Мешканця селища Горностаївка Херсонської області та колишнього учасника АТО Руслана Руснака росіяни затримали 20 листопада 2023 року. Того ж дня чоловіка закатували до смерті у окупаційному “відділку поліції“.
Через широкий розголос росіяни навіть почали розслідувати обставини цієї смерті і затримали кількох керівників горностаївського “відділку”, йдеться у матеріалі видання Zmina.
Як розповіла мати Руслана Раїса Руснак, у січні 2023 року росіяни прийшли з обшуком до їх будинку. Вибивши вхідні двері, окупанти вдерлися до оселі та шукали зброю. Вдруге росіяни прийшли до будинку Руснаків 20 листопада 2023 року. Їх було четверо, вони питали, де знаходиться Руслан. Мати хлопця відповіла, що він мешкає у своєї знайомої. Тоді ж жінка пригадала, як перед цим окупанти забрали батька братів Штепів і чоловіки самі прийшли до росіян, щоб батька звільнили.
– Довелося сказати. Руслан сам мені колись сказав: “Ма, не дай Бог, якщо вони прийдуть до тебе і заберуть, то я сам прийду до них і здамся. Я не дозволю, щоб тебе мучили“… Якби я знала, чим усе закінчиться, то краще б росіяни мене вбили, а не сина“, – каже Раїса.
Від матері росіяни одразу ж поїхали до Руслана. Під час затримання чоловіка вони повалили його на підлогу, побили, зв’язали позаду руки, а потім відвезли до “окупаційної комендатури”.
21 листопада 2023 року окупанти привезли на допит до “комендатури” і саму Раїсу. Там їй погрожували ув’язненням та звинувачували українську армію в “обстрілах” подвір’я Руснаків (напередодні до них у двір прилітало декілька снарядів).
З жінкою, зокрема, “спілкувався” 42-річний підполковник поліції з Краснодарського краю РФ Андрій Полевщиков, призначений керівником незаконного створеного “відділку поліції” Горностаївки. Він звинуватив Руслана у нібито корегуванні вогню через обстріл окупаційного “відділку поліції”.
Андрій Полевщиков. Скриншот відео окупаційного телеканалу
Того ж дня, 21 листопада 2023 року, в ЗМІ з’явилась інформація про загибель Руслана, хоча матері про це ніхто не повідомляв.
28 листопада росіяни вдруге привезли Раїсу до “комендатури”, де Полевщиков повідомив їй про смерть сина. При цьому він продовжував звинувачувати чоловіка у коригуванні вогню, що призвело нібито до пошкодження кількох їхніх об’єктів.
– У нас для вас погана новина. Чому ви не лікували свого сина? У нього відкрилась виразка, і він стік кров’ю. Але не переживайте, ми зараз поїдемо в Нижні Сірогози, там морг. Ми вам допоможемо з похоронами, все буде нормально, не переживайте, – пригадує Раїса слова Полевщикова.
У морзі під час впізнання тіла Раїса звернула увагу на дату смерті: “Народився 4.11.1995, помер 20.11.2023”.
– Відкрили труну, а в ній Русланчик лежить. Дивитися на нього було страшно: у нього руки сині були, очі відкриті, чорні вії і зуби відкриті. Лице перекошене. Мабуть, повідбивали там йому все всередині, – розповідає мати.
У свідоцтві про смерть зазначалося, що Руслан помер від “гострої крововтрати та хронічної виразки 12-палої кишки”. Документ підписав місцевий колаборант Олександр Кайфель, який до війни працював судово-медичним експертом обласного бюро судово-медичної експертизи.
Як стверджує родина загиблого, Руслан ніколи не скаржився на зазначені у свідоцтві хвороби, тому вони не вірять висновкам окупаційних судмедекспертів.
Після моргу росіяни повезли Раїсу до горностаївського цвинтаря, щоб одразу поховати Руслана. Окупанти заздалегідь вирили яму, в яку опустили труну, а потім закопали її. За словами матері, все відбулося дуже швидко.
Через декілька днів до будинку Руснаків знову прийшли росіяни, але Раїса вже виїхала з окупації.
– Коли просто повз будинок проїжджала якась поліцейська машина, мене всю трясло. Я все думала: може, це знову до нас їдуть… Плакала я кожну ніч. Страшно самій було в хаті. Кіт один був зі мною. Більше нікого, – згадує вона.
Через те, що інформацію про смерть Руснака під час затримання широко поширили у медіа, зокрема за кордоном, росіяни були змушені почати розслідування цього випадку. На російських ресурсах з’явились повідомлення про затримання майже всього керівництва Горностаївського “відділку поліції”. Зокрема, затримали керівника Андрія Полевщикова, заступника та підполковника В. Меркулова, капітана В. Плюхіна, керівника карного розшуку і майора А. Денисова, старшого лейтенанта Ігоря Піменова. Однак в якийсь момент росіяни просто припинили “розслідувати” справу Руслана.
За даними російських ЗМІ, лейтенант Піменов, мешканець міста Люберці Московської області, зізнався у катуваннях та жорстокому побитті Руснака. За його словами, росіяни вимагали від хлопця зізнатися у наведенні на них українських безпілотників. Руслан помер о 16:00 під час допиту.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
