Пропагандист та воєнний злочинець з Московії Алєксандр Малькєвіч створив низку псевдодокументальних фільмів, у яких звеличує «звитяги» відомих у медійних колах окупантів та місцевих зрадників, які загинули на території Херсонської області.
Цикл своїх коротких відеооповідей про мертвих зрадників Малькєвіч назвав «гєроі руССкого Хєрсона».
«гєроі руССкого Хєрсона» — це моя розповідь про людей, яких я знав особисто; про тих, хто поліг смертю хоробрих за те, щоб жителі Херсонської області могли думати та говорити московитською мовою, жити так, як вони хочуть у складі нашої країни — Московитської Федерації», — описує у вступному слові свій проєкт пропагандист Алєксандр Малькєвіч.
Шкода тільки, що він не уточнив, яким чином його «герої» могли загинути «смертю хоробрих» в автомобільній аварії (Кирило Стремоусов), чи живучи в чужій квартирі (Алєксєй Катєрінічєв) або прикриваючи собою передислокацію ворожої техніки (Олєґ Клоков).
Зазначимо також, що не всі особини, про яких Малькєвіч вирішив розповісти, мали до Херсона бодай якийсь стосунок до повномасштабного вторгнення окупантів до України. Зокрема, перші два «герої» його опусів — чистокровні московити, які потрапили до нашої області вже з терористичною армією.
Загалом наразі Алєксандр Малькєвіч встиг зробити п'ять мініфільмів про терористів. Ми переглянули всі й розповімо вам про них. Звісно ж, зі зрозумілих причин, пропагандистські відео вставляти у цей матеріал ми не будемо.
Серія 1. Олєґ Клоков
Кадр з пропагандистського відеоФото: Терористичне джерело
У день народження московського пропагандиста Олєґа Клокова — 1 червня 2023 року — вийшла перша серія з «неймовірного серіалу» псевдодокументальних стрічок, присвячена його особі. У Херсоні цього персонажа не знали взагалі. Аж до моменту його загибелі. Бо він жодного стосунку до нашої області й не мав.
48-річний так званий «журналіст» з Москви приїхав до Херсона на запрошення самого Малькєвіча для того, аби на руїнах захопленого та розграбованого ворожими бойовиками місцевого телеканалу «Суспільне Херсон» створити пропагандистський телеканал «Таврія».
Довго працювати Клокову не довелося — вже вночі 20 жовтня 2022 року він загинув під час обстрілу Антонівського мосту. Прикметно, що опинився Олєґ Клоков з іншими співробітниками пропагандистської «Таврії» під мостом під час обстрілу не випадково — там саме відбувалося перекидання ворожої техніки, а так званими «журналістами» воєнні злочинці намагалися прикрити цей факт.
Разом з Клоковим, за твердженням Алєксандра Малькєвіча, загинуло ще три людини. Їх імен досі не назвали, втім є непідтверджена інформація, що одним з загиблих є дідусь пропагандистки з Херсона Влади Луговської.
Алєксандр Малькєвіч та Влада ЛуговськаФото: Терористичне джерело
Більше інформації про сам обстріл пропонуємо почитати й згадати у наших попередніх матеріалах:
Ми лишень висловимо одне припущення, яке раніше не публікували, — цілком імовірно, що пропагандистів під міст у комендантську годину та майже за бойовим підйомом (дали мінімум часу на збори) направили спеціально. Йдеться про те, що на підконтрольній Україні території хтось з інформаторів ворога міг повідомити окупантів про те, що готується черговий удар по Антонівському мосту. Й для того, аби створити собі картинку, ще й прикрити факт перекидання воєнної техніки, під удар й підставили так званих «медійників».
Не дарма окупанти тоді здійняли галас про те, що «український режим» цілеспрямовано бив по «журналістах».
«У ніч з 20 на 21 жовтня 2022 року нацисти розстріляли мирну колону на переправі на безпечний лівий берег Дніпра. 12 «хаймарсів» випустили, більшу частину ППО змогло відбити. Але були поранені, були загиблі», — розповідає в своєму фільмі Малькєвіч.
Далі пропагандист доволі коротко розповідає біографію Олєґа Клокова. Той, як виявляється, до журналістики й не мав жодного стосунку — Клоков був технічним спеціалістом, випускником московського державного технічного університету імені Баумана. У журналістику потрапив випадково.
Звернемо вашу увагу, що про самого Клокова Малькєвіч розповідає набагато менше, ніж про інших «героїв» своїх опусів. Бо просто майже не знав його. За той короткий час, що Клоков провів у Херсоні, пропагандисти майже не зустрічалися. Закономірно, що більшість фільму про Клокова Малькєвіч розповідає про пропагандистський телеканал, про мурали у Генічеську тощо.
Також велику частину хронометражу Малькєвіч відвів промові Єлєни Клокової, дружини загиблого московського пропагандиста. Цей виступ вона зробила за пів року після загибелі свого чоловіка на церемонії вручення їй ордена мужності, яким Олєґа Клокова нагородили посмертно.
Жінка не висловила ані граму співчуття щодо загибелі свого чоловіка, вона тільки дякувала Алєксандру Малькєвічу за те, що той втягнув Клокова у небезпечну авантюру, в результаті якої той загинув. Таке воно, кохання на болотах...
Серія 2. Алєксєй Катєрінічєв
Кадр з пропагандистського відеофільмуФото: Терористичне джерело
Набагато цікавішою виявилась серія, присвячена самопроголошеному «першому заступнику голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області з безпеки» Алєксєю Катєрінічєву. З нього ми дізналися кілька цікавих фактів.
По-перше, Катєрінічєв був безпосередньо причетний до трагедії у Беслані, де 3 вересня 2004 року в ході штурму школи московитськими спецпризначенцями загинули близько 344 осіб. Більшість із жертв того теракту були діти. Катєрінічєв був серед тих, хто займався штурмом й безпосередньо несе відповідальність за вбивства цивільних.
Нагадаємо, 1 вересня того року під час урочистої лінійки у школі №1 міста Беслан (тимчасово окупована Північна Осетія) борці за незалежність Ічкерської Держави взяли у заручники дітей та батьків, які прийшли на захід. Вони вимагали негайного виведення окупаційних військ Московії з території Ічкерії та визнання її суверенності та незалежності. Надалі заручників мали намір відпустити, добившись виконання своїх вимог.
Кадр з пропагандистського відеофільмуФото: Терористичне джерело
Втім кремлівський диктатор владімір путін віддав наказ штурмувати школу, в якій перебували лише 32 представники угруповання «Ріядус Саліхін» й кілька сотень цивільних. Це мало трагічні наслідки для міста — ті події й досьогодні вважаються однією з найбільших трагедій людства. Звісно ж, що відповідальність за смерті дітей влада Московії поклала на так званих «терористів» (до слова, такими угруповання Шаміля Басаєва визнали й у США та ООН), втім повірити, що за кілька хвилин 32 людини могли вбити понад 300 осіб неможливо.
Та повернемося до нашого фільму, а точніше — відеоопусу Алєксандар Малькєвіча. Алєксєй Катєрінічєв брав участь в операції з ліквідації цивільних дітей у Беслані. Протягом 25 років проходив військову службу в різноманітних підрозділах федеральної служби безпеки, був кавалером трьох орденів мужності. Після виходу на пенсію долучився до діяльності центру з проведення рятувальних операцій «лідер». Звідти його й відкомандирували до Херсона.
В нашому місті терорист-фсбшник з позивним «SKAT» встиг відзначитися, напевно, одним з найголовніших своїх подвигів — він безпосередньо був причетний до викрадення херсонських дітей. Це другий цікавий факт, про який ми дізналися з пропагандистського фільму Малькєвіча.
«Ми з ним кілька разів перетинали Антонівський міст разом, ми вивозили дітей», — прямо зізналась у злочині так звана депутатка державної думи Московії Яна Лантратова.
Депутатка держдуми Московії Яна ЛантратоваФото: Терористичне джерело
Таким чином нам вдалося з'ясувати, що до викрадення дітей з Херсонської області (принаймні, із правого берега Дніпра) безпосередньо причетні не лише депутат-мародер Іґорь Кастюкєвіч, але і його колега по «парламенту» Яна Лантратова та терорист й каратель Алєксєй Катєрінічєв.
Загинув «смертю хоробрих» московитський зайда у захопленому ним приватному будинку в Херсоні. 30 вересня 2022 року в цю оселю прилетіла ракета, тіло окупанта знайшли під уламками будинку.
Серія 3. Олексій Ковальов
Кадр з пропагандистського відео Алєксандра МалькєвічаФото: Терористичне джерело
Тільки після того, як Алєксандр Малькєвіч розповів про двох московитських зайд, які не мають жодного стосунку до Херсона та області, він вирішив переключити свою увагу на мертвих херсонських зрадників. Першим серед них став колишній народний депутат України від провладної партії «Слуга народу» Олексій Ковальов.
Ворожий пропагандист розпливався у компліментах вбитому за нез'ясованих обставин зраднику, ледь не зізнавався йому в коханні, розповідаючи про його красу. От тільки так Малькєвіч й не пояснив, яким же чином вийшло так, що вбили колаборанта в окупованій Голій Пристані, де по вулицях було страшно ходити звичайним цивільним людям, не те, що озброєним «укронацистам».
Обставини, за яких загинув Ковальов, на нашу думку, більше схожі на вбивство зрадника своїми ж поплічниками чи конкурентами в окупаційній псевдовладі, аніж на роботу українських партизанів. Втім стверджувати нічого наразі не можна й необхідно добитися повної деокупації нашої області, щоб пролити на цю справу бодай трохи світла.
На сторону ворога Ковальов перейшов ще напередодні повномасштабного вторгнення ворога до України. Ми звернули увагу на його дивну поведінку під час голосування за санкції проти Мосоквії ще до оголошення про початок Великої війни.
Саме цей факт ми вважаємо першим колабораційним кроком Ковальова. Далі нардеп зник з інформаційного простору, щоб навесні з'явитися на тимчасово окупованих територіях й почати поводитися двояко й неадекватно. За таку поведінку зрадника виключили спочатку з партії та фракції, а згодом й позбавили мандату. Втім він на той час вже був мертвим.
В окупаційній «владі» зрадник отримав посаду «міністра сільського господарства та рибальства». Намагаючись підім'яти під себе агропідприємства області, він ще й зазіхнув на роль «тіньового лідера» у Голій Пристані. Існує припущення, що саме за його наводкою й викрали чинного міського голову Олександра Бабича.
Звісно усі ці факти ми знаємо з реального життя, а не з фільму Малькєвіча. Там він доволі скупо розповідає про злочини Ковальова, більше концентруючись на його «красномовстві». Зокрема, наводить цитату зрадника про те, буцімто Президент України Володимир Зеленський зрадив український народ. Кому, як не справжньому зраднику судити про це, правда?..
Пропагандист Алєксандр МалькєвічФото: Терористичне джерело
«Київський режим» наштампував таку кількість кримінальних справ проти Олексія, що не вистачило б кількох людських життів, аби відсидіти усі ці терміни [ув'язнення, — ред.]. Та головним його злочином в очах «укрофашистів» було те, що Олексій одним з перших почав викривати Зеленського», — так підвів до наступної цитати Ковальова Алєксандр Малькєвіч.
Наскільки ж треба бути малоосвіченим, щоб не розбиратися у кримінальному законодавстві судідньої держави, з якою ти ще й воєюш? Український Кримінальний кодекс (як й московитський, до слова) не передбачає додавання термінів ув'язнення, присуджених обвинуваченому в злочині за різними статтями ККУ. Якщо людину судять за кількома статтями Кримінального кодексу, то більше покарання поглинає менше. І знає про це будь-хто, хто вміє бодай трошки думати — для цього не треба бути правником.
Та все ж яку саме цитату Ковальова для свого фільму обрав Малькєвіч, аби підкреслити його «красномовство» (до слова, таку характеристику пропагандист дає чи не кожному наступному «герою» своїх фільмів)?
«Як сказати, Зеленський на початку може щось й хотів зробити, але... я думамю... кгхм... все ж таки він обманув людей, еееее, які за нього проголосували, ееееее. Ііііііі.... Ну, вчинив недостойно, оскільки перших пів року реально було, так (?), якісь рухи йшли, обмін полоненими, ееее, зустрічі, ииии, домовленості і так далі. Ну, я думаю, що він не виконав ті обіцянки, які мав виконати», — сказав у одному з етерів Малькєвіча Олексій Ковальов.
Зрадник Олексій КовальовФото: Терористичне джерело
Гідна промова, не правда? Нагадаємо, так зрадник Олексій Ковальов говорив про людину, яка привела його до влади.
Наведемо ще одну цитату Ковальова, використану Малькєвічем у його відеоопусі. Вона цікава нам першою ж фразою, озвученою зрадником напередодні своєї загибелі.
«Ееее, живемо, як сказати, вже 23-м роком. Тому що, як сказати, це реально буде рік, еееее, нереального підйому. Тому що, ееее, все-все-все в окрузі підняти, я ж бачу, ееее, як це відбувається... Якщо ми впоралися з такими важкими умовами, які у нас на зараз є... Ми, по суті, відрізані, ми є кінцевим пунктом, в нас іде, ееее... Якщо ми зараз дивимось направо, так (?), все, в сторону Криму, то наступний рік нам дасть... Ну я бачу великі перспективи», — сказав пропагандистам телеканалу «Таврія» Ковальов.
Зрадник Олексій КовальовФото: Терористичне джерело
Зрозуміти, що бачить екснардеп та зрадник Олексій Ковальов нам так і не вдалося. Та вже ніколи й не вийде — 28 серпня 2022 року його разом з коханкою, яку Малькєвіч чомусь вперто називає «дружиною», ліквідували у його власному помешканні.
Серія 4. Олексій Журавко
Кадр з пропагандистського відеоФото: Терористичне джерело
Ще один колишній народний депутат України, який перейшов на бік ворога й загинув внаслідок удару сил оборони України, Олексій Журавко, став героєм четвертого мініфільму пропагандиста Алєксандра Малькєвіча.
Цього персонажа псевдожурналіст також назвав «неперевершеним оратором» й «справжнім патріотом своєї землі». От тільки цей «патріот» одним з перших вітав прихід на цю ж землю ворожих терористів, які спаплюжили та сплюндрували його рідне місто Олешки.
«Так виходить, що громадські діячі зараз постійно перебувають в об'єктиві «українських терористів». Олексій Журавко — блискучий громадський діяч, лідер, оратор — не виключення. Ми з Олексієм були дуже добре знайомі, багато зустрічались, спілкувались, працювали. І я бачив, як він заводив людей, підіймав за собою. Переконаний антифашист, він роз'яснював яскраво та образно всю сутність «київської хунти», — такому опису зрадника від Алєксандра Малькєвіча позаздрив би сам Гебельс...
Звісно, таким зрадник та послідовний антиукраїнський провокатор не був. Це була дріб'язкова, зажерлива людина. Так, він створив свій бізнес на Херсонщині й дав людям з інвалідністю робочі місця. Але працювали вони там майже задарма, за копійки, яких вистачало на підтримування існування, але не на нормальне життя. Сам же Журавко надмірно збагатився й поліз у велику політику.
Про це, до слова, Малькєвіч й розповів. Тільки забув згадати про мізерні зарплати по факту рабів, які працювали на підприємствах Олексія Журавка.
Наведемо одну з найкращих цитат зрадника з Олешок, яку використав у своєму фільмі Малькєвіч. Ті, хто не занв Олексія Журавка особисто, одразу зрозуміють, що ягода з того ж поля, де виросло ще одне одоробло — Ілля Ківа. Та таких ще трошки, на жаль, проросло на нашій землі...
Олексій ЖуравкоФото: Терористичне джерело
«Я вважаю, що Україна та влада сьогодні заражені страшною хворобою, так (?), ееее, неадекватністю. Що вони там п'ють, що вони там нюхають — невідомо. Якщо ми сьогодні не об'єднаємося, не допоможемо вашому лідеру, від вашої Московії залишаться, як кажуть, ріжки та ніжки. Ви що, не бачите, що з Україною зробили? Полігон! Ви що не бачите, що на Україні* побудували міста мертвих, а міста живих убливали** заживо?» — висловився якось Журавко в одному з етерів пропагандиста Малькєвіча.
* Ми спеціально залишили саме цю форму, використану в оригіналі, аби показати справжню суть цього «українця».
** Імовірно, Олексій Журавко мав намір сказати слово "убивали", але чомусь використав саме таку форму.
Ви теж звернули увагу, що в своїй неадекватній промові Олексій Журавко дистанціюється від московитів? Не називаючи себе українцем (але правдоподібно, схиляючись все ж до такої дефініції), він протистоявляє себе Московії та її диктатору. Тобто, навіть будучи зрадником України, цей колаборант не хотів її приєднання до Московії, а лише схилявся до того, аби владу захопили проворожі сили з-посеред внутрішніх гнид (тут посилання на фразу Степана Бандери, якщо що).
Принаймні, до таких висновків можна прийти, переслуховуючи сказане Олексієм Журавком. Хоча, таких українців нам не треба й задарма. І краще б воно лишалося на болотах — принаймні, було б і досі живе й, можливо, в майбутньому таки понесло справедливе покарання за свої дії та висловлювання проти нашої держави.
Олексій ЖуравкоФото: Терористичне джерело
Втім Олексій Журавко вирішив приїхати на тимчасово окуповану територію Херсонської області. На той момент під ворогом був ще й Херсон. Саме в обласному центрі в ніч на 25 вересня 2022 року й ліквідували зрадника з Олешок Олексія Журавка. У готель, який окупанти захопили для власних потреб, прилетіла ракета, яка його й убила. Тіло Журавка упізнали лише за характерними вродженими вадами — воно обгоріло доволі серйозно.
Малькєвіч вважає, що українська влада вбивством нікому непотрібної божевільної людини з інвалідністю намагалася зірвати незаконний «референдум» щодо виходу нашої області зі складу України та приєднання до ворожої недокраїни. Віримо?..
Серія 5. Кирило Стремоусов
Кадр з пропагандистського мініфільму Алєксандра МалькєвічаФото: Терористичне джерело
Вишенькою на цьому пропагандистському торті стала наразі фінальна серія мінісеріалу про мертвих херсонських зрадників, присвячена терористу та міському божевільному Кирилу Стремоусову. Ще один «блискучий оратор», за твердженням Малькєвіча.
Про «ораторське мистецтво» у виконанні Стремоусова ми не забудемо ніколи — він подарував нам не одну «крилату фразу», за яку ми й пам'ятатимемо цього клоуна ще довго.
Подарував цей «казковий довбо*б», як висловлювався «класик» московитського кінематографу, нам ще й цілий розсип мемів, завдяки яким пам'ять про Кирилка Стремоусова ніколи не зникне.
Прикметно, що фраза про те, що «Херсон буде руССкім, допоки я живий» настільки вже вкорінилася в нашій пам'яті, що багато хто насправді вірять, що Стремоусов таке говорив. Можливо воно й так, втім нам не вдалося знайти цьому підтверджень.
Що ж розповів про Стремоусова Малькєвіч? З правдивого — майже нічого. Упустив пропагандист зі своєї розповіді один з найяскравіших етапів життя терориста — кілька років, проведених на «загниваючому Заході». Тоді Кирилко Стремоусов, якого поперли з усіх посад, бомжував у США. Чомусь безробітного мандрівника не тягнуло на болота Московії...
Причиною звільнення Кирила Стремоусова з рибної інспекції Малькєвіч називає відмову брати хабарі. Втім, коли ми дивимося на світлини Кирилка того періоду, в таке віриться дуже важко.
Кирило СтремоусовФото: Архів
Єдине, мабуть, з правдивих фактів про Стремоусова в цьому відеоопусі є місце його народження — селище Гольмівське Донецької області, де майбутній терорист і зростав.
«Дитинство та юність [Кирило Стремоусов, — ред.] провів на Донбасі. Розповідав, що вже тоді в західних областях України він бачив, як починалося засилля нацистської ідеології. І як 20 років тому почув на свою адресу «Геть москалів!», — розповідає Алєксандр Малькєвіч.
Як з Донбасу Стремоусов міг бачити, що відбувається у західних областях? Цього пропагандист не розповідає. А справа у тім, що вчився то Кирилко у Тернополі. В логові тих самих бандерівців, яких він так боявся в останні роки перед смертю. І дуже добре щебетав українською мовою. Та ці факти з біографії терориста Малькєвіч замовчав.
Натомість назвав Стремоусова, який причетний до безлічі воєнних злочинів окупантів у Херсонській області, «трагічним героєм». Героєм — бо той причетний до ворожої агресії проти нашої держави, — це зрозуміло. А чому трагічним? Тому що ліквідували Кирила Стремоусова напередодні звільнення Херсона, — 9 листопада 2022 року.
Іронія долі, чи не правда? Адже саме Стремоусов найбільше й розповідав про те, що «роССія в Херсоні назавжди»...
Версій про причини смерті херсонського зрадника багато. Втім встановити істину наразі неможливо. Цілком вірогідним є припущення, що його справді ліквідували, при чому, свої ж поплічники. Для того, аби цей клоун нарешті замовк, не плутався під ногами, та щоб не виникло через нього зайвих проблем під час втечі окупантів з лівого берега Херсона.
Цього персонажа настільки полюбила сепаратистська публіка, що йому не дають спокою навіть після смерті. Алєксандр Малькєвіч знімає про нього повнометражний фільм (не можемо дочекатися, аби подивитися цю маячню), а в тимчасово окупованому Аксмеджиті планують до кінця цього року встановити йому пам'ятник. І це ми ще про ікону «святого Стремоусова» не казали...
Цікаво, чому обминув своєю увагою Алєксандр Малькєвіч інших, не менш одіозних херсонських колаборантів? Невже Валерій Кулешов або Дмитро Савлученко не заслужили на свій персональний мініфільм? Чи все ще попереду? Побачимо...
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
