28 квітня Польща провела обмін утримуваними особами з Білоруссю у форматі "5 на 5". У межах домовленостей Варшава передала Росії археолога Алєксандра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму і якого раніше затримали на запит України і мали екстрадувати в Україну. Про це пишуть польські видання Polsat News та RMF24. Розповідаємо більше про це, а також про стан пам’яток в Криму.
Справа Бутягіна
Алєксандр Бутягін перебував у Європі з лекційним туром. У Варшаві він опинився транзитом — дорогою з Нідерландів на Балкани. Саме там його і затримала польська спецслужба у 2025 році. Генпрокуратура в Україні розшукує росіянина з листопада 2025 року. За даними українських правоохоронців, з 2014 року, очолюючи секцію античної археології Ермітажу, він був одним із керівників археологічних експедицій на окупованому Росією Криму — у Керчі, на території давньогрецького міста Мірмекій. Роботи проводилися без необхідних дозволів.
Російський археолог Олександр Бутягін Фото: Getty Images
Після затримання Алєксандра Бутягіна допитали в Окружній прокуратурі у Варшаві. Він відмовився давати свідчення. Прокурор звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий арешт. Суд задовольнив це клопотання і призначив спочатку 40 днів арешту, а зрештою — подовжив утримання Бутягіна під вартою до 4 березня 2026 року. Зрештою, польська прокуратура підтримала екстрадицію до України російського археолога. Але 28 квітня передала Росії в межах обміну. Офіс Генерального прокурора України вже заявив, що продовжить добиватися притягнення Бутягіна до відповідальності за злочини проти України та її культурної спадщини.
Алєксандр Бутяґін — перший затриманий із майже 200 осіб, яких Україна підозрює в аналогічних злочинах на окупованих територіях. Протягом 2014–2025 років Міністерство культури РФ видало понад 1651 дозвіл на археологічні роботи лише в Криму. Близько 20–40 розкопок, більш як 100–150 тисяч цінностей на рік — таким є масштаб «наукової» діяльності Росії в Криму.
Руйнування пам’яток у Криму
Станом на 2014 рік в Криму статус пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО мало лише стародавнє місто Херсонес Таврійський із хорою. Решта шість номінацій були подані, але не схвалені до цього списку, перебували у так званому попередньому списку пам’яток. Це Бахчисарайський палац Кримських ханів, комплекс пам’яток Судацької фортеці, Кримська астрономічна обсерваторія, торгові пости і фортифікації на генуезьких торгівельних шляхах, культурний ландшафт «печерних міст» Кримської Готії, історичне середовище столиці Кримських ханів у Бахчисараї (Список).
Чимала кількість руйнувань пам’яток у Криму пов’язана з будівництвом об’єктів інфраструктури: траса «Таврида», Керченський міст, аеропорт у Сімферополі. Всі ці об’єкти стали скоріше об’єктами пропаганди, аніж реальною потребою в розширенні інфраструктури, але їхнє будівництво супроводжувалося формальними археологічними роботами за лічені дні: замість ретельних розвідок, досліджень і лопат росіяни просто заливали бетон. Так, Представництво президента України в АРК повідомило про руйнування 140 об’єктів зведенням інфраструктурних проєктів РФ. знайдене привласнюють росіяни.
У березні 2026 року стало відомо, що в Алушті окупаційна влада знесла ротонду. Окупаційна «голова адміністрації Алушти» Галина Огнєва заявила російським журналістам, що демонтаж колон провели через їх «непридатний стан», втім, до цього стану довела окупаційна влада, яка 13-й рік керує в окупації. Наразі окупанти обіцяють провести реконструкцію, втім, фактично пам’ятка втрачена.
Якщо говорити про перелік найбільш відомих пам’яток у Криму, які росіяни руйнують, то це, окрім описаної ротонди, передусім наступні:
-
Ханський палац — унікальна резиденція кримських ханів, яка зазнає руйнівної “реставрації” із заміною автентичних елементів на сучасні матеріали.
-
Херсонес Таврійський — об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО, де ведеться масштабне будівництво, що порушує археологічний шар і охоронний режим.
-
Велика Ханська мечеть — історична мечеть у складі палацового комплексу, яка втратила частину автентичності через втручання під час ремонту.
-
Неаполь Скіфський — античне городище, де фіксуються незаконні розкопки та вивезення археологічних артефактів.
-
Фортеця Єні-Кале — османська фортеця XVIII століття, що поступово руйнується через відсутність належної консервації.
-
Генуезька фортеця — середньовічна фортифікація, яка зазнає фізичного зносу через масові заходи та неналежну експлуатацію.
-
Воронцовський палац — палацовий комплекс XIX століття, де фіксуються неякісні ремонтні роботи та втручання в історичні інтер’єри.
-
Кургани та археологічні пам’ятки Криму — численні об’єкти, які масово руйнуються через розкопки важкою технікою та системне вивезення культурних цінностей.
Попри відсутність фізичного доступу до пам’яток у Криму, Україна вибудувала систему так званого “віддаленого захисту” культурної спадщини: держава порушує питання на рівні ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій, домагаючись постійного моніторингу ситуації, документує руйнування і незаконні археологічні роботи, веде цифрові реєстри об’єктів і втрат, а також реалізує інформаційні та адвокаційні кампанії, щоб привернути увагу світу до культурних злочинів і підготувати підґрунтя для майбутнього відновлення пам’яток після деокупації.
Хто керує руйнуванням та грабунком кримських пам'яток
За понад 12 років у Криму на різних окупаційних посадах грабунком пам'яток і культурних цінностей фактично займались чимало людей. Виділимо тих, кого вважаємо ключовими особами на даний момент:
- Татьяна Манежина — так звана “міністерка культури Республіки Крим”; її “міністерство” курує сферу культури та об’єкти спадщини, зокрема виїзні наради на об’єктах культурної спадщини.
- Алла Пономаренко — голова окупаційного комітету “Держради Криму” з культури, охорони культурної спадщини і спорту; бере участь у засіданнях щодо культурної сфери та пам’яткоохоронної політики.
- Олена Морозова — окупаційна директорка музею-заповідника “Херсонес Таврійський”; ЄС запровадив проти неї санкції, вказавши, що під її керівництвом музей просував проросійські наративи й підривав українську культурну спадщину.
- Митрополит Тихон / Георгій Шевкунов — один із ключових публічних кураторів проєкту “Новий Херсонес”; саме цей проєкт українські джерела описують як незаконну забудову й фактичне знищення автентичного Херсонесу.
- Михайло Развожаєв — окупаційний “губернатор” Севастополя; публічно підтримував концепцію “Нового Херсонесу”, а також фігурує серед посадовців, які презентували/просували цей проєкт.
- Андрій Мальгін — так званий директор Центрального музею Тавриди в окупованому Криму; українські правоохоронці оголосили йому підозру у причетності до викрадення майже 11 тисяч експонатів Херсонського художнього музею, які вивозили через окуповані території до Криму.
Проєкт «Новий Херсонес»
Ми вже згадували про проєкт «Новий Херсонес», який Росія реалізує в окупованому Криму. «Новий Херсонес» — це масштабний пропагандистський музейно-релігійний і туристичний комплекс, який Росія зводить поруч із територією Херсонес Таврійський — об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Формально проєкт позиціонують як історико-археологічний парк із сучасною музейною інфраструктурою та просторами для відвідувачів. Утім ідеться не про реставрацію чи консервацію пам’ятки, а про створення нового комплексу з музейними корпусами, храмом, виставковими залами та туристичною інфраструктурою, який кардинально змінює історичний ландшафт місця.
Офіційно російська сторона заявляє про розвиток туризму та популяризацію історії. Водночас цей проєкт фактично є інструментом ідеологічного впливу: через нову забудову формується наратив про «сакральне значення» Криму для Росії, що фактично витісняє український і кримськотатарський контекст. Одним із ключових публічних ідеологів проєкту є Митрополит Тихон (Шевкунов), а його реалізацію на місці підтримує окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв.
Митрополит Тихон з пропагандистом Нікітою МихалковимФото: Російське джерело
Окрему критику викликає сам характер будівництва: роботи ведуться поблизу й частково на територіях, де зберігається археологічний шар античного міста. Це створює ризики його пошкодження або знищення, а також порушує міжнародні норми охорони об’єктів культурної спадщини. Саме через це ЮНЕСКО неодноразово фіксувала занепокоєння ситуацією довкола Херсонесу. У підсумку «Новий Херсонес» дедалі частіше розглядають не як проєкт збереження, а як приклад трансформації історичної пам’ятки під політичні та пропагандистські цілі.
За оцінками самих російських посадовців, будівництво комплексу «Новий Херсонес» обійшлося приблизно у 60 мільярдів рублів (близько 30 млрд гривень). При цьому фінансування не припинилося після відкриття: лише у 2024–2025 роках на утримання та розвиток комплексу додатково виділяли мільярди рублів із федерального бюджету, що свідчить про його стратегічне значення для російської державної політики в окупованому Криму.
У підсумку ситуація з культурною спадщиною в окупованому Криму виходить далеко за межі окремих випадків руйнувань чи незаконних розкопок — ідеться про системну політику трансформації історичного простору, де пам’ятки стають інструментом пропаганди, джерелом ресурсів і засобом переписування історії. Водночас навіть у цих умовах Україна продовжує документувати злочини, формувати доказову базу та привертати міжнародну увагу, що означає: питання збереження і повернення кримської спадщини залишається не лише культурним, а й політичним та правовим — і матиме своє продовження після деокупації.
Читайте також: Російська адміністрація ігнорує спалах хвороб у дитячому таборі «Артек» в окупованому Криму
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
