Херсон цілодобово перебуває під обстрілами росіян. Особливо цинічно вони в буквальному сенсі полюють за людьми та авто дронами з вибухівкою. Репортаж про це написали журналісти британського видання The Guardian (автори — Емма Грем-Гаррісон та Артем Мажулін). Кавун.City розповідає, про що писали колеги. Перекладала з англійської Євгенія Вірлич.

Британські журналісти почали свій репортаж з історії херсонця Олександра Устенка. Він пережив три атаки російських дронів, які блукають вулицями Херсона, несучи осколкові гранати і скидаючи на все, що рухається. Перша атака, наприкінці липня, була спрямована на припарковану поліцейську машину в центрі Херсона, коли Олександр проходив повз, і вибух кинув його на землю. Друга атака, в середині серпня, влучила у водовоз, коли він стояв у черзі за водою, вбивши водія. Устенко отримав струс мозку й прийшов до тями, побачивши чоловіка в калюжі крові. Третя атака сталася наприкінці вересня. Він почув дзижчання дрона над головою й кинувся ховатися під гілками вишневого дерева. Він сподівався, що листя сховає його, але граната пробила крону й впала менш ніж за метр від нього.

Через два роки після початку російського вторгнення цивільні у прифронтовому місті Херсон стикаються з новою загрозою — малими цивільними дронами, адаптованими для перевезення вибухівки. У соціальних мережах російські солдати відкрито хваляться тим, що їхньою метою є будь-яка рухома ціль. З липня, коли дрони почали масово атакувати місто, щомісяця відбуваються тисячі атак, які забрали життя 24 цивільних та поранили ще сотні людей.

Перероблені дрони Mavic, зроблені в Китаї для фото- і відеозйомки, керуються на радіочастотах, які українські системи протидії дронам не можуть блокувати, і вони занадто малі, численні та літають занадто низько, щоб їх могли виявити традиційні засоби протиповітряної оборони.

У серпні відбулося понад 2500 атак, або десятки щодня, і переважна більшість з них сталася всередині міста Херсон, розповів британським журналістам Олександр Толоконніков, речник Херсонської військової адміністрації. У вересні кількість атак перевищила 2700.

З 1 липня по 11 жовтня дрони поранили понад 400 цивільних, включно із сімома дітьми. Багато хто отримав серйозні травми, що змінюють життя, зокрема ампутації, каже Толоконніков.

«Після закінчення російської окупації в моєму районі залишалося, можливо, 1500 або 2000 людей. Тепер їх залишилося не більше тисячі», — розповідає 22-річний Дмитро Оліфіренко, моряк, який через війну лишається вдома. У нього шов, що вигинається на щоці біля вуха — це слід від вибуху гранати біля автобусної зупинки.

«Я почув, як під'їжджає автобус, і думав, що дрон полетить за ним, бо вони зазвичай полюють на автобуси», — каже він. «Але коли автобус поїхав, дрон залишився, і я зрозумів, що навіть якщо побіжу за автобусом, дрон все одно наздожене мене. Сховатися було нікуди».

Багато мешканців більш-менш звикли жити з загрозою артобстрілів, але дрони додали новий страх у повсякденне життя. Щоразу, коли люди виходять з дому, вони знають, що їх можуть переслідувати вбивці, зазначають британські медійники.

«Дрони набагато гірші за артилерію, ви чуєте запуск і розумієте, куди вона летить», — каже Дмитро. «А дрон — це вже тут, він бачить тебе, і ти вже приречений».

Радіус дії дронів — до 15 км або близько дев'яти миль, це дозволяє їм залітати через річку Дніпро і повертатися назад. Вони настільки малі й дешеві, що Росія може використовувати їх у великій кількості, і хоча вони можуть мати труднощі з пошуком військових цілей на добре замаскованих лініях фронту, цивільних, які займаються повсякденними справами, знайти та вразити легко.

«Це систематична, добре спланована операція зі знищення цивільного життя в Херсоні», — сказав Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці та колишній радник Міністерства оборони України. «Тактика цієї гібридної війни полягає не в тому, щоб перемогти на полі бою, а в тому, щоб знищити цивільне населення, щоб Уряд пішов на переговори або здався».

Атаки дронів посилилися влітку після того, як українські війська відступили з небезпечних плацдармів на іншій стороні річки, де береги лиману були занадто вологими для риття окопів, і війська були надзвичайно вразливими, розповів Кузан. Після того, як вони пішли, російські оператори дронів змогли просунутися вперед у очеретяні зарості та лісисті місцевості. Вони мають укриття, щоб встановити позицію, запустити дрон у Херсон, а потім згорнутись і піти далі, перш ніж українські війська зможуть знайти і знешкодити їх.

Він описав місто, яке російські солдати розділили на три зони, причому території поблизу річки були оголошені червоною зоною, де вони вважають будь-який рух законною ціллю. Герої статті, про яких писали вище, а також тисячі інших цивільних мають там свої домівки.

«Немає протиповітряної оборони, яка могла б виявляти ці маленькі дрони, і якби була, сирени звучали б постійно», — сказав Кузан. Єдині види захисту, на які зараз можуть розраховувати українські цивільні, — це погода (дрони погано працюють у дощ та сильний вітер), удача або, для віруючих, віра.

У кафе міста ви все ще можете купити модну лавандову каву, але бариста може порадити вам перемістити машину під дерево, поки готує напій, пишуть британці. Зараз численні зелені вулиці Херсона пропонують певний природний захист, але дерева вже пожовкли, і коли взимку гілки залишаться голими, це зробить людей ще вразливішими.

Міни іноді покривають клеєм і обвалюють у бруді перед скиданням, щоб їх було важче помітити, каже Олександр Толоконніков. Олександр Устенко більше не збирає овочі на городі за своїм будинком. «Я боюся виходити в сад, бо там так багато бур’янів, що можуть приховувати міни». Журналісти Кавун.City раніше писали про міни-пелюстки, які росіяни також скидають з дронів.

Оскільки ні поліція, ні сапери не заходять у їхні небезпечні райони червоної зони, місцеві мешканці самі розробили свої вкрай аматорські методи розмінування, розповідає Дмитро Оліфіренко. Дехто стріляє в міни з пневматичних гвинтівок, інші намагаються кидати в них цеглу. Найобережніші беруть довгі дерев’яні дошки.

«Вони лягають на землю, прикривають обличчя руками і підштовхують дошку до міни, поки вона не вибухне», — каже він. «У нас багато запитань до Уряду. Чому вони нічого не роблять, щоб зупинити цей тероризм?»

Оригінал матеріалу: The Guardian

Кавун.City продовжує моніторинг іноземної преси і залюбки ділитиметься з вами і далі тим, що пишуть про Херсон. Про нас знають, про нас не забувають.

Читайте також: Росіяни використовують цивільних як мішені: данське видання пише про атаки Херсона дронами

Тримаймося разом!

  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися