Журналісти видання «Сіль.Медіа» розповіли про роботу катівень росіян в різних регіонах України, які були або лишаються окупованими. Зокрема наші колеги розповіли і про Херсонщину. Кавун.City переповідає.
З 2022 року центр ZMINA фіксує, документує та шукає інформацію щодо катувань та жорстокого поводження під час війни.
«2022 року після звільнення Харківщини, потім Херсонщини, ми почали їздити в польові місії у деокуповані населені пункти, спілкувалися з людьми, яких росіяни утримували в катівнях, відвідували ці місця», — розповіла Єлизавета Сокуренко, керівниця напряму документування воєнних злочинів.
За дослідженнями Центру ZMINA, в усіх регіонах України, які перебували в окупації, факти катування мають спільні риси. Тактика рф відрізнялась у Сумській, Київській та Чернігівській областях. Через нетривалу окупацію, росіяни не мали достатньо часу, щоб розгорнути систему фільтрації, місць для утримання людей.
Але на територіях Харківщини, Херсонщини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини та Криму росіяни діють за планом нападу на цивільне населення. Зокрема, на окупованих територіях проводять фільтрацію, ідентифікують людей, які умовно могли загрожувати російським спецслужбам:
«На початку це були правоохоронці, колишні та чинні військові, їхні родичі, активісти, лідери, волонтери. Фільтрація швидко розгорнулась і затримання торкнулися дуже широкого кола людей. Фактично у росіян були маркери, за якими вони ідентифікували людей: від слідів зброї на тілі до підписки на українські новини. Вони намагалися виявити не лояльних до себе та «русского міра», — повідомила Єлизавета Сокуренко.
Як діють російські катівні в різних регіонах України.Фото: https://sil.media/
Фактично, росіяни нападали на три категорії людей: тих, хто асоціював себе з Україною, підтримував Україну чи був проти Росії.
Під час допитів могли використати кілька видів насильства
Також у Центрі ZMINA розповіли, що росіяни застосовували однакові методи допитів, катувань та умов утримання. Окупанти вдаються і до фізичного, і до психологічного насильства:
«Є такі випадки, коли використовували одночасно обидва насильства. Зокрема, під час допитів двох знайомих чи родичів. У нас є випадки, коли катували матір та сина у приміщеннях поруч, щоб обидва чули, що відбувається з їхньою близькою людиною».
Прокуратура повідомляє про щонайменше 15 тисяч затриманих цивільних на окупованих територіях. У Центрі ZMINA зазначили, що майже всіх затриманих людей піддавали психологічному насильству:
«Уявіть, що до вас додому вночі приходять десять озброєних чоловіків в масках. Ще вам можуть погрожувати, одягати на голову мішок, завʼязувати руки та везти у невідомому напрямку».
Фізичне насильство росіяни застосовували до 90% затриманих. Найпоширенішими катуваннями в усіх областях були: електричний струм та жорстоке побиття.
«Росія використовує сексуалізовані катування, коли електричний струм підʼєднують до геніталій чоловіків та грудей жінок. росіяни застосовують погрози сексуальним насильством, ці погрози можуть бути виконані».
Росіяни також приковували людей до труб, щоб вони не змогли прийняти зручну позу, підвішували, траплялися випадки введення невідомих інʼєкцій та заборони сну.
Страти і катування до смерті полонених в окупації
Центр ZMINA фіксував випадки страт цивільних полонених на окупованих територіях. Так, у селі Біляївка на Херсонщині, у комірчині школи одночасно незаконно тримали 12 людей без туалету, світла та води. Затримані сиділи в темряві. Чотирьох чоловіків, яких утримували в селі, наразі немає серед живих — двоє з них загинули в катівні, обидва тіла росіяни вивезли в невідомому напрямку. Ще двоє затриманих померли вже після звільнення — один скоїв самогубство, інший, чоловік поважного віку, помер природною смертю.
«За словами співкамерників, Дмитру Журавльову вводили невідомі інʼєкції після яких він постійно рухався та марив, знімав з себе одяг. Він постійно хотів пити, просив у росіян, але ті могли відкрити двері та просто вилити воду йому на голову. Дмитра забирали двічі та приводили після інʼєкції. Він помер. Утримувані, які були з ним згадують, що він був настільки худий, що можна було побачити через живіт його хребет».
На початку жовтня 2024 року в окупованій Каховці росіяни затримали 45-річного Володимира Закаблука і закатували його до смерті.
Складною залишається ситуація на територіях, які досі залишаються під російською окупацією. Більшість інформації про постраждалих від катувань надходить від жертв або їхніх родичів:
«Ми керуємося тим, що треба захистити людину і не піддавати її ризику, оскільки росіяни продовжують проводити фільтрацію, поквартирні обходи, перевірки документів, мобільних телефонів. Тому ми отримуємо деяку інформацію, але від людей, які хочуть її надіслати. Ми не продовжуємо з ними комунікувати».
Ще одна катівня діє у селі Одрадівка на окупованій Херсонщині. За даними Центру журналістських розслідувань, її облаштували в підвалі Будинку культури.
У катівні росіяни утримують незаконно затриманих людей, звезених з Каховського району.
«Знаю, що в нашому будинку культури в Одрадівці є підвал, до якого російські військові звозять «неблагонадійних» людей. Їх там катують. Росіяни вже не раз погрожували відправити туди на підвал інших людей, якщо їм щось не сподобається», — розповіли співрозмовники ЦЖР в окупації.
На початку повномасштабного вторгнення більшість постраждалих від катувань ділилися своїми історіями попри те, що боялися повернення росіян, але згодом ситуація змінилася:
«Фактично всі погоджувалися, зараз охочих спілкуватися з нами меншає, я думаю це не так повʼязано з ризиками, як з тим, що люди не бачать притягнення росії до відповідальності, вони демотивовані, що дуже довго відбувається розслідування. Морально складно брати по декілька разів участь в допитах. Були такі випадки, що люди відмовлялися звертатися до поліції, бо не можуть і не хочуть розповідати про те, що з ними сталося».
Чому так довго триває розслідування — юридична відповідь
Наші колеги поговорили з юристкою Євгенією Капалкіною, яка розповіла, що основна проблема розслідувань злочинів у катівнях — доступ до території. Правоохоронцям необхідно оглянути місце події, зʼясувати обставини, провести необхідні слідчі дії, але доступу в слідчих органів до будівель на тимчасово окупованій території немає.
Євгенія КапалкінаФото: https://sil.media/
Катування українців у міжнародному праві розслідують за Женевською конвенцією:
«За третьою конвенцію йдеться про поводження з військовополоненими, так і з цивільними, які мають захист до четвертої конвенції. Відповідно необхідно вичитувати які порушення. При допитах потерпілих зʼясовуються на які порушення вони можуть вказувати (негуманне або жорстоке поводження, катування, неналежні умови утримання, вбивство). Кожен з елементів має свій склад злочину, тобто, якщо у нас правоохоронні органи заявляють усі чотири види порушень, а прописують один склад — це є порушенням. Нашим правоохоронним органам варто розуміти, що коли вони використовують той чи інший термін, його необхідно описати та доводити кожен склад».
На тривалість розслідування впливає й те, що необхідно допитувати не одного потерпілого, а й свідків. Також в одному провадженні люди можуть бути потерпілими, а в десятках чи сотнях інших — свідками подій:
«Не можна гарантувати людям, що їх не будуть допитувати багато разів, оскільки багато впроваджень і необхідно встановлювати обставини, прояснювати їх, предʼявляти ті ж фотографії для впізнання або встановлення місця подій — це потребує процесуального закріплення для того, щоб ці докази потім були визнані судом належними».
Повний текст аналітичного матеріалу колег: тинць!
Читайте також: СБУ викрила зрадницю, яка допомагала росіянам наносити удари по Херсону: розповідаємо про неї
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
