Херсон перебуває під постійними обстрілами. У вересні вони посилились: росіяни стали частіше обстрілювати місто. Втім, громада продовжує жити і навіть готується до зими. Які рішення знаходять херсонці, щоб продовжувати жити в місті попри обстріли? Ці рішення будуть актуальні і для інших громад, які перебувають під обстрілами.
У чому проблема
Від перших днів масштабного вторгнення Росії в Україну Херсон перебуває під обстрілами. Навіть за час окупації — з 1 березня до 11 листопада 2022 року – росіяни перманентно обстрілювали місто. Містяни також чули «виходи» з російського озброєння, яке обстрілювало Миколаїв.
Після деокупації міста 11 листопада 2022 року росіяни почали рясно обстрілювати втрачений ними обласний центр з лівого берега Дніпра на Херсонщині, де вони перебувають і зараз. Обстріли тривають чи не 24 години на добу.
Статистика обстрілів Херсона за перші 10 днів жовтня 2023 року
А такою була статистика вересня 2023 року
До рясних обстрілів додалось затоплення від підриву росіянами Каховської ГЕС, коли кілька тисяч містян в буквальному сенсі в один день залишились без усього, що створювали десятиліттями, а іноді кількома поколіннями: власні будинки, комерційні будівлі, поля, городи тощо.
Втім, херсонці як виїзджають, так і повертаються додому. Наразі триває традиційно тепла для Херсона осінь, але перші заморозки вже прогнозують у жовтні. Тож містяни готуються до зими.
Підготувати Херсон до зими: яке рішення?
Програми і заходи Херсонської МВА
Спочатку варто звернути увагу на те, що робить Міська військова адміністрація – вона фактично має бути ініціаторкою програм підготовки міста до зими та реалізаторкою цих програм. Отже, в Херсоні діє Програма сталої роботи комунального господарства Херсонської міської територіальної громади на 2022 – 2026 роки. До розділу «Теплопостачання» цієї програми внесли відповідні зміни у вересні 2023 року – вони стосуються комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»: на 2023-й рік для сталої роботи підприємства в програмі передбачили 5,4 млн грн фінансової підтримки підприємства на фінансування заробітної плати та 24,4 млн грн на придбання обладнання та відновлення об’єктів теплопостачання.
Іще один захід Херсонської МВА для підтримки громади в цілому і підготовки до зими зокрема – це публікація на сайті переліку поточних потреб громади, реквізитів для охочих допомогти та анкетою для пропозицій. В розділі потреб зазначена зокрема техніка та пристрої для безперервного електропостачання, до таблиці додають потреби та позначають, яких матеріалів наразі вистачає.
Також начальник Херсонської МВА повідомляв, що у підготовці до вчасного початку опалювального сезону сьогодні були задіяні 99 працівників МКП «Херсонтеплоенерго» та 17 одиниць спецтехніки. Також під час прес-конференції наприкінці вересня Роман Мрочко зазначив, що Херсонтеплоенерго на 70% готове до опалювального сезону. Є проблеми, зокрема через підтоплення. Також ТЕЦ, яка обслуговує 49% херсонців, засвідчила про підготовку до опалювального сезону.
Одна із головних проблем зараз — це відсутність електропостачання в мікрорайонах Річпорт та Острів. Однак, його оперативно планують відновити – цим займаються міські служби зараз.
За практикою минулого року в Херсоні розгортатимуть «Пункти незламності» до зимового періоду – аби мешканці могли перебувати там в разі відключень світла води або тепла в результаті обстрілів.
Що замість скла у вікнах херсонців
Кожного дня, починаючи з листопада 2022 року, Херсон зазнає нищівних обстрілів – у вересні 2022 року їхня кількість збільшилась: росіяни обстрілюють місто з лівого берега Дніпра на Херсонщини — окупованої території. Однією з причин називають бажання росіян зробити нестерпною саме херсонську зиму для містян. Втім, містяни все одно знаходять рішення.
Через обстріли чимало будинків – без скла на вікнах. Скло вилітає як від прямих потраплянь снарядів під час обстрілів росіян, так і від уламків озброєння та вибухових хвиль. Втім, міняти скло на інше скло херсонці не поспішають: може «прилетіти» ще раз і такі випадки були. Отже, кожного разу ставити скло – неефективно і дорого. Відтак, у вікнах херсонців замість скла – інші матеріали.
Подекуди вікна закривають простою фанерою (OSB-плити). Це швидко і відносно недорого, зокрема матеріалами допомагають районні у місті ради, волонтери, релігійні організації.
Також використовують каркас із плівкою замість скла. Каркас – це пластикові трубки діаметром у 2,5 см, з’єднані армованим скотчем. На цей каркас герметично за допомогою клею встановлюється плівка. На каркас встановлюється також трубчастий утеплювач – і така тимчасова рама встановлюється замість розбитого вікна. В результаті, в приміщенні тепло, конструкція міцна, а в приміщення проникає сонячне світло – те, чого немає, коли встановлені фанерні конструкції.
Дивіться більше про те, як херсонці змінюють вікна
Дезінфекція підтоплених будинків
Ускладнюють підготовку до зими наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС: у багатьох будинках, зокрема приватних, на перших поверхах досі волого. Відтак, є наслідки і у вигляді плісняви, грибку, комах. Також з’являються гризуни: переважно миші.
Дезінфекцію від комах проводить Херсонська МВА та її структури. Далі потрібно самотужки висушити приміщення. З усіх методів, які пробують херсонці, оптимальний — прості побутові «дуйки», кажуть містяни. Вони недорогі за вартістю, їх також можна попросити у волонтерів, але споживають багато електроенергії. Для містян це проблема.
З гризунами також херсонці борються самотужки. Наразі в місті не так просто знайти підприємців, які надають послуги дезінфекції та боротьби з гризунами, відтак, містяни борються самотужки.
Як готуються обігріватись взимку
До окупації херсонці не мали клопоту з обігрівом. Були різні способи забезпечення тепла: індивідуальне електричне та газове опалення, централізоване, а також сонячні панелі. З приходом росіян все змінилось: щось вкрали (сонячні панелі, наприклад), решту обстріляли: пошкоджені трубопроводи, окремі секції мереж опалення тощо. Відтак, херсонці розуміють, що в будь-який час це може повторитись.
Мешканці приватного сектору запасаються дровами – зокрема дровами минулої зими допомагала місцева влада, волонтери та благодійники. Мінреінтеграції вже анонсувало видачу дров для мешканців деокупованих громад і цього року. Часто мешканці приватного сектору мають альтернативні способи обігріву за допомогою пічки. Але для квартир це не вихід.
Мешканці квартир намагаються утеплювати саме приміщення та закуповують термоковдри, зокрема рятувальні: це на випадок дуже сильного холоду та перебування в холодних укриттях.
В той же час, місцева влада каже, що укриття намагатимуться максимально забезпечити обігрівом.
Пам’ятаючи, як понад місяць були без світла після відступу росіян, які підірвали лінії електропередач (а деякі громади поблизу Херсона і кілька місяців), херсонці також закуповують павербанки для гаджетів, зокрема на сонячних батареях. Останні в Херсоні можна заряджати навіть взимку – прямі сонячні промені характерні для міста цілоріч.
Ці рішення реалізовують як у Херсоні, так і громадах неподалік, а також частково в Миколаєві, який теж пережив цілодобові обстріли, а перманентних обстрілів зазнає і зараз. Відтак, ці рішення можуть бути корисними і іншим громадам під вогнем окупантів.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
