Росіяни в окупованій частині Херсонщини та в окупованому Криму створюють пропагандистську ілюзію наявності спортивного життя, втім, це лише ілюзія – вони самі це добре розуміють. Попри все, чимало спортсменів родом з Херсонщини продовжують свій спортивний шлях — тренуються не вдома, мають родичів в окупації тощо, та намагаються нагадувати всьому світові про те, що росіяни роблять в окупації та як знищують спортивні арени в деокупованиї громадах регіону. Кавун.City розповідає про те, чим живе спорт в окупованій частині Херсонщини, в Криму та під обстрілами в Херсоні.
Разом із нами ситуацію зі спортом в окупованій частині Херсонщини і частково в Криму проаналізував відомий херсонський журналіст, історик за освітою та багаторічний вболівальник херсонського спорту, Тарас Бузак, який знається на реаліях спорту області та створив чимало матеріалів як про змагання та яскравих особистостей у Херсоні, так і і в громадах Херсонщини.
Тарас БузакФото: Тарас Бузак
Захоплення спортивних об’єктів, нормалізація окупації: що спільного в окупованому спорті Криму та Херсонщини
Росіяни окупували Крим у лютому — березні 2014 року. І хоча до 26 грудня 2014-го тривало залізничне сполучення з Кримом, активно захоплювати будівлі, перейменовувати їх та впроваджувати російські стандарти на базі того, що створила Україна, вони почали у перші ж дні окупації. Російська окупація Криму відбувалася як комплексна операція із захоплення всієї інфраструктури, включно зі спортивною. Спортивні об’єкти часто великі за площею, мають розгалужену і розвинену інфраструктуру. Відтак, в Криму росіяни «обкатали» цю практику, а за 8 років принесли її на Херсонщину: спочатку захопити спортивну інфраструктуру, заявити про наміри розвивати, а згодом «розвивати» виключно в пропагандистських цілях, адже більшість об’єктів опинялась в розпорядженні російських військових: бази, пансіонати тощо.
Росіяни активно грабували майно українських клубів і федерацій, відверто заявляли про «націоналізацію» українського майна (включно зі спортивним).
Частина об’єктів змінила функції. Так, яскравим прикладом можна назвати футбольний клуб «Таврія» (Сімферополь, він же Акмесджит): учбово-тренувальну базу клубу в селі Поштове росіяни розікрали під час окупації, а базу «Скіф» в селі Новопавлівка росіяни виставили на продаж у 2023 році. Базу київського «Динамо» в Орджонікідзе (нині Кайґадор) росіяни «націоналізували», тобто розікрали. Спорткомплекс «Динамо» в Сімферополі росіяни знесли.
Якщо до окупації у Криму проводили чимало міжнародних змагань, то з 2014-го там не відбулось жодного міжнародного спортивного змагання. Та сама історія – з окупованою частиною Херсонщини. Міжнародні федерації не визнають клубів з окупованих територій, а змагання, які росіяни там проводять і називають міжнародними, не визнають міжнародні та світові федерації. Втім, окремі спортсмени проривались з окупації на міжнародні змагання — до 2022 року: після окупації півострова двом кримчанам під російським прапором вдалося виступити на Олімпійських іграх – у 2016 в Ріо-де-Жанейро та у 2021 — в Токіо.
Подібну практику росіяни намагаються застосовувати і в окупованій частині Херсонщини. В Херсоні їм це не надто вдалось — вони пробули в місті менше дев’яти місяців, а ось на лівому березі області ці практики активно впроваджують. Втім, у Херсоні та на деокупованому правобережжі Херсонщини вони діють інакше: знищують спортивну інфраструктуру обстрілами. Але про це – згодом.
Спільним у організації спортивної інфраструктури окупованої частини Херсонщини та Криму також є впровадження російської системи керівництва та адміністрування. Представництвом Росії в окупованих регіонах є «міністерства» певної області. Так, в окупованій частині Херсонщини це «міністерство спорту Херсонської області», а в Криму — «міністерство спорту республіки Крим».
Крим: 12 років ізоляції
Спорт в окупованих громадах України – це фактично ізольована від зовнішнього світу сфера життя. Спортсмени, які «представляють» окуповані території, не мають можливості виступати на міжнародних змаганнях, зокрема на Олімпійських іграх. На більшість спортивних змагань з 2022 року і росіян не допускають представляти свою країну (є винятки, але небагато і здебільшого росіян просять виступати під «нейтральним» прапором), а окуповані території залишаються ізольованими взагалі. Спортсмени з окупованих територій, зокрема з Криму, беруть участь у невизнаних змаганнях, іноді – в чемпіонатах Росії. Але друге – вкрай рідко, адже і в Росії не дуже шанують спортсменів з окупованих територій. Там домінує представництво Москви і Санкт-Петербурга, на другому місці – регіони Росії і тільки далі – спортсмени з окупованих територій. Така ієрархія не дозволяє спортсменам з окупації сподіватись на чесну боротьбу — хібащо у виняткових випадках.
Наразі окупаційне «міністерство спорту» в Криму очолює Ольга Торубарова. Родом вона з Росії, з півночі Калузької області. До спорту стосунку не має – за освітою економістка. Втім, працювала як у фінансових структурах рідного Обнинська Калузької області, так і міністерство спорту, туризму і молодіжної політики Калузької області. Згодом була уповноваженою з прав дитини у Калузькій області. Після цього – відправилась на роботу до окупованого Криму, де очолила окупаційне «міністерство спорту».
Ольга Торубарова Фото: Окупаційне джепрело
У Криму залишили притаманну ще радянському часу систему дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ та СДЮШОР), але їх стало менше. З одного боку, занедбані та пограбовані спортивні об’єкти росіяни не комунікують, але «відновлюють» інші. Приміром, стадіон «Авангард» у Ялті, в який вклали близько 1,4 млрд рублів та «урочисто» відкрили у 2022 році — вже в розпал масштабної війни в Україні та окупації.
Попри реконструкцію стадіону «Авангард» у Ялті у 2019 – 2022 роках, цей приклад не свідчить про відновлення повноцінного спортивного життя на півострові. До окупації об’єкт був частиною української спортивної інфраструктури та використовувався, зокрема, для підготовки спортсменів високого рівня. Після 2014 року стадіон опинився в ізольованій системі, позбавленій міжнародного виміру. Його оновлення відбулося вже в умовах повної інтеграції Криму в російський спортивний простір і фактичного виключення з глобального спорту. Таким чином, реконструкція «Авангарду» стала не стільки відновленням, скільки перезапуском об’єкта в новій — політично зумовленій — реальності.
Реконструйований стадіон «Авангард» у Ялті Фото: Окупаційне джерело
Ілюзію розвитку спорту в окупованому Криму створюють заокрема медіа. Одним із ключових локальних ресурсів є сайт CrimeanSport.ru, що позиціонує себе як головне джерело новин про спорт на півострові.
Також можна навести приклад футбольного клубу «Таврія», який базувався у Сімферополі. Після окупації Криму він припинив свою роботу, у 2016 році його відродили на Херсонщині, але з 2022 року клуб зупинив свою діяльність. Натомість в окупації створили його «двійника» — ТСК «Таврия», який просто базується на базі української «Таврії». Це один із яскравих прикладів того, як росіяни діють в окупації.
Один із найбільших кримських спортивних сайтівФото: Скриншот
На перший погляд, стрічка ресурсу виглядає як типовий регіональний спортивний портал: регулярні новини про турніри, перемоги, нагородження спортсменів, інтерв’ю та репортажі. Вона створює відчуття безперервного руху — ніби спортивне життя Криму не лише триває, а й активно розвивається. Однак саме в цій «нормальності» і закладена головна особливість ресурсу.
-
Перепрошивка на російський спортивний простір. Контент сайту демонструє повну інтеграцію кримського спорту в російську систему. У новинах фігурують виключно всеросійські змагання, турніри в різних регіонах РФ, кубки та чемпіонати Росії. Водночас повністю відсутні згадки про Україну, українські федерації чи будь-які міжнародні спортивні структури.
Таким чином, Крим подається як органічна частина російського спортивного простору — без історичного чи політичного контексту.
Тарас Бузак наголошує:
Цього року у зазначеній другій лізі також з’явилися нові «футбольні команди», фейкові луганська «Зоря» та донецький «Шахтар»
-
Спорт без світу. Ще одна показова риса — майже повна відсутність міжнародного виміру. На сайті практично немає інформації про участь кримських спортсменів у світових змаганнях або інтеграцію у глобальний спортивний рух. Це прямо відображає реальність: після окупації Крим опинився в ізоляції від міжнародного спорту. Втім, ця ізоляція не артикулюється — вона просто зникає з інформаційного поля. У результаті створюється ефект «локального достатку»: новини є, змагання є, перемоги є — але без розуміння їхнього реального масштабу.
-
Гіперлокальний спорт замість великого. Значна частина контенту присвячена локальним і аматорським турнірам, регіональним лігам, районним змаганням. Великий професійний спорт фактично замінений внутрішніми першостями. З одного боку, розвиток локального спорту в громадах – це дуже добра складова, але з іншого – має бути і професійний спорт. В окупації цього немає: замість участі у національних і міжнародних лігах формується замкнена система «внутрішнього» спорту.
-
Персоналізація замість системи. Сайт активно працює з історіями окремих спортсменів — перемогами, досягненнями, індивідуальними результатами. Такий підхід створює хибне відчуття живого і успішного спортивного середовища.
-
Відсутність критики як ознака системи. Одна з найпоказовіших рис ресурсу — повна відсутність критичних матеріалів. На сайті немає згадок про занепад інфраструктури, проблеми фінансування, втрату міжнародних можливостей або наслідки окупації для спорту. Це формує одновимірну картину: спорт у Криму подається як стабільний і функціональний, без жодних кризових ознак.
У підсумку CrimeanSport.ru демонструє феномен «вітринного спорту» окупованого Криму — активного на рівні новин, але ізольованого на рівні реальності. Це медіа не фіксує кризу спортивної галузі — воно маскує її, підміняючи складну ситуацію картинкою стабільного функціонування.
І саме в цьому полягає одна з ключових трансформацій спорту на окупованому півострові: він змінив свою структуру та спосіб, у який про нього говорять.
Що ж до того, хто формує спортивну спільноту Криму, то тут – не лише ті, хто пішли на співпрацю з росіянами. Чимало спортивних закладів ліквідували, відтак, спортсмени та тренери залишились поза справою, частина виїхали з Криму. За понад 12 років окупації в Криму почало зростати нове покоління спортсменів – ті, які не пам’ятають, яким було життя до окупації. Також до Криму приїздять на роботу російські тренери. Але, як і в багатьох інших сферах, далеко не всі поспішають «світитись» у роботі в Криму, аби це не відгукнулось додатковими санкціями. Принйамні так було до 2022 року, коли росіяни ще виступали на міжнародних змаганнях. За ці роки в Криму почала формуватись нова плеяда спортсменів і тренерів, причому останні часто — росіяни.
Втім, однією з найбільш відомих українських спортсменок, яка після окупації продовжує проживати в Криму і не коментує війну та окупацію, є чотириразова Олімпійська чемпіонка Яна Клочкова. Вона не повідомляла про зміну громадянства, роботу на окупаційний режим, втім, її перебування в окупації та періодичні появи саме в російському медіапросторі часто трактують як лояльність до окупаційного режиму.
Яна Клочкова на Олімпійських іграх 2000 року Фото: НОК України
Окупована частина Херсонщини: розграбовані бази, клуби-«двійники» та мілітаризація спорту
Коли росіяни прийшли до Херсона у 2022 році, вони почали з пограбування спортивних баз. Так, з льодової арени «Фаворит» вивезли інвентар. Так само постраждали спортивні школи Херсона. Але часу на розвиток спортивної інфраструктури і навіть системну пропаганду у росіян не було: трошки більше як за вісім місяців Херсон деокупували Збройні сили України. Росіяни продовжили свою діяльність в окупацїі.
Тут вони, використовуючи кримський досвід та досвід інших окупованих територій, розгорнули діяльність у тому ж стилі: пограбування, створення клубів-«двійників», закрита спортивна спільнота, яка не має доступу до міжнародних змагань.
Історія хокейного клубу «Дніпро»
Голова хокейного клубу «Дніпро» Євген Грищенко у коментарі Кавун.City розповів, що фактично хокеїсти клубу зустріли окупацію вдома.: «На 23 лютого була запланована гра з ХК «Кременчук» на «Фаворит-Арені» в Херсоні, домашній матч. Наші гості з Кременчука ще готували листа, щоб перенести гру, тому що тоді ще була пандемія коронавірусу і у ХК «Кременчук» теж ця проблема була — не було складу на гру. Гра зрештою так і не відбулась. Херсонська команда була в Херсоні».
Євген Грищенко у 2019 роціФото: Хокейний клуб «Дніпро»
Спочатку хокеїсти хотіли боронити Херсон від окупантів майже голіруч, але керівництво вмовило їх не робити цього, адже до Херсона заходила регулярна армія Російської Федерації, а не окремі сепаратисти, як це було 2014 року.
Зрештою вже в перші дні окупації росіяни розграбували домашню льодову арену «Дніпра» у Херсоні:
Також на відео, яке швидко поширили соцмережами, клуб побачив, окрім вивозу майна, що росіяни вивезли і частину гравців: це було російські, білоруські та казаські легіонери клубу. Окрім них був і один українець, але це не гравець клубу — це тренер ДЮСШ, у якого родина — в Росії, відтак, він виїхав разом із росіянами, каже Євген. Інші гравці залишились в окупованому Херсоні. Ситуація була незрозумілою небезпечною: не було «зелених коридорів», прозорих можливостей виїхати. Клуб разом зі спонсорами всіляко підтримували гравців і разом намагались вирішити питання виїзду з окупації.
Клуб, місто якого росіяни окупували, спочатку опинився у Калуші — саме на тамтешньому льоді тренувались до кінця сезону. Далі — історія переміщень від Одеси до Київщини. Нині «Дніпро» має «домашні» стіни у Києві — спільні з суперниками. Тому кожну гру, каже Євген Грищенко, яку називають домашньою, херсонський клуб грає з повними трибунами вболівальників суперників, це важкий тиск. Льодова арена в Херсоні розграбована у 2022-му та розбита у 2025-му чотирма російськими авіабомбами. Але хокеїсти вірять у повернення та не сумніваються у відродженні хокейного Херсона.
Двійник херсонського футбольного клубу
Росіяни не змогли перетягнути на свою сторону футбольний клуб «Кристал» з Херсона, відтак, створили його «двійник», який назвали «Фрегат», це одна з типових для Херсона назв. Тренером там став Сергій Шевченко, який помер під час окупації. Коли стало відомо про його роботу на окупантів, спільнота футбольних вболівальників відреагувала дуже різко. Про окупаційний «Фрегат» більше розказує Тарас Бузак:
Ще один українець, Андрій Добрянський працює в так званому футбольному клубі головним тренером, а тренером воротарів — відомий футболіст, уродженець Херсона, Максим Старцев, додає Тарас Бузак.
Андрій ДобрянськийФото: Фото окупаційного медіа
Максим СтарцевФото: Окупаційне джерело
Сергій КучеренкоФото: Окупаційне джерело
Фейковий «Фрегат» тренується на базі колишнього футбольного клубу «Кримтеплиця» (неподалік Сімферополя) / Скриншот окупаційного відео
Фейковий «Фрегат» тренується на базі колишнього футбольного клубу «Кримтеплиця»Фото: Скриншот окупаційного відео
Кілька боксерів з Херсона продовжують працювати на росіян, зокрема Володимир Кокуль (хоча він окрім тренерської роботи в окупації переймається політичною комуністичною кар’єрою) та Максим Абрамовіч. В той час, як ці представники херсонської школи боксу зрадили і працюють на росіян, інший вихованець херсонської школи боксу – Максим Галінічев — загинув у бою з росіянами. Його портрет був на шоломі Владислава Гераскевича, якого не допустили через це на змагання на Олімпійських іграх 2026 року.
В такому вигляді залишили стадіон «Спартак» у Херсоні та школу боксу росіяни після окупації у 2022 році
Стадіон «Спартак» у Херсоні та школа боксу росіяни після окупації у 2022 році Фото: Фото Юрія Соболевського, 3 листопада 2022 року.
В окупованій частині Херсонщини – та сама система, що і в Криму
На окупованій частині Херсонщини діє та сама система, що і в Криму: є «міністерство», яке нині очолює Єлєна Кірілова (Олена Кирилова).
Єлєна Кірілова (Олена Кирилова)Фото: Окупаційне джерело
Заступником у Кірілової працює колишній херсонський спортивний функціонер Сергій Ротонос.
Сергій РотоносФото: Окупаційне джерело
Системи спортивних шкіл росіяни лишили тими самими, що були і до окупації — єдине, далеко не всі вони працюють. Приміром в окупованих Олешках та Голій Пристані не працює жодна спортивна секція чи школа, знищені спортивні бази. Чималий вплив на знищення спортивної інфраструктури на Херсонщині вчинило руйнування росіянами Каховської ГЕС. Так само в Каховці та Новій Каховці спортивна інфраструктура або заселена російськими військовими та заставлена військовою технікою, або переважно зруйнована. У Новій Каховці, яка до повномасштабної війни була одним із центрів спортивного життя регіону, стадіон «Енергія» та інші об’єкти після окупації фактично перестали виконувати свою функцію.
Все спортивне життя в окупованій частині Херсонщини триває в основному у Скадовську та Генічеську. Там воно схоже на Крим: ілюзія спортивного життя, команди та клуби-двійники, посилений акцент та локальному спорті за відсутності спорту високих досягнень. В той же час, каже Тарас Бузак, окупанти зосереджують багато сил на розвиткові дитячого та юнацького спорту. Це може свідчити про ідеологічно-мілітарну складову — тут не йдеться про спорт високих досягнень, поки недоступний для мешканців окупованих Росією територій і самої Росії.
Команди з міні-футболу в окупованій частині Херсонщини Фото: Окупаційне джерело
З Тарасом Бузаком ми торкнулись і теми співпраці колишніх спортивних функціонерів з Херсонщини з росіянами. Він пригадав кілька яскравих імен.
-
Колишній херсонський футболіст, відомий своїми виступами за новотроїцьку «Таврію» Ігор Гума, став директором фейкової спортивної школи в Новотроїцьку. Там він активно співпрацює з російськими окупантами та бере участь у пропагандистських заходах московитів.
-
Колишній голкіпер МФК «Продексім» Дмитро Холоша влаштувався директором центру «Інваспорт» на окупованій російською армією території Херсонської області. Він бере участь в пропагандистських заходах окупантів, записує відео, знімається в передачах, нагороджує, веде активну медійну роботу.
-
Відомий в минулому футболіст, тренер ФК «Хлібороб» з Нижніх Торгаїв Нижньосірогозької громади Ігор Бездольний активно співпрацює з окупантами. Він грає за створені окупантами футбольні команди. Ці турніри та його особисті досягнення постійно висвітлюють пропагандистські окупаційні медіа.
-
Колишній футбольний тренер херсонської міської ДЮСШ «Херсон» Віктор Колєсніченко отримав посаду віце-президента федерації футболу від окупантів. Також цей «тренер» тренує дитячі команди окупованої Херсонщини і постійно їздить на всілякі екскурсії до різних регіонів країни-окупанта. Віктор Колєсніченко тренував дитячу команду футболістів 2008 року народження. Але під час окупації Херсона зголосився працювати за російськими законами.
«Можна сказати, що велика частина спортивних функціонерів та тренерів місцевих спортшкіл особливо з лівобережжя Херсонщини почали працювати на російських окупантів. Деякі з них отримали високі посади, про які раніше вони не могли і мріяти. Це свідчить про великий брак кадрів на окупованій частині Херсонщини. Зараз ці люди залучені до дитячо-юнацького спорту під егідою російських окупантів, а також працюють спортивними функціонерами країни-агресорки. Багато з них мали нагороди і різні спортивні звання надані Україною. Досі невідомо, чи позбавили таких людей нагород за звань і чи багато з них засуджені в Україні», — підсумовує Тарас Бузак.
Щодо частини таких спортивних функціонерів дійсно відкриті кримінальні провадження, але це лише одиниці.
Водночас і в окупованому Криму, і на лівобережжі Херсонщини спорт дедалі більше втрачає навіть формальну автономність і стає частиною мілітаризованої системи. У дитячі та молодіжні секції інтегрують «патріотичні» практики, турніри присвячують військовим датам, а самі спортивні простори дедалі частіше опиняються поруч із військовими або використовуються ними. У Криму цей процес відбувався поступово протягом років, тоді як на Херсонщині він накладається на руйнування і присутність фронту. У підсумку спорт в окупації перестає бути простором розвитку і змагання — він перетворюється на інструмент формування лояльності, дисципліни і підготовки до війни, особливо серед дітей і підлітків. Так, в окупованій частині Херсонщини активно проводять змагання з «Зарниці» (радянська гра), здають спортивні нормативи юнаки з «Юнармії», а «Движение первых» поєднує спортивну та ідеологічну підготовку дітей в окупації.
Штаб з проведення військово-«патріотичної» гри «Зарница 2.0» в окупованій частині ХерсонщиниФото: Окупаційне фото
Що зі спортом у Херсоні
Росіяни обстрілюють Херсон з перших днів окупації – продовжили вони це робити і після деокупації міста. Спортивна інфраструктура зокрема страждає від цих обстрілів.
Ми писали, що спортивні об’єкти в Олешках та Голій Пристані зруйновані або пошкоджені. Те саме — зі спортивними базами на третьому затоні на березі Дніпра поблизу Херсона. Там були спортивні бази підприємств на навчальних закладів, зокрема Херсонського державного університету. Вже у 2024 році об’єкти третього затону були зруйновані. Херсонщина, славетна традиціями греблі та інших видів спорту на воді, сьогодні не має можливостей для розвитку цих видів спорту: інфраструктура зруйнована, вийти на тренування на воду неможливо. Спортсмени тренуються в екзилі: в інших містах або країнах.
Суттєво пошкоджений басейн Херсонського державного університету. До слова, журналістка Кавун.City вигравала Кубок ректора ХДУ з плавання на доріжці цього басейну у 2021 році. Суттєво пошкодили обстрілами басейн росіяни в новорічну ніч на 1 січня 2023 року.
Басейн ХДУ після обстрілу 1 січня 2023 року Фото: Фото ХДУ
«Якщо б не ця льодова арена, я б не став фігуристом», — так прокоментував Кавун.City руйнування росіянами льодової арени «Фаворит» у Херсоні Кирило Марсак: триразовий чемпіон України з фігурного катання, який на чемпіонаті Європи 2026 року посів найвище для України місце з 1998 року, а на чемпіонаті світу – найвище з 2000-го.
Льодовий палац у Херсоні 17 квітня 2025 року після обстрілу росіянамиФото: Херсонська МВА
Кирило Марсак, який тренувався в Херсоні, згодом — у Києві, виїхав у 2022 році до Фінляндії і наразі тренується у Аліни Маєр-Віртанен. Його батько боронить Україну у лавах ЗСУ, а в Херсоні продовжують жити рідні, з якими він тримає зв’язок щодня. Вони радіють його успіхам на міжнародній арені, а він – дякує всім херсонцям за підтримку:
Батьки зірки футболу, херсонця Олександра Караваєва, пережили окупацію і лишались в Херсоні навіть під обстрілами. Стадіони Херсона так чи інакше всі зазнали пошкоджень та критичних руйнувань.
Дві зірки світового тенісу – Ангеліна Калініна та Юлія Стародубцева — родом з Нової Каховки. Саме це місто славетне своїми тенісними традиціями. Але тенісні корти Херсонщини, зокрема Нової Каховки та Херсона, переважно зруйновані. З однією лише різницею: Нова Каховка перебуває в окупації, Херсон – звільнений.
Цей майданчик у Херсоні відкрили у вересні 2021 року — нині він перебуває під постійними обстрілами росіян.
Майданчик у ХерсоніФото: Колаж фото Херсонської міської ради та Кавун.City
Майданчик у ХерсоніФото: Колаж фото Херсонської міської ради та Кавун.City
Отже, спорт в окупації — це підміна розвитку пропагандою. У Криму росіяни за роки окупації вибудували ізольовану систему, яка імітує нормальність, а на окупованій частині Херсонщини намагаються повторити той самий сценарій — із клубами-«двійниками», пропагандистськими змаганнями та мілітаризацією дитячого середовища. Водночас на вільній Херсонщині спорт існує всупереч руйнуванням: без арен, без безпечної інфраструктури, часто — в екзилі.
Огляд матеріалу у вигляді подкасту можна послухати на Ютуб-каналі «Кавун.City»
Читайте також:
- Кирило Марсак став 13-м на чемпіонаті світу з фігурного катання — кращий результат за 25 років
- Тренерка з Херсона закликала не допускати росіян до міжнародних змагань з шашок
- МОК дискваліфікував Владислава Гераскевича через «шолом пам’яті»: на ньому є херсонський боксер
- Легенда НХЛ Домінік Гашек відвідав тренувальний табір херсонського «Дніпра» у Чехії
- Посол України в Чехії зустрівся з херсонськими хокеїстами
- Росіяни знищили льодовий палац у Херсоні
- В окупованому Криму помер відомий радянський футболіст Олег Серебрянський
- Вперше в історії в основній сітці Вімблдону зіграють дві спортсменки з Херсонщини
- Помер херсонський футбольний тренер, який пристав на бік окупантів і очолив їхній псевдоклуб
- Нові рекорди херсонського «Дніпра» в Українській хокейній лізі
- Нове лого херсонського «Дніпра»: Що хокеїсти зашифрували у зображенні
- На Донбасі ліквідували кримського зрадника, який працював «футбольним арбітром»
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
