Днями в заповіднику «Асканія-Нова» сталась пожежа, яка охопила 1 791,7 га масиву «Південний» цього заповідника. У адміністрації Асканії-Нова розповіли, скільки пожеж було загалом та що зараз відбувається у заповіднику.
Останні дві пожежі були найбільш потужними
Отже, 1 та 2 вересня у заповіднику була пожежа, яка вважається однією з найбільш потужних за час окупації: з 24 лютого 2022 року до сьогодні. В адміністрації Асканії-Нова запевняють: вигоріло не 7 000 га площі, як повідомляли раніше, а 1 791,7 га масиву «Південний».
Ця пожежа поки стала найбільшою з усіх, що відбулись за час окупації. В адміністрації селища зробили огляд усіх пожеж, що пошкодили найвідоміший з українських заповідників за весь час російської окупації.
За час окупації з 24 лютого 2022 р. на території заповідника «Асканія-Нова» було 7 пожеж:
- 29 липня 2022 р. локальна пожежа на околиці села Комиш, що межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву «Південний», з площею згарища 2,08 га;
- 10 серпня 2022 р. масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтів (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя), що охопила 1321,91 га;
- 18 серпня 2022 р. на ділянці «Північна» вигоріло 49,34 га цілинного степу з виходом 7 га згарища на прилеглу стерню у буферній зоні;
- 25 серпня 2022 р. через загорання узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому) вигоріло 21,86 га;
- 17 березня 2023 р. згоріло 23,03 га масиву «Південний» (зокрема 9 га абсолютно заповідної ділянки «Стара»);
- 22 серпня 2023 р. на території заповідної ділянки «Великий Чапельський під» вигоріло 344,53 га;
- 1 вересня 2023 р. у межах масиву «Південний» пожежею охоплено 1791,72 га.
Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України, вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника – 3594,12 га.
Серед усіх пожеж, що стались за час окупації, найбільші збитки завдано двома останніми (22 серпня та 1 вересня 2023 року). Пожежі у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів відбувалися в агроценозах – це забурʹянені перелоги та стерня сільгоспкультур. Натомість усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю Асканії-Нова та еталоном типчаково-ковилових степів причорноморського регіону.
Постраждали абсолютно заповідні ділянки «Стара» (охороняється з 1898 р.) та «Успенівка» (з 1927 р.). Вражені вогнем рослинні угруповання занесені до Зеленої книги України. Частково постраждали мезофільні угруповання периферії днища Великого Чапельського поду, включені до Резолюції 4 Бернської конвенції як новий тип біотопів. Великий Чапельський під є водно-болотним угіддям міжнародного значення та охороняється за Рамсарською конвенцією. Вся територія заповідної зони входить до складу Смарагдової мережі України, має Сертифікат ЮНЕСКО в рамках Програми «Людина і біосфера».
З огляду на дати останніх масштабних пожеж (кінець вегетаційного сезону), більшість однорічних рослин уже завершили вегетацію, значна частина багаторічних, зокрема рідкісні ефемероїди (тюльпани Геснера, скіфський), перебували у стані напівспокою. Окрім того, домінуючі види ковил, занесені до Червоної книги України, не були знищені, а лише втратили надземну частину.
Фактично, найбільш постраждали угруповання ковили волосистої або тирси Stipa capillata L., що перебуває у фазі плодоношення. Внаслідок сильної пожежі частина дернин могли бути серйозно ушкодженими та цілком знищеними. Також завдано шкоди популяції вразливого рідкісного виду − волошки Талієва, поширеної у межах згорілої ділянки.
Фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин (не здатних до відновлення) можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора. Наразі найбільшою загрозою є одночасне повне вигорання заповідного масиву, надто – загонів Великого Чапельського поду, де утримується колекція копитних тварин, віднесена до Переліку наукових об′єктів, що становлять Національне надбання України.
Частота і значні масштаби пожеж об’єктивно спричинені окупацією території та дислокацією збройних формувань росії на території заповідника. Хоча остання пожежа викликана через удар блискавки, її поширенню міг запобігти достатній протипожежний прокіс, шириною у 200 м, передбачений протипожежними заходами (фактично, прокошено смугу шириною всього 100 м). Попередня пожежа у Великому Чапельському поді, за свідченням очевидців, спричинена запуском ракети військовою авіацією рф над заповідною територією, хоча окупаційна адміністрація оперативно відзвітувала про “знайдені уламки невідомої артилерійської системи” українського походження...
Наслідки перелічених пожеж не вивчаються за результатами натурних обстежень, оскільки в заповіднику не залишилось спеціалістів, що забезпечували належний моніторинг та необхідні дослідження впливу пожеж на біоту степу.
Наразі можуть бути задіяні лише дистанційні методи збору інформації.
Локалізація пожеж в заповіднику за час окупації
У заповіднику росіяни розмістили 11 опорних точок своєї армії
Російські окупанти розмістили в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна на Херсонщині 11 опорних точок армії. Це засоби протиповітряної оборони й бронетанкові війська. Також розтягують майно заповідника, яке накопичували останні 30 років. Про це телемарафоні «Суспільне. Спротив» повідомив директор біозаповідника «Асканія-Нова» (1990-2021 років) Віктор Гавриленко.
За його словами, призначений окупаційною владою директор з'їздив у Ростовську область, в асоціацію «Жива природа степу» та уклав угоду про розведення, збереження видів Червоної книги Росії.
«Ця асоціація здійснювала спроби розведення сайгаків, але в них нічого не вдалося. Я думаю, що вони будуть перевозити з «Асканії-Нової» цих тварин. Можуть вивезти зебр, антилоп, у першу чергу, куланів. Поголів'я, яке перебуває в загонах Великого Чапельського поду, дуже порідшає не стільки від вивезення, скільки через те, що будуть його там відловлювати. Бо там немає зараз фахівців, які вміють працювати з цими тваринами», — розповів Гавриленко.
В природоохоронній території була спеціально напрацьована технологія, говорить колишній директор, але основні фахівці, які здійснювали науковий супровід, виїхали з «Асканії-Нової».
Заповідник був потужним центром екотуризму на півдні України. Там приймали понад 100 тисяч екскурсантів на рік. За словами Віктора Гавриленка, нині новий парк дендрологічного парку зовсім не відвідують люди — туди нікого не пускають.
«На території біосферного заповідника розміщені 11 опорних точок російської армії. Я підозрюю, що в пагорбах дендрологічного парку зроблені опорні пункти. І в разі звільнення тієї території, якщо там будуть ті війська, то ця територія неймовірно постраждає», — розповів Віктор Гавриленко.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
