Такі судові процеси вважаються проблемними в багатьох правових системах і можуть призвести до подальших судових розглядів.
Наталія Найдюк
УКРАЇНСЬКА ЖУРНАЛІСТКА
Експерти стверджують, що Україна могла б робити більше для захисту права на справедливий суд на тлі величезної кількості проваджень щодо воєнних злочинів, які слухаються без участі обвинувачених (in absentia). Недотримання цих стандартів, попереджають вони, може стати підставою для міжнародних позовів.
Наразі до суду спрямовано близько 750 обвинувальних актів із понад 190 000 кримінальних проваджень. Через збройну агресію, яка триває, практично всі справи розглядають заочно.
Такі судові процеси вважаються проблемними в багатьох правових системах. За даними Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), обізнаність особи про кримінальну справу проти неї є передумовою для розгляду справи in absentia. У деяких країнах цей процес дозволений лише для відносно незначних правопорушень.
З огляду на труднощі, які такі процеси створюють для забезпечення обвинуваченому повного обсягу його прав, дехто висловлює занепокоєння щодо спроможності національних судів справедливо їх розглядати під час збройного конфлікту.
«За статтею 6 Європейської конвенції кожному гарантовано право знати про характер і причини обвинувачення та мати час і можливості для підготовки захисту», – каже Андрій Яковлєв, експерт з міжнародного кримінального права ГО «Медійна ініціатива за права людини. – Право знати про судовий процес щодо себе є ключовим у каталозі прав людини. Розгляд in absentia можливий в разі чітко висловленої відмови обвинуваченого від участі. Тобто такий розгляд призначають, якщо ми знаємо, що людина відмовилася від участі, а інтереси правосуддя вимагають розгляду справи».
Оскільки поштове сполучення та офіційні контакти між Росією та Україною припинилися після початку повномасштабної війни, в Україні в обов’язковому порядку ввели формальні дії щодо сповіщень – опублікувати їх на сайті Офісу Генпрокурора та в газеті “Урядовий кур’єр”. Інші активності з розшуку контактів обвинуваченого залишаються на розсуд суду та прокурорів. Закон цього не вимагає.
Яковлєв навів як зразок належної практики суд in absentia у справі про збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» на Донеччині в липні 2014 року. 17 листопада 2022 року нідерландський суд визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна та Сергія Дубінського, а також українця Леоніда Харченка винними у загибелі 298 людей у катастрофі.
Суд у Нідерландах телефонував обвинуваченим, писав email, відправляв повістки поштою. Він мав підтвердження, що ці люди отримали повідомлення. Та попри це, зробив ще один крок – створив сайт, де публікував матеріали справи та транслював судові засідання, аби забезпечити право обвинувачених на справедливе правосуддя.
Належна правова процедура
Голова Чернігівського районного суду Чернігівської області Владислав Кухта пояснює, що в справах in absentia є три підготовчі засідання:
«Прокурор має тричі опублікувати оголошення про виклик, – каже він. – Якщо тричі після публікації обвинувачений не з’являється на судове засідання, то призначають заочний розгляд”.
Владислав Кухта зауважує: іноді ініціативу повідомити обвинуваченого про суд беруть на себе адвокати: вони пишуть у месенджери, соцмережі, на email.
Так само експертка Анна Стаханова з Проєкту «Право – Justice», що моніторить судові процеси щодо воєнних злочинів на сході, півдні та півночі України, звертає увагу на проактивні заходи прокурорів та адвокатів у встановленні місцезнаходження та контактів обвинуваченого.
«Навіть за умови зворотного зв’язку, ніхто з них не прийде до суду добровільно», – каже вона.
Проте Андрій Яковлєв має перестороги щодо активної участі адвокатів у сповіщенні. У приклад він ставить правила Спеціальногоу суду по Сьєрра-Леоне (SCSL) у 2002-2013 роках.
«Я читав Кодекс професійної поведінки та правил SCSL, – пояснює Яковлєв. –Призначений захисник у справах in absentia не мав права ініціативно встановлювати, підтримувати чи шукати контакту з обвинуваченим у справі in absentia. Якщо обвинувачений, перебуваючи у розшуку, сам звертався до адвоката, той мав повідомити суд і міг відмовитися від участі у справі, щоб уникнути конфлікту інтересів і впливу на права обвинуваченого у майбутньому.
Тут така логіка. Якщо буде відомо, що людина знала про суд і не прийшла, то це означає, що вона втратить можливість згодом поновити строки оскарження вироку».
Схожа думка в Яковлєва і щодо апеляції.
«Коли захисник подав апеляцію на вирок суду першої інстанції і його залишили без змін, то в подальшому сам обвинувачений не зможе скористатися правом на апеляцію, – продовжує він. – Адже за чинним законодавством апеляційна інстанція не може скасувати раніше прийняте рішення у розглянутій справі. Цим адвокат може погіршувати інтереси підзахисного».
На погляд Яковлєва, апелювати вироки «потрібно».
«Лише так можна повноцінно захистити права обвинуваченого, сформувати судову практику, – продовжує він. – Також треба внести зміни в законодавство, як це зробили в Литві. Особисто був залучений там до участі у повторному розгляді справи щодо воєнного злочину. Тоді апеляційний суд скасував своє попереднє рішення та зменшив строк покарання».
Варто зазначити, що у міжнародних кримінальних судах повноцінної in absentia немає.
«Міжнародні трибунали орієнтовані на прецедентну систему права, де право бути присутнім на власному судовому процесі та обов’язок попередити обвинуваченого про розгляд у його справі є ключовими», – каже Яковлєв.
Про необхідність зміни Кримінального процесуального кодексу (КПК) говорить і Стаханова. Річ у тім, що наразі засуджені заочно не мають права оскаржити рішення суду кінцевої інстанції, якщо воно набуло чинності.
«Є вирок першої інстанції, адвокат може подати на нього апеляцію. Коли всі судові інституції в державі вичерпані, у нас немає процедури перегляду вироку, – ділиться Стаханова. – Тобто, якщо через 20 років засудженого заочно російського військового затримають і екстрадують в Україну, то він може сказати: не знав про вирок, на суді його не було. Вимагатиме перегляду справи. Це наразі неможливо. При цьому, за всіма міжнародними документами у людини має бути таке право. Ми знаємо, що над цим питанням уже працюють в Офісі Генпрокурора, долучаються депутати, тому незабаром ці зміни ухвалять».
Поліпшення якості сповіщень
Яковлєв та Стаханова виділяють кілька способів покращення процесу сповіщення. В Україні текст вироку можна почитати в Реєстрі судових рішень. Проте в документах немає імен обвинувачених. Це ускладнює людині можливість знайти вирок щодо себе та не створює ефекту превенції.
«Якби вироки були з іменами, всі б знали, хто вчинив злочин. Співслужбовці обвинувачених розуміли б, що їх також можуть засудити. Відтак хтось із них може відмовитися від вчинення воєнного злочину”, – каже Яковлєв.
Іншою можливістю було б створення спеціального веб-сайту, де публікувалися б повідомлення про підозру, транслювалися судові засідання та надавалися матеріали справи, а також вироки.
Стаханова запропонувала додати функцію пошуку на сайт Офісу Генерального прокурора. Вона пригадала випадок, коли на одному з засідань під час моніторингу адвокатка обвинуваченого скаржилася, що їй було складно знайти повістку на сайті.
За її словами, всі матеріали справи мають бути перекладені російською мовою. Стаханова розповіла, що під час моніторингу були поодинокі випадки, коли офіційні підозри чи виклики до суду публікували лише українською.
Як зазначає Яковлєв, наразі лише особи з українським цифровим підписом можуть брати участь у відеоконференціях. На його думку, цю можливість потрібно розширити.
“Виконавши ці кроки, можна буде сказати: є об’єктивна проблема зі сповіщенням через війну. Але ми зробили все, аби обвинувачені могли себе захищати і знали про суд щодо себе”, – переконує Андрій Яковлєв.
Стаханова пояснює, що ЄСПЛ не може скасувати вирок українського суду. Натомість він може визнати порушення прав людини, гарантованих Європейською конвенцією, та винести рішення, яке зобов'язує державу вжити заходів для виправлення ситуації. Наприклад, виплатити компенсацію або переглянути справу національними судами відповідно до стандартів ЄСПЛ.
«Суми можуть бути різними. Але якщо вироків буде багато, то це може стати навантаженням на держбюджет. Я вже не кажу про етичну складову та абсурдність ситуації: російські військові вчиняють воєнні злочини щодо нас. І при цьому може виникнути ситуація, коли ми платитимемо їм штрафи», – каже вона.
Також є питання часу.
«Зараз немає розуміння, коли війна закінчиться. Відтак є загроза втратити свідків, потерпілих та докази, – вважає Яковлєв. – Тому щонайменше потрібно розслідувати ці злочини, оголошувати підозрюваних у розшук, опитувати свідків».
А Стаханова вбачає у цих судових справах відповідь на запит про справедливість.
«Іноді людині важливо, що є вирок проти її кривдника, – резюмує вона. – Чи дотягнеться правосуддя до всіх винних? Невідомо. Але ніхто й не вірив, що Милошевича арештують. Коли писали обвинувальні акти від новостворених республік, теж було багато розмов, що Сербія ніколи не видасть його. Та 28 червня 2001 року це сталося: гелікоптер привіз його прямо до Гааги. Тому треба робити все можливе».
Стаття аналізує, як в Україні розглядають кримінальні справи без участі обвинуваченого через війну, коли люди не можуть бути присутніми в суді. Влада публікує повістки офіційно, але цього може бути недостатньо для гарантування справедливого судового розгляду, бо обвинувачений має мати можливість дізнатися про справу, підготувати захист і бути присутнім. Також зазначено, що наразі немає механізму для повторного розгляду вироків, якщо людина з’явиться пізніше, і що законодавство планують змінювати, щоб краще захищати ці права.
https://iwpr.net/global-voices/absentia-ukraine-upholding-right-fair-trial
Редакція Кавун.City також робила матеріал щодо заочних вироків разом із Херсонською обласною прокуратурою.
Читайте також:
- Смертоносні міни: Україна домагається правосуддя
- Безпрецедентна справа: російського морпіха судитимуть у Литві за катування українців
- «Перевага надається людині, аніж бажанню покарати»: чому Україна обмінює воєнних злочинців
- Призов на окупованих землях: воєнний злочин Росії
- Як Росія фабрикує кримінальні справи проти українців
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
