Скандал із випуском новорічного «Кварталу» на «1+1» триває. Комісія з журналістської етики оприлюднила заяву щодо жартів про переселенців в новорічному випуску «Кварталу 95». Скаргу подала головна редакторка та координаторка херсонської мережі Район.in.ua Євгенія Вірлич.
Позиція комісії та рекомендації для медіа щодо жартів в ефірі
Ми подаємо заяву без змін, додавши виділення жирним шрифтом тих тез, які вважаємо ключовими.
«Гумористичні шоу, що створювалися протягом української незалежності, стали одним з неодмінних аспектів новорічних та різдвяних святкувань для частини української аудиторії. Жарти зазвичай стосувалися широкого спектра тем – від політичної сатири до висміювання мовних, регіональних, релігійних та етнічних ознак населення. Іншування в цих шоу могло стосуватися будь-кого, незалежно від їх статусу в суспільстві.
І хоча на початках розвитку цього жанру ще в 1990-х така сміливість могла видаватися ознакою нецензурованості та свідченням свободи мистецької діяльності, етичні норми та розвиток суспільного договору призвели до сприйняття частини тем для гумору такими, що потребують ретельного підходу зі сторони авторів.
На жаль, автори гумористичних передач, які набували суспільної ваги та статків коштом значної аудиторії великих телемовників, не завжди встигали за змінами цього суспільного договору. Попри неодноразові скандали, пов’язані з поширенням в шоу дискримінаційних тез, а також повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України у 2022 році, такі шоу як «Квартал 95», «Дизель Шоу» та інші продовжують створювати контент за старими лекалами. Моніторинги медійних громадських організацій неодноразово вказували на гумор, що може спричиняти дискримінацію внутрішньо переміщених осіб та громадян, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, мізогінію та пропаганду алкоголізму, а також сексизм та расизм.
Кодекс етики українського журналіста у пункті 15 наголошує на тому, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Він також вимагає уникати вживання образливих висловів та ненормативної лексики. Комісія свідома того, що лінія між гумором і висміюванням певного явища з одного боку, та дискримінацією і мовою ворожнечі з іншого боку є дуже тонкою. Зрештою, свобода вираження поглядів захищає не лише інформацію чи ідеї, які сприймаються позитивно або розглядаються як необразливі чи залишають аудиторію байдужою, а й ідеї, які ображають, шокують або турбують. Водночас, важливими елементами при аналізі здатності певного гумору спричинити дискримінацію є контекст висловлювання та обсяг його поширення.
Загальнонаціональні телеканали, що мають найбільшу аудиторію, мають бути свідомими того, що їх ефіри мають чи не найбільший вплив на формування суспільної думки, на відміну від, приміром, контенту, до якого споживачі отримують доступ за власним бажанням на онлайн-платформах. Як великі медіа, що мають значні ресурси для проведення передвипускової експертизи матеріалів, вони мають проявляти особливу уважність до можливих проявів дискримінаційного гумору та вживати всіх застережних заходів для того, аби уникнути дискримінації та стереотипізації вразливих груп в ефірах.
Коло таких груп є широким і включає етнічні громади та раси (серед інших – роми, євреї, кримські татари, африканці, часто за наслідуванням зі сторони північного сусіда – народи Середньої Азії та Кавказу), релігійні групи (мусульмани, юдеї та інші), ЛГБТІК-спільноти (геї, лесбійки, трансгендерні та квір-люди), соціальні групи (біженці, внутрішньо переміщені особи, мешканці тимчасово окупованих територій), мовні спільноти, люди з інвалідністю та інші групи.
Комісія не відмовляє медіа у свободі вибору тематики для жартів, але закликає їх ретельніше працювати з досвідами аудиторії, адже гумор чи сатира як контент, що передусім створюється з розважальною метою, не мають спричинити додаткової ретравматизації тих, хто може впізнати себе серед героїв скетчів чи сценок.
Гумор також не має сприяти вкоріненню певних, часто хибних, стереотипів щодо представників певних груп та таврувати їх меншовартісними.
В минулому цей прийом широко використовувався в продуктах, орієнтованих на декілька ринків водночас (український, російський, ринок так званої СНД), та призвів не лише до спрощеного розуміння етнополітичної ситуації в багатьох країнах, а й нормалізував для значної кількості українського населення відчуття неповноцінності власної культури.
2 січня 2024 року до КЖЕ надійшла скарга від журналістки Євгенії Вірлич щодо новорічного випуску «Студії «Квартал 95», що транслювався телеканалом «1+1». На думку заявниці, цей випуск містить дискримінацію мешканців південної та східної України за ознакою мови, а також дискримінацію жінок.
Безпосередньо у ситуації з показом новорічного шоу «Кварталу 95» телеканалом «1+1» Комісія вітає кроки медіа щодо зменшення шкоди від ефіру шляхом видалення номеру з Youtube та монтажу усього випуску задля видалення дискримінаційного скетчу з повного випуску шоу. Хоча вони сталися після бурхливої суспільної реакції, зокрема заяви мера тимчасово окупованого Скадовська, а відео на момент заяви ще продовжує перебувати у відкритому доступі, така реакція вказує на усвідомлення телеканалом шкідливих наслідків, до якого може призвести поширення цього відео в майбутньому. Така реакція контрастує з реакцією колективу творців шоу, які апелюють до «роздування зради на рівному місці» та гри на руку ворогові, що перекидає відповідальність за потенційне порушення на аудиторію.
Скадовський міський голова Олександр ЯковлєвФото: Світлина Олександра Яковлєва
Якщо дивитися на сцену з внутрішньо переміщеною жінкою зі Скадовська у розрізі як конферансу Юрія Крапова, що звучить до скетчу, так і реакції чоловічого героя, що запрошує героїню скетчу на наступне побачення після розмови, аргументи авторів щодо їх бажання «показати, що ніколи не пізно вчитися говорити українською, навіть якщо ти до цього нею не розмовляв» справді можуть видаватися прийнятними. Втім, гіперболізація мовних особливостей представниці окупованих регіонів видається надмірною і неприродньою, досягаючи рівня «азірівки», що досить чітко має негативну конотацію в українському суспільстві та пов’язується з певним історичним періодом та постатями, діяльність яких призвела до триваючої війни.
На думку Комісії, вимоги професійної етики мають поширюватися і на розважальний контент, що створюється задля задоволення потреб медіаспоживачів.
Дотримання пункту 15 Кодексу, що забороняє поширення дискримінаційних висловлювань та мови ворожнечі, є чи не ключовим для гумористичних шоу. Для того, аби забезпечити їх відповідність вимогам Кодексу, Комісія рекомендує медіа:
- не розділяти українців на «ми» і «вони», особливо в часи війни, сприяючи вкоріненню стереотипів, які розпалюють ворожнечу та формують упереджене негативне ставлення до певної групи людей;
- залучати до створення гумористичного продукту представників дискримінованих груп та/або правозахисників для зменшення ризиків створення дискримінаційного контенту;
- відходити від створення контенту, у якому нормалізована стигматизація певних соціальних груп, навіть попри потенційне бажання певної частини аудиторії медіа його отримувати;
- розробити та впровадити системні заходи для створення недискримінаційного контенту в телешоу, наприклад наявність відділу чи спеціаліста з толерантності та інклюзії, щорічне проходження працівниками медіа тренінгів з недискримінації та гендерної рівності, передбачити спеціальні ресурси на ці заходи, а також регулярно здійснювати систематичний огляд та звітність щодо їх виконання, розробити і впровадити політики рівності і недискримінації в контенті та редакції;
- пам’ятати про важливу роль медіа у формуванні навичок медіаспоживання та виховання власної аудиторії, зокрема у сфері сприяння толерантності у суспільстві».
Кадр зі сцени про Скадовськ у новорічному випуску «Квартал 95»Фото: Скріншот відео
Що передувало заяві
Новорічний випуск «Кварталу 95» зібрав цілу хвилю обурення як мешканців окупованого Скадовська, так і інших українців, які назвали гумор номеру про мешканку Скадовська третьосортним, ганебним та низькопробним. Номер був пародійним — в ньому російськомовна дівчина намагається говорити українською, час від часу перекручуючи зміст слів. Представляючись, вона повідомила співрозмовникові, що зі Скадовська. У її виконанні фраза пролунала як «сіськадовська». І це лише початок низки принизливих та несмішних формулювань, які ображають як мешканців Скадовська, так і жінок в цілому.
Нагадаємо, що Комісія з журналістської етики — це орган саморегуляції роботи журналістів та редакцій в Україні, який обговорює та пропонує вирішення конфліктних ситуацій у медіа шляхом розгляду скарг від споживачів інформації. Завдання комісії – сприяння дотриманню професійних етичних стандартів в українських медіа та формуванню запиту суспільства на якісну журналістику. Осуд з боку комісії — це суттєвий вплив на репутацію медіа, яке несумлінно подає інформацію та використовує дискримінацію у своїй діяльності.
На момент написання даної статті, ані «1+1», ані «Студія Квартал 95» публічних вибачень не приносили. Вони їх надали на запит «Детектор медіа», але на сторінках у соцмережах та на сайтах каналу і студії їх немає.
Також номери з образами в бік переселенців досі не видалені з публічного доступу.
Про те, як саме жартували на «1+1» про мешканців Скадовська, ми писали в матеріалі раніше: ось тут. Текст заяви до Комісії з журналістської етики можна почитати ось тут.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
