На початку окупації Херсона біля будівлі обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей впала російська ракета і пошкодила будівлю центру. Тоді журналісти Кавун.City організували збір коштів на ремонт і зібрали понад 51 тисячу гривень. Але це був лише початок жахів, які втім пережили і персонал, і вихованці центру.

Перші дні масштабного вторгнення Росії в Україну означились і початком окупації Херсонщини. Директор центру соціально-психологічної реабілітації дітей Херсонської обласної ради Володимир Сагайдак із перших днів переїхав жити до дзакладу. Він розумів, що мав бути на місці, адже в разі термінової ситуації — росіяни зайшли, евакуація тощо — потрібно буде все робити дуже швидко.

Володимир Сагайдак з дітьми до окупаціїВолодимир Сагайдак з дітьми до окупаціїАвтор: Володимир Сагайдак

«Наш центр фінансує Херсонська обласна рада. Тут перебували діти зі всієї області: віком від 3 до 18 років. Це не лише діти-сироти — серед наших вихованців також діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, тобто діти атьки не можуть нагодувати, одягнути, діти сплять на підлозі, тому що немає умов проживання. Коли почалася війна, нас фактично кинули. З першого дня ми сподівалися, що буде якась державна евакуація, нам обіцяли евакуацію від різних організацій, але час минав — і все ставало лише гірше. Нас просто обманювали. Ми залишилися без фінансування, без заробітної плати. Три місяці працівники закладу не одержували зарплати, вони працювали як волонтери. І весь цей час практично до літа нас годували благодійники та волонтери», – розповідає Володимир.

На очах у дітей проходили ті самі відомі «серії» ударів по Чорнобаївці. Діти все бачили: спочатку боялись, але згодом звикли. Стали старшими, незалежно від віку. Над центром літали гелікоптери — так низько, що можна було побачити обличчя пілота. Діти навчились по звуках розрізняти, що відбувається. Аби максимально вберегтись від обстрілів, діти не гуляли по вулиці — тільки у внутрішньому дворі і не довше 15 хвилин. Біля центру постійно їздила російська техніка, тож небезпека обстрілу була постійно.

Поступово працівники центру виїздили на підконтрольну Україні територію. Стало не вистачати рук. Відтак, старші діти допомагали по господарству: прибирали, допомагали вихователям із молодшими дітьми, накривали на стіл. Ставало дедалі важче. Росіяни розмістили блокпости і дуже хотіли, аби херсонці отримували виключно їхню гуманітарку — звісно, на камери пропагандистських медіа: «Але більшість херсонців цю гуманітарку не одержувала завдяки нашим волонтерам. Росіяни це зрозуміли і почали кидати наших волонтерів в тюрми та підвали. І з кожним днем волонтерів становилося все менше і менше. В якийсь момент я вже сам їздив через блокпости, викупляв продукти, засоби гігієни, все, що треба для дітей, для того, щоб їх утримувати. І тоді я вже остаточно впевнився, що допомоги не буде, ми почали думати, як заховати дітей від окупантів».

Діти-сироти були ласим об'єктами для росіян. Досі невідомо, скільки саме дітей вивезли росіяни з Херсонщини і скільки відповідно утримують на території Росії або окупованих регіонів. Тож діти центру були під загрозою викрадення та примусової участі у російській пропаганді.

Володимир Сагайдак сам аналізував особові справи дітей, дивився, у кого де є хоч якісь родичі: «Спочатку ми ховали дітей по далеких родичах. Віддавали тим дідусям і бабусям, які могли забрати дітей. Тому в першу чергу ми сховали їх. Діти з сімей, що мали статус складних життєвих обставин, але мали маму або тата, ми віддали їм, оскільки, я думаю, мама або тато, які б вони не були, здатні захистити своїх дітей. Мені важче захистити 52 дитини, ніж батькові одну».

Тих дітей, яких неможливо було віддати нікому з рідних, забрали вихователі, медичні сестри і соціальні педагоги. Це близько 17 дітей. Для кожної дитини, яка переходила до родини, особливо вихователів та медсестер, складали легенду , щоб якось пояснити звідки, наприклад, у молодої виховательки з’явилося п’ятеро дітей. Або звідки у вихователя, у якого зовсім не було дітей, з’явилося троє: «Ми розуміли, що в Херсоні є не лише люди, які підтримували Україну, а й прихильники «русского мира». Але за весь період окупації жодна людина, яка там була, не здала наших дітей, наших людей. Сусіди допомагали дітям, приносили молоко, іграшки, хоча всі вони розуміли, що це за діти і хто що робить».

Росіяни віднайшли центр 4 червня. До цього часу Володимир Сагайдак разом із працівниками сховали майже всіх дітей: лишилось лише п'ятеро хлопців віком 14 — 17 років, а ще одна дитина перебувала в лікарні.

«Всіх взяти додому просто фізично не могли, тому хлопці залишились зі мнов центрі. Росіяни прийшли 4 червня, шукали дітей. Справа у тому, що в Росії немає центрів реабілітації дітей — там є інтернати, де діти перебувають з 1-го по 11-й клас. Тому, коли я їм казав, що діти пройшли реабілітацію і у нас граничний термін перебування дев'ять місяців, то вони цього не розуміли. Вони думали, що у нас є діти-сироти, вони приїдуть і зроблять черговий пропагандистський фільм, як вони «рятують» дітей, але не вийшло. Вони забрали у нас всі особові справи дітей, вони подивилися на них, звичайно, нічого не розуміючи, оскільки ми ведемо документацію державною мовою, а вони української не знають».

Рросіяни забрали документи в надії, що допоможе хтось із колаборантів. Але диво сталось і тут: у них нічого не вийшло. Приїздили ще кілька разів і запитували, де діти. Але адреси дітей — в документах, які ніхто не повертав. Так і вдалось дожити до деокупації Херсона.

Наразі центр не працює, адже Херсон постійно перебуває під обстрілами. Персонал центру продовжує працювати — доглядає за центром та допомагає розподіляти гуманітарну допомогу в Херсоні.

Володимир Сагайдак разом із волонтерамиВолодимир Сагайдак разом із волонтерамиАвтор: Володимир Сагайдак

До першої річниці деокупації Херсона Володимира Сагайдака нагородили Орденом «За заслуги» ІІІ ступеню. До того його відзначив також і начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.

Влодимир Сагайдак (ліворуч), Дмитро Муценко та Ольга ЦілинкоВлодимир Сагайдак (ліворуч), Дмитро Муценко та Ольга ЦілинкоАвтор: Херсонська МВА

Тримаймося разом!

  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися