Росія провела на тимчасово окупованій частині Херсонської області незаконні вибори до Державної думи. Голосування розтягнули майже на три тижні, до осель жителів направили сотні мобільних груп, а до агітації залучили працівників залежних від окупаційної влади установ. Перемогу в створеному росіянами Херсонському окрузі оголосили Олені Дмитрук — вдові колишнього народного депутата України від Партії регіонів. Кавун.City розібрався, як окупанти організували це голосування, кого допустили до бюлетенів і які результати оприлюднили.
У Росії 18–20 вересня 2026 року відбувалися вибори до Державної думи дев’ятого скликання. Вперше окупаційна влада долучила до них захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
Для окупованої частини Херсонщини російська Центральна виборча комісія утворила Херсонський одномандатний виборчий округ №187. Від нього до Держдуми мав потрапити один депутат-мажоритарник. Крім того, жителям пропонували голосувати за партійні списки.
Нагадаємо: Україна не визнає ані проведення цього голосування, ані його результатів. Будь-які вибори, організовані Росією на суверенній території України, є незаконними та не створюють жодних юридичних наслідків.
Чотири кандидати з однієї окупаційної системи
До бюлетеня в одномандатному окрузі росіяни внесли чотирьох кандидатів:
- Олену Дмитрук від «Єдиної Росії»;
- Раміля Замалетдінова від КПРФ;
- Івана Шумакова від ЛДПР;
- Ігоря Щепеліна від партії «Справедлива Росія — За правду».
Усі четверо на момент висування були депутатами незаконно створеної росіянами «Херсонської обласної думи». Тобто навіть формальну конкуренцію окупаційна влада організувала всередині вже сформованої колабораційної системи.
Фавориткою кампанії від початку була Олена Дмитрук — перша заступниця голови окупаційної облдуми та представниця владної в Росії партії «Єдина Росія».
Олена ДмитрукФото: Скриншот окупаційного медіа
До повномасштабного вторгнення Дмитрук була херсонською підприємицею. Вона є вдовою Миколи Дмитрука — колишнього народного депутата України від Партії регіонів та депутата Херсонської обласної ради, який помер 2021 року, а у 2014 році голосував за «закони 16 січня».
Після окупації частини Херсонщини Олена Дмитрук пішла на співпрацю з росіянами. У вересні 2023 року за результатами незаконних виборів вона стала депутаткою створеної окупантами «Херсонської обласної думи», а згодом — першою заступницею її голови.
В Україні Дмитрук оголосили підозру за участь в організації незаконних виборів на окупованій території.
До окупації Херсонщини Дмитрук мала квартиру в Херсоні, ще чотири квартири в населених пунктах Бериславського та Каховського районів, три земельні ділянки у Хрещенівці Нововоронцовської громади.
Як Олену Дмитрук готували до «перемоги»
Навесні 2026 року «Єдина Росія» провела на окупованій Херсонщині так зване попереднє голосування — партійні праймеріз.
За російськими даними, в них взяли участь понад 7,3 тисячі людей. Дмитрук посіла перше місце серед претендентів в одномандатному окрузі.
28 червня з’їзд «Єдиної Росії» у Москві офіційно висунув її кандидаткою до Державної думи від Херсонського округу №187. Її суперниками стали представники інших парламентських партій РФ, які вже працювали в окупаційній обласній думі.
Раміль Замалетдінов обіймав посаду заступника голови цього незаконного органу. Івана Шумакова російські джерела називали депутатом та військовослужбовцем за контрактом. Ігор Щепелін також входив до складу окупаційної облдуми.
Отже, реального політичного вибору жителям окупованої території не запропонували: всі кандидати вже були частиною російської окупаційної адміністративної системи.
Росіяни по-різному порахували кількість «виборців»
У російських документах для Херсонського одномандатного округу вказали 381 319 виборців. Водночас окупаційний виборчком повідомляв, що станом на 1 січня 2026 року на території області зареєстровано 340 573 виборці. Різниця між двома російськими цифрами становить 40 746 людей. Окупаційна влада публічно не пояснила, звідки вони з’явилися у виборчих списках.
Не виключено, що до округу внесли жителів Херсонщини, які перебувають на території Росії. Під час попередніх незаконних виборчих кампаній росіяни створювали для них екстериторіальні дільниці в російських регіонах. Загалом росіяни абсолютно не піклуються навіть про декларацію прозорості своїх підрахунків.
Голосування тривало не три дні, а фактично 17
Основний етап виборів у Росії відбувався 18 – 20 вересня. Але на окупованій частині Херсонщини урни почали носити до людей ще 4 вересня.
«Дострокове голосування» тривало з 4 до 13 вересня в усіх 14 створених окупантами «муніципальних округах» лівобережної частини Херсонської області.
За словами державного зрадника та окупаційного ватажка окупованої частини області Володимира Сальдо, окупаційна влада сформувала понад 350 мобільних груп. Вони нібито відвідали понад 80 тисяч домоволодінь, зокрема у віддалених та прифронтових населених пунктах. Виходить, що на одну мобільну групу в середньому припадало приблизно 229 домоволодінь.
Окупаційні медіа показували роботу таких груп, зокрема в селищі Рикове Генічеського району. Члени комісій уже під час першого етапу заявляли про «високу явку», однак жодних даних, за якими її можна було б перевірити, не наводили.
Незаконне голосування в РиковомуФото: Окупаційне медіа
Незаконне голосування в РиковомуФото: Окупаційне медіа
18–20 вересня росіяни відкрили стаціонарні дільниці. Окупаційна адміністрація заявляла, що вони працювали з «посиленими заходами безпеки».
Таким чином, у захопленій частині Херсонщини виборча кампанія з урнами та бюлетенями тривала 17 днів — з 4 до 20 вересня.
Поквартирні обходи як головний інструмент
Ще до початку голосування голова окупаційного виборчкому Марина Захарова повідомляла, що основний акцент зроблять на російському проєкті «ИнформУИК». Йдеться про поквартирний і подворовий обхід жителів членами виборчих комісій. Окупаційні ресурси повідомляли, що «обхідники» працювали в усіх створених росіянами округах Херсонщини. Окупанти подавали такий формат як спосіб «поінформувати» людей і дати можливість проголосувати у віддалених населених пунктах.
Однак незалежного спостереження за голосуванням не було. Міжнародні медіа та українські правозахисники повідомляли, що на окупованих територіях мобільні комісії могли ходити разом з озброєними російськими силовиками. Також надходили повідомлення про погрози втратою роботи або соціальних виплат у разі відмови голосувати.
20 вересня стало відомо про загибель внаслідок обстрілу членкині окупаційної виборчої дільниці Ольги Демьяненко 1966 року народження.
Ольга ДемьяненкоФото: Окупаційне медіа
Бюджетників перетворили на героїв агітаційних роликів
Окремою частиною кампанії стали численні відео із закликами брати участь у виборах. Їх героями переважно були люди, робота яких залежить від окупаційної влади. В адміністративних пабліках та на ресурсах окупаційної телерадіокомпаніїз’являлися звернення:
- працівників Великолепетиської центральної районної лікарні;
- лікаря Генічеської лікарні Юрія Антропова;
- директора окупаційного підприємства «Херсон Автодор» В’ячеслава Нікітенкова;
- головного тренера збірних команд окупованої Херсонщини Дмитра Булгака;
- представників соціального фонду;
- працівників освітніх та культурних закладів.
«Таврія», зокрема, окремо показувала, як працівники Великолепетиської лікарні організовано беруть участь у голосуванні.
Такі матеріали мали створити картинку масової добровільної участі. Однак водночас вони демонструють, наскільки активно для політичної кампанії використовували працівників установ, підконтрольних окупаційній адміністрації.
Від Катерини II до Каховської ГЕС: як прикрашали дільниці
Чотири дільниці окупанти оформили в межах пропагандистського проєкту «Маршрут сквозь года».
Заходи окупантів на Херсонщині під час незаконних виборівФото: Окупаційне медіа
Заходи окупантів на Херсонщині під час незаконних виборівФото: Окупаційне медіа
Заходи окупантів на Херсонщині під час незаконних виборівФото: Окупаційне медіа
У Генічеську створили радянську атмосферу часів «відлиги» та великих будівництв. Із радіоли лунали пісні Мусліма Магомаєва та Майї Кристалінської, а на стендах розмістили фотографії спорудження Каховської ГЕС та Каховського магістрального каналу.
Дільницю в Каланчаку присвятили кінцю XVIII століття, Катерині II та адміралу Федору Ушакову.
У Чаплинці відтворювали 1906 рік та епоху першої російської Державної думи.
У Новотроїцькому дільницю оформили в стилі перших повоєнних радянських виборів 1945–1947 років.
Окремо в Генічеську відкрили «молодіжну дільницю» з інтелектуальними іграми та фотозоною.
Володимир Сальдо голосував на дільниці, названій на честь загиблого колаборанта Кирила Стремоусова.
Дільниця імені СтремоусоваФото: Окупаційне медіа
Сальдо голосує на незаконних виборахФото: Окупаційне медіа
Так окупанти поєднали виборчу процедуру одразу з кількома пропагандистськими сюжетами: російською імперією, радянською ностальгією, міфами про «відбудову» та культом колаборантів.
Завершили кампанію молодіжним флешмобом на Генічеській Гірці. Його учасники розгорнули прапори Росії, окупованої Херсонщини та виборів до Держдуми.
Потрібну явку назвали ще до виборів
До початку голосування Марина Захарова заявляла, що явка на окупованій Херсонщині «стабільно перевищує 70%». Після завершення голосування окупаційний виборчком оголосив явку 74,61%.
Для порівняння: загальна явка на виборах до Держдуми, за російськими даними, становила 59,32%. Отже, окупованій Херсонщині намалювали показник приблизно на 15 процентних пунктів вищий за загальноросійський.
Перевірити ці цифри неможливо. На території немає незалежних українських медіа, міжнародних демократичних спостережних місій та умов для вільного політичного вибору, адже цивілізований світ ці вибори не визнає.
Крім того, значну частину бюлетенів збирали мобільні групи під час дострокового голосування. Окупаційний виборчком не оприлюднив деталізованих даних про явку в кожному населеному пункті та кількість голосів, зібраних під час обходів.
Олені Дмитрук оголосили понад 77%
За попередніми даними російської ЦВК після опрацювання 90,67% протоколів Олена Дмитрук отримувала 77,36% голосів.
Раміль Замалетдінов від КПРФ мав 8,11%, Іван Шумаков від ЛДПР — 7,47%. Повного остаточного результату Ігоря Щепеліна на момент підготовки матеріалу окупаційні ресурси не оприлюднили.
За партійними списками «Єдиній Росії» приписали на окупованій Херсонщині понад 70%. Таким чином, особистий результат Дмитрук виявився навіть вищим за показник владної партії.
Окупаційна адміністрація заявила, що остаточні результати планує затвердити 25 вересня. Тому оприлюднені на цей момент цифри коректно називати попередніми.
Хто спостерігав за голосуванням
Росія запросила на окуповані території так званих міжнародних спостерігачів та експертів із лояльних до Кремля середовищ.
В окупаційних медіа, зокрема, фігурували італієць Віто Гріттані та представниця Індії. Їхні заяви зводилися до похвали російській організації виборів, вдячності військовим РФ та звинувачень України у спробах перешкодити голосуванню.
Повноцінного спостереження з боку ОБСЄ та інших авторитетних міжнародних інституцій не було.
Міністерство закордонних справ України ще до голосування наголошувало: присутність окремих іноземців не надає законності виборам, які Росія проводить на окупованій території іншої держави.
Європейський Союз не визнав російські «вибори»
Україна назвала голосування незаконним, а його результати — нікчемними та такими, що не мають юридичних наслідків.
Європейський Союз також засудив організацію виборів на окупованих територіях України та заявив, що не визнає їхніх результатів.
У заяві ЄС проведення російського голосування на території України назвали черговим порушенням міжнародного права. Євросоюз також заявив про готовність запроваджувати санкції проти людей, причетних до організації незаконних виборів.
Отже, «депутатка від Херсонщини», яку Росія намагається провести до Держдуми, не матиме жодного законного мандата представляти область та її жителів.
Натомість участь в організації російських виборів на окупованій території може стати підставою для нових кримінальних проваджень в Україні та міжнародних санкцій.
Вибори без можливості вибирати
Кампанія на окупованій Херсонщині мала всі ознаки заздалегідь організованої демонстрації лояльності.
Усі четверо кандидатів уже входили до створеної окупантами обласної думи. Представницю «Єдиної Росії» за кілька місяців до голосування провели через партійні праймеріз і затвердили в Москві. Необхідну явку понад 70% представники окупаційного виборчкому прогнозували ще до відкриття дільниць.
Саме голосування розтягнули на 17 днів. Понад 350 мобільних груп, за заявами Сальдо, обійшли більш як 80 тисяч домоволодінь. Працівників бюджетних установ використовували для агітаційних роликів, а дільниці перетворили на декорації з Катериною II, радянськими піснями та фотографіями Каховської ГЕС.
Після цього окупаційна влада оголосила явку 74,61% і понад 77% голосів за Олену Дмитрук.
Незалежно перевірити бодай одну з цих цифр неможливо. Але головна мета російської кампанії полягала не в тому, щоб дати жителям Херсонщини можливість обирати. Кремлю була потрібна картинка: окупована територія нібито бере участь у політичному житті Росії, масово приходить на дільниці й підтримує владну партію.
Саме для цієї картинки урни принесли до десятків тисяч осель, бюджетників поставили перед камерами, а заздалегідь визначеній кандидатці намалювали результат, якому позаздрив би навіть її партійний список.
Читайте також: Гуманітарна катастрофа в окупованих Олешках та Голій Пристані
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
