Росіяни викрали Миколу Петровського у Херсоні 27 березня 2022 року. Микола допомагав містянам під час окупації. Ще до окупації отримав інвалідність. Протягом півтора року перебуває в незаконному ув’язненні у росіян і потребує медичної допомоги. 27 вересня 2023 року стало відомо про те, що так званий «суд» засудив його до 16 років колонії суворого режиму.
Миколу Петровського, як і новокаховсього журналіста, активіста і письменника Сергія Цигіпу, росіяни звинуватили у шпигунстві (стаття 276 КК РФ, позбавлення волі на строк від десяти до двадцяти років). І це не зважаючи на інвалідність.
Микола Петровський народився 1993 року у Херсоні. Навчався у Херсонському суднобудівному училищі — здобув професію токаря. Пізніше закінчив Херсонську академію МВС — став юристом, спеціалізувався у цивільному праві. У 2012 році Микола Петровський потрапив в автомобільну аварію. В результаті, втратив частину ноги, отримав травму голови та перелом щелепи. Через це в Миколи почалися проблеми з лівою частиною обличчя – він став погано чути та бачити.
«Микола втратив частину лівої стопи під час аварії, — розповідає мати Миколи Любов Петровська. — Його збила машина, коли він їхав на мотоциклі. Моєму синові поставили неякісний протез, який часто натирав йому ногу. Через це на ній утворювалися рани, які потрібно було лікувати».
Через невдале протезування у Миколи викривився хребет — почалась протрузія міжхребцевих дисків. Тому сильний біль у спині постійно супроводжував Миколу, відтак, він потребував системної медичної допомоги та перебував під наглядом лікарів.
«Йому часто робили масаж, оскільки він втратив чутливість на травмованій нозі. Він не може довго ходити та стояти. До цього переліку хвороб ще додається виразка шлунка», – додає мама. З усім цим Микола вже 17 місяців перебуває у полоні, де медичної допомоги росіяни не надають.
Під час окупації Херсона Микола активно допомагав містянам – був волонтером, як і чимало інших херсонців. Росіяни викрали його у центрі Херсона 27 березня: Микола традиційно розвозив хліб та інші продукти людям, які цього потребували. У березні 2022 року затримали чимало волонтерів та активістів, які і досі в полоні росіян: Маріо Гарсія Калатаюд, Сергій Цигіпа та інші.
Поки Херсон перебував в окупації росіян, Микола перебував у підвалі-катівні. Під час відступу російських військ його вивезли з міста. У підвалах після катувань та голоду стан Миколи значно погіршився, каже його мати Любов Петровська. Разом із Миколою викрали і його батька, якого згодом відпустили.
Микола завжди вирізнявся прагненням допомагати тим, хто цього потребує, пригадує мама. Тому під час окупації Херсона від допомагав людям виїхати. Евакуацію забезпечували виключно волонтери – жодної безкоштовної евакуації на державному рівні не було, окрім двох спроб у серпні 2022 року. Малозабезпечені родини та люди з інвалідністю потребували допомоги з доставки продуктів, адже черги були великими, дефіцит продуктів також був, а вистояти чергу могли далеко не всі – Микола допомагав малозабезпеченим херсонцям, розвозячи їм хліб.
«Для нього не існує поняття «чужа біда», — каже мама. — Саме Коля, незважаючи на свою фізичну ваду, допоміг багатьом херсонцям виїхати з окупованого міста. Але сам попри всю небезпеку вирішив залишитися. Він настільки любить свою країну, що навіть жодної миті не сумнівався в тому, що Херсон буде звільнений. Він постійно мені казав: «Ми обов’язково переможемо».
Росіяни традиційно знімали пропагандистські відео з полоненими, в яких бранці говорили відверто пропагандистські російські наративи. Наприклад, про те, що всі мітинги в Херсоні і на Херсонщині організували СБУ, що бранці розчаровані в українській владі, що остання всіх «здала», а самі бранці – агенти СБУ і таке інше. Всі ці зізнання в буквальному сенсі «вибивали»: фізичними катуваннями та психологічним тиском. Подібне відео записали і з Миколою: на ньому мати помітила, що коли його вели до камери, руки Миколи зламані і він сильно схуд. Пропагандистські російські «медіа» називали Миколу агентом СБУ.
У вересні 2022 року батькам Миколи стало відомо, що син перебуває в СІЗО у Сімферополі – саме там тримали і продовжують тримати херсонських, кримських та інших полонених з окупації. Тоді стало відомо, що Миколі інкримінують шпигунство. Але головним для батьків був стан сина: «У полоні його сильно катували. Тримали голодним. Йому зламали пальці, перебили здорову ногу та вибили плече», – розповідає Любов Петровська.
Мати Миколи разом із адвокатом неодноразово зверталася до всіх можливих інстанцій, але, на жаль, і досі не отримала жодних гарантій щодо внесення Миколи до списків на обмін. А все через те, що він цивільний. Справа у тому, що цивільні полонені не вважаються комбатантами – їх не можуть вносити до списків на обмін: тільки вимагати звільнення з полону, а не обміну. В той же час, Росія їх може розглядати як військових (комбатантів, тобто таких, які беруть участь у військових діях). У цьому і полягає колізія і складність під час звільнення цивільних полонених.
Любов Петровська закликає владу якнайшвидше обміняти її сина. Зважаючи на його фізичний стан, невідомо, скільки він ще зможе витримати в російському полоні.
«Я дуже боюся за свого сина та його здоров’я. Боюся, що він може не витримати та назавжди буде прикутий до ліжка. Я звертаюся до влади з проханням витягнути мого сина з російської в’язниці поки ще не пізно. Прошу вас допомогти йому», – про це мама Миколи просить на всіх публічних майданчиках правозахисних організацій. Засудження сина до 16 років колонії суворого режиму вона вважає рівнозначним смертній карі, адже йому не надають допомоги і знущаються.
Микола на «суді»
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
