У цивільному житті її звуть Аліною, на службі «Коброю». Таке псевдо херсонка отримала за характерну бойову стійку, яку вона приймає зі зброєю в руках. А ще нещодавно дівчина працювала державною службовицею й навіть не думала про військову службу.
До повномасштабного вторгнення бійчиня 122-ї бригади тероборони Збройних сил України Аліна працювала у Херсонському апеляційному суді, розповідають у пресслужбі бригади. Війну жінка зустріла у рідному Херсоні, де й пробула усі 10 місяців окупації.
Після деокупації Херсона Аліна вступила до лав Збройних сил УкраїниФото: facebook.com / 122 бригада тероборони ЗСУ
«О п'ятій ранку 24 лютого [2022 року, — ред.] мені зателефонувала подруга з Нової Каховки й каже: «Прокидайся, — почалась війна! Нас бомблять, ми вже ховаємось по підвалах». Одразу увімкнула телевізор та побачила звернення Президента України. Зателефонувала мамі, вона не повірила — звісно це був для нас шок», — пригадує Аліна.
У цей час ворожа авіація вже завдавала ударів по аеропорту в Чорнобаївці. Дівчина порадилась з батьками й ухвалила рішення поїхати до них. Зібрала документи, гроші, найнеобхідніші речі й пішла до свого авто. І тут Аліна зрозуміла, що не зможе сісти в такому стані за кермо...
Пощастило, що сусід також вирушав у потрібному дівчині напрямку, тож підвіз її до батьків.
«Приїхавши до мами ми почали готувати підвал будинку. Приїхала сестра з чоловіком. Швидко побігли до магазину, придбали все необхідне», — розповідає «Кобра».
На той момент у херсонців превалювала паніка. В магазинах буквально все змітали з полиць. Вийти зі стану заціпеніння Аліні допомогла, здавалось би, анекдотична ситуація. Одна з продавчинь звернулася до своєї колеги: «Галю, в нас там ще лишилась горілка на складі? Вже всю розібрали!» Дівчина посміхнулась...
Попри паніку люди розуміли цінність цього продукту — в окупації горілка стала незамінною: її використовували для дезінфекції та профілактики захворювань.
Вже наступного дня за Херсон почалися запеклі бої... Аліна разом з сусідами утворила в месенджері спільноту, в якій вони обмінювалися новинами та спілкувалися про ситуацію в місті. Тоді ж виявилося, що подруга сестри з двома маленькими дітьми не має сховку — їх родина Аліни забрала до себе у підвал.
Разом з друзями та родиною Аліна провела у підвалі перші 2 тижні окупаціїФото: facebook.com / 122 бригада тероборони ЗСУ
Наступні два тижні з підвалу практично не виходили. У цей час в самому місті творився суцільний хаос: ворог вбивав цивільних, грабував магазини та покинуті жителями помешкання. Терористи вдиралися й до квартир, у яких перебували власники.
Та коли закінчилися продукти, Аліна з матір'ю все ж наважилася вийти у магазин. Жінки вдягнулися у непримітний одяг, відмовилися від макіяжу — аби не привертати до себе увагу. Коли жінки вийшли в місто, то жахнулися тому, на що його перетворив ворог.
«Загарбники зжерли усі продукти в магазинах, поводилися, як варвари: все руйнували, все бруднили...» — згадує Аліна.
Аліна вирішила, що постійно сидіти без справи у підвалі нема сенсу — так можна просто збожеволіти. Разом з подругами вона зайнялася волонтерською діяльністю: дівчата збирали речі та ліки, які передавали до місцевих лікарень. Приватна пекарня видавала їм 50 хлібин на добу й дівчата розносили їх нужденним містянам.
«Треба бачити ті очі бабусі, якій ти приносиш хліб… Тоді він перетворився на дуже цінну річ, про яку раніше ніхто не замислювався. Справа не в тому, що у людей не було грошей, просто не було де придбати. Їжі було дуже мало, магазини не працювали», — згадує дівчина
За час окупації та боротьби за звільнення Херсона будинок, в якому проживала Аліна, отримав ушкодження. Й вона чітко вирішила для себе, що має помститися ворогу за все, що пережила за ці 10 місяців у підвалі. Тож щойно рідне місто вдихнуло повітря свободи, Аліна долучилася до лав Збройних сил України.
Аліна «Кобра» у день звільнення Херсона від окупантівФото: facebook.com / 122 бригада тероборони ЗСУ
Дівчина швидко навчилася користуватися зброєю, виробила власну стійку, за яку отримала від побратимів та посестер псевдо «Кобра». Вона й нині продовжує самовдосконалюватися та допомогає своєму відділенню вишколювати нових бійців.
До незвичного позивного ставиться по-філософськи: для друзів зміїна отрута у правильному дозуванні — це ліки, для ворогів отрута кобри — це смерть.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
