19 травня, Вищий антикорупційний суд задовольнив позовні вимоги Міністерства юстиції України про застосування до Тетяни Братченко санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», повідомляє Міністерство юстиції України.
Тетяна Братченко, яка протягом багатьох років очолювала Херсонський обласний краєзнавчий музей та була улюбленицею обласної влади, виграючи всі конкурси на керівницю закладом навіть без стратегічного бачення розвитку, у 2022 році погодилась на співпрацю з росіянами та очолила окупаційну структуру херсонського краєзнавчого музею.
Про те, що росіяни захопили Херсонський обласний краєзнавчий музей, стало відомо 1 травня 2022 року: тодішня очільниця музею Тетяна Братченко співпрацювала з росіянами і активно просувала російські наративи. Разом із нею у відео окупантів також брла участь інша працівниця музею Тетяна Шандра. Наприкінці жовтня 2022 року Братченко повідомили про підозру у держзраді. Щодо Братченко триває судовий розгляд справи за відсутності обвинуваченої — вона перебуває на окупованій території України (ймовірно в Криму). Наразі окупаційний музей очолює саме Шандра — Братченко в інформаційному просторі майже немає протягом останнього року. Втім, вона активно у ньому з'являлась до того.
Одне зі збережених свідчень співпраці Братченко з росіянами
Ще не конфіскація, але майном Братченко розпоряджатись вже не може
Вищий антикорупційний суд за позовом Міністерства юстиції України тимчасово заборонив розпоряджатись майном. Це ще не конфіскація, але важливий етап.
Вищий антикорупційний суд 15 квітня 2025 року ухвалив (Справа № 991/3297/25) забезпечити позов Міністерства юстиції України у справі про конфіскацію майна Тетяни Братченко — особи, до якої ще в листопаді 2023 року РНБО застосувала санкції у вигляді блокування активів через загрозу нацбезпеці.
Йдеться про позов до суду з вимогою застосувати положення п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», а саме — стягнення в дохід держави активів фізичної особи, яка створила суттєву загрозу для суверенітету або сприяла агресії проти України. До речі, Братченко також є в санкційному списку Європейського Союзу, Японії, Швейцарії та Канади.
Міністерство юстиції звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки існувала реальна загроза, що Братченко до остаточного рішення суду відчужить майно, яке може бути конфісковано. Простими словами: аби Братченко не встигла продати своє майно до рішення суду про його конфіскацію, адже триває суд у справі про співпрацю з росіянами — і санкція статті передбачає конфіскацію майна. Але щоб Братченко не встигла його продати, можна заборонити будь-які дії з ним, що ВАКС і зробив.
Отже, суд тимчасово заборонив проводити будь-які дії з таким майном:
-
Два житлові об’єкти у приватній власності — будинок і домоволодіння;
-
Два автомобілі — SKODA Octavia A5 та ВАЗ 21114;
-
Банківські рахунки в «Приватбанку» та «Укрексімбанку» (залишки становлять близько 44 грн).
Ці обмеження накладені до винесення остаточного рішення, щоб майно не було переоформлено або виведено з-під можливого стягнення.
Чому це важливо і що далі
Санкції у вигляді конфіскації приватного майна — один із відносно нових інструментів у законодавстві, що застосовується до осіб, які прямо чи опосередковано підтримують агресію Росії. За даними суду, у випадку Тетяни Братченко активи могли бути виведені, адже не перебували під арештом або забороною на момент розгляду.
Це рішення — не вирок і не остаточна конфіскація, а лише проміжний запобіжний захід. Основне рішення щодо стягнення майна ще має ухвалити суд за результатами розгляду справи по суті.
Читайте також: Шведська машина Bandvagn 410 рятує життя на фронті біля Херсона
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
