сплачені.
  • Мільйонна вимога не означає, що суд її задовольнив.
  • І навіть присуджені мільярди не означають, що їх уже вдалося стягнути.

Саме тому в судових рішеннях важливо читати не тільки цифри, а й слова навколо них.

Хоча, погодьтеся, коли в документі Господарського суду Херсонської області з'являється один трильйон гривень, перша реакція все-таки не юридична. Принаймні наша перша реакція була приблизно така: «Ваша честь, це точно 12 нулів?»

Читайте також: Поки Ларрі чекає нового прем'єра Британії: знайомтесь із найвідомішими котиками Херсона

Тримаймося разом!

  • Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!