Ігор Кураян – відомий у Херсоні волонтер і підприємець. Він став одним із тих, хто вступив до бою з російськими військовими на Антонівському мосту в перші дні масштабного вторгнення. Згодом потрапив до полону росіян, зараз – у лавах ЗСУ.
Корінний херсонець Ігор Кураян вже давно підтримує українських військових. Підприємець із 30-річним стажем, він разом із волонтерською організацією “Херсонська Чайка” допомагав укріплювати адмінкордон із окупованим Кримом, а вже в листопаді 2014 року почав їздити разом із іншими волонтерами до зони АТО. Кошти на поїздки і необхідне для бійців збирали по небайдужих херсонцях. За одну поїздку могли відвідати 8 – 10 військових підрозділів. Поїздки були 1 – 2 рази на місяць. При цьому, Ігор встигав і працювати, і брати участь у вирішенні проблем Херсона.
З 2016 року до Ігоря доєднався відомий херсонський волонтер, якого називають “дядя Гріша” – Григорій Янченко, відставний військовий, Почесний громадянин Херсона. Маючи інвалідність — дядя Гриша пересувається на кріслі колісному — почесний херсонець допомагав Ігорю зі збором коштів, а Ігор купував все необхідне.
До речі, відео, на якому дядя Гріша в окупованому Херсоні у вишиванці їде містом із увімкненим Гімном України, облетіло соцмережі і фактично знезброїло росіян у місті: йому вдалось зробити те, що могло вартувати життя. Але все минулось: настільки вражені були всі навколо.
У перший день вторгнення пішов до військкомату
Повномасштабне вторгнення Ігор Кураян зустрів у рідному Херсоні – у перший же день долучився до лав місцевої тероборони: «О 5-й ранку мене розбудили та сказали, що обстріляли Каховську ГЕС, а колони з технікою вже йдуть в сторону Херсону. У мене не було ніяких роздумів, я взяв обручки, свою та жінки, закопав їх на городі, зібрав речі й пішов у військкомат. І вже ввечері з автоматом ми зустрічали ворога на Антонівському мосту».
Ігор Кураян
Коли Ігор прибув разом із підрозділом на Антонівський міст, там вже точились бої: українські бійці утримували стратегічний міст. За кілька годин підрозділ Ігоря натрапив на роту Нацгвардії, яка і повідомила, що міст прорвали.
У тому, що оборона Херсона провалилась, Ігор Кураян вбачає зраду і непрофесійність керівників Херсонської області: «За добу до вторгнення російські військові почали насипати дороги, засипати ями, до кордону прибуло 500 одиниць техніки. Літали безпілотники, розвідували шляхи. Наказ був не збивати дрони, щоб не спровокувати росіян. Але що значить не спровокувати, якщо вони порушували наш кордон, якщо вони залетіли на нашу територію, вони повинні бути збиті».
Вже 25 лютого українські військові були оточені біля Дар’ївсього мосту — підрозділ Ігоря відправився саме туди. Українців обстрілювали БТРи й «Тигри», які стояли на окружній дорозі: «Ми через міст залізничний, по залізничним коліям поповзли й потрапили в Херсон. А частина наших тероборонівців відійшла до однієї з бригад, яка була біля Миколаєва».
Вже 1 березня був бій у Херсоні. Саме тоді росіяни розстріляли беззбройних херсонців у Бузковому сквері – містяни намагались зупинити російські танки.: «Нас чисто зрадили. Коли потрібно було, нам не видали зброю, а потім цілі склади в Херсоні залишилися ворогу – і автомати, і кулемети, і РПГ, і все це залишилося ворогу.
За словами Кураяна, 25 лютого в Херсоні вже не було працівників СБУ, прокуратури та Нацполіції. Бійці відчували себе покинутими», — каже Ігор.
Прийшов на зустріч, а там – ФСБ
Ігор Кураян лишився в Херсоні. Місто вже окупували росіяни. Ходив на проукраїнські мітинги, чекав на можливість партизанської діяльності, гуртував людей біля себе.
6 квітня Ігоря затримали росіяни. За словами чоловіка, його звинуватили у «спробі терористичного акту та вбивстві російських військових»: «Я отримав дзвінок від командира взводу, що треба зустрітися. Прийшов на зустріч, де мене зустріли ФСБшники. Затримали, повезли на підвал і почали бити, катувати. На цей момент вони вже знали про мене все – про волонтерську діяльність, що в мене є зброя, кількість зброї, все знали».
Після затримання Кураян разом з військовими тероборони перебував в управлінні Національної поліції Херсонської області. Там російські військові катували полонених та проводили допити. Хотіли співпраці від викрадених проукраїнських активістів. Ігор Кураян, попри тортури, нікого не здав, паперів про співпрацю не підписував. Російські військові отримали доступ до соцмереж Ігоря – виставляли проросійські пости, навіть відео, де Ігор говорив пропагандистські російські наративи. Проте ті, хто знають Ігоря, здогадались, що це він каже під тортурами. Згодом такі відео записували з різними херсонцями – стало зрозуміло, що людей перед тим катують.
Ігор Кураян із побратимами
Кримська в’язниця та обмін на полі бою
18 квітня російські військові повідомили Ігорю, що відправляють його на територію так званої «ДНР». За словами Ігоря, всю дорогу в нього були завʼязані очі, а руки — в кайданках: «Коли вийшли, я вдихнув морське повітря, почув чайок, я зрадів. Я розумів, що це Севастополь, це наш Севастополь. Я дуже любив до нього їздити, я там працював колись, але потрапив туди в’язнем».
Це була так звана показова в’язниця: туди приїжджали журналісти та знімали сюжети про утримання українських військовополонених, стверджує херсонець. Росіяни знімали сюжети про те, «як добре» українським військовополоненим. На одному з відео рідні впізнали Ігоря – так з'явилась можливість зв’язатись із відповідними державними структурами щодо звільнення.
Разом із Ігорем Кураяном до військкомату на початку вторгнення до Херсона пішов і попередній очільник міста Володимир Миколаєнко. Його також, як і Кураяна, полонили (орієнтовно 18 квітня 2022 року) та відправили до Криму. Де він перебуває зараз, невідомо.
Обміняли Ігоря Кураяна через 10 днів сюжету російськими пропагандистами. Разом із ним було ще 10 військовополонених. Обміняли українців на 7 військових РФ. Це був кінець квітня 2022 року поблизу Посад-Покровського – самісіньке поле бою.
Нам треба звільнити Херсонську область, Крим і Донбас
Після полону Ігор Кураян поїхав до Миколаєва – там відновлювалась частина херсонської тероборони. Він вступив до її лав. Російський полон не минув безслідно, але Ігор каже: готовий залишатись у військовій справі.
З родиною у повному складі Ігорю Кураяну вдалось побачитись лише наприкінці грудня 2022 року: донька була за кордоном, Ігор – спочатку в полоні, потім служив, син – в окупації в Херсоні.
Ігор Кураян, 7 грудня 2022 року.
Не оминув Ігор і свій херсонський зимовий сад – він вже багато років вирощує різні рослини, зокрема екзотичні. Його дочекалась і колекція цитрусовх з понад 50 видів, бамбук, оливки та інші рослини.
Пальми Ігоря Кураяна, 2021-й рік
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
