Ще до повномасштабного вторгнення Росія готувалася до депортації українців з окупованих територій, згодом називаючи це евакуацією. А також створювала умови, за яких в українців не було вільного вибору щодо виїзду з окупації.
Про це заявила правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк під час брифінгу у Ukraine Media Center Ukrinform. Вона також представила звіт організації про ознаки та контекст депортації українців росіянами. Ми розповідаємо про звіт в цілому та що саме дослідили експерти щодо Херсонщини.
Про що йшлось у звіті
ZMINA у своєму звіті проаналізувала свідчення опитаних людей, які постраждали від депортації, а також інформацію з відкритих джерел від початку великої війни і до 4 березня 2023 року.
«У Росії не було законних підстав для переміщення українців в РФ, яке росіяни називають евакуацією. Переміщення можна назвати евакуацією лише за двох підстав, відповідно до міжнародного гуманітарного права: якщо це необхідно для безпеки населення або є вагомі причини військового характеру. Росія часто посилається на гуманітарну катастрофу як підставу для евакуації, але катастрофу створила сама РФ, як це було, зокрема, в Маріуполі», — каже Онисія Синюк.
Крім того, евакуація у пріоритеті має відбуватися в межах держави населення. А переміщувати українців Росія на свою територію могла, лише якщо цього неможливо було уникнути.
РФ також не повертає населення назад на їхні рідні території, що є вимогою міжнародного права. Росія також мала б забезпечити переміщення у задовільних умовах в контексті санітарії, здоров'я, безпеки та харчування, а також не розлучати членів однієї сім'ї.
«Нам відомі випадки, коли українців в Росії відразу по приїзду змушували їхати далі вглиб РФ, ізолювали від людей, з якими вони приїхали, та садили на потяги, не повідомляючи, куди вони відправляються. Депортованим українцям також відмовляли у продажі квитків у треті країни з різними аргументаціями: відсутність у дитини свідоцтва про народження, епідемія коронавірусу в Європі тощо», — розповіла Онисія Синюк.
ZMINA також документувала ситуації, коли від фільтраційного пункту на окупованій території до кордону з РФ людей везли три дні, не давали води, їжі. Виходити на зупинках дозволяли лише людям похилого віку. Людей селили в приміщення з жахливими умовами тощо. Крім того, самі фільтраційні заходи — довгі тримання людей в одному місці, психологічний тиск, збір особистих даних та інше — не тільки не передбачені евакуацією, а є окремим порушенням.
Росія планувала депортацію українців, каже Синюк, адже була чітка спланована політика та підготовлена інфраструктура для переміщення населення.
«Вже станом на 20 лютого 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, уряд Ростовської області РФ повідомляв про підготовку 188 пунктів постійного розміщення (ПТР) для «жителів Донбасу». Станом на жовтень 2022 року на території РФ було розгорнуто 807 ПТР», — продовжує Синюк.
Російська сторона також зривала та обмежувала евакуацію на підконтрольну Україні територію, обстрілювала гуманітарні коридори, про які було попередньо домовлено на переговорах між Україною та РФ.
Експертка також зауважує, що навіть коли українці погоджувались чи просили про виїзд з окупації, то такий вибір не завжди був вільним, а зробленим під примусом. Адже Росія створила умови, які буквально загрожували життю. А на окупованих територіях була атмосфера страху, бо росіяни погрожували українцям, переслідували їх, психологічно тиснули.
«Один із засобів психологічного тиску, який Росія свідомо та широко використовує і який також не можна недооцінювати щодо впливу на психологічний стан людей та їх рішення покинути територію, — це інформаційна ізоляція та заповнення інформаційного простору єдиним джерелом: російськими новинами», — зазначила Онисія Синюк.
Зокрема, у Харківській та Херсонській областях були задокументовані випадки, коли російські військові повідомляли місцевим жителям, що після деокупації територій Україна автоматично визнає населення колаборантами, адже вони залишалися на окупованій території.
«Тобто люди не могли вільно обирати, їхати їм чи ні, а рефлекторно реагували на переконання, що лише втеча з території дозволить їм вижити», — підсумовує експертка і додає, що це свідчить про ознаки злочину примусового переміщення та депортації.
Як росіяни «евакуювали» людей з Херсона та Херсонщини
У звіті йдеться зокрема про Херсонщину. Експерти дослідили, що у Херсонській області «евакуації» почалися до початку наступу з боку українських сил і супроводжувалася поширенням неправдивої інформації. Зокрема, одним із основних аргументів для «евакуації» був запланований «підрив Каховської ГЕС» українською стороною. Українська влада цю інформацію офіційно заперечувала і повідомляла, що Каховська ГЕС була замінована ще в квітні 2022 року російською стороною13, і ймовірно, що Росія спробує підірвати ГЕС та звинуватити українську сторону.
Більше того, з правого берега Херсонщини та самого Херсона російські війська вийшли без бою, адже це був спланований та офіційно оголошений відступ15, і бойових дій, які б вимагали евакуації населення, не було.
Про «евакуацію» місцевих жителів російська сторона заявляла також на рівні очільників держави та окупаційних адміністрацій. Зокрема, 4 листопада 2022 року президент РФ Владімір Путін заявив про необхідність «прибрати із зони бойових дій» жителів Херсону. Згодом окупаційна влада Херсонської області оголосила про «примусову евакуацію». Про те, що «вимушені забезпечити евакуацію» заявляла також окупаційна влада міста Куп’янськ Харківської області.
Експерти наводять і приклади зриву виїзду людей на підконтрольну Україні територію. Родина з Херсона розглядала можливість виїхати через Василівку (Запорізька область), проте змінили рішення через небезпеку: «…Був страх, тому що там розстрілювали, там було страшно, там бомбили…» Крім того, знайомі розповіли родині, що стояли в черзі на пункт пропуску у Василівці кілька діб і потрапили під обстріл.
Інша родина з Херсонської області також хотіла виїхати на підконтрольну уряду України територію, але єдиний шлях був через Василівку (Запорізька область): «Там люди в черзі стояли по два тижні. Були випадки, коли люди вмирали там у черзі. Також під обстріл можна було потрапити. Тому поїхали через Крим і Росію».
Переносимось на початок окупації. У перший місяць після вторгнення місто Херсон було відрізане від постачання продуктів харчування та медикаментів, гуманітарні коридори для підвезення необхідного для життєзабезпечення міста не погодила російська окупаційна влада79. У березні почалися проблеми з продуктами, магазини були порожні, нових товарів не завозили, гуманітарної допомоги теж. Тоді люди стали їздити в Крим за товарами, відстоювати там черги на кордоні: «...Людей пускали, з допитами на кордоні: чого ви туди їдете, звідки ви, хто ви? Все випитували». В черзі за можливістю купити продукти люди проводили цілий день — туди і в зворотному напрямку. Жителька Херсонської області зазначила, що траплялися випадки, коли люди їхали дорогою, а назустріч їм колона російської військової техніки, і військові давили машини і людей.
На окупованих територіях панувала атмосфера страху та залякування за будь-які прояви проукраїнської позиції, або ж навіть необґрунтовані підозри з боку окупаційної влади чи російських військових. У квітні 2022 року в Херсоні стали вщухати протести проти окупаційної влади через численні зникнення активістів, допити, обшуки та затримання. Затримання, тортури та допити, за свідченнями місцевих мешканців, тривали впродовж всієї окупації та мали систематичний характер, зокрема, лише в Іванівській громаді було зафіксовано викрадення та вивезення в невідомому напрямку більше 30 місцевих жителів, а в Херсоні за час окупації зникло безвісти близько 400 осіб. Вже 15 грудня 2022 року, після отримання доступу до території, офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомив, що на деокупованих територіях Херсонщини виявлено 10 катівень, в самому Херсоні — 4, причому в одній із них була виявлена спеціальна камера, де в жахливих умовах утримували дітей та застосовували до них тортури87. На 2 березня 2023 року було виявлено вже 20 місць несвободи, в яких катували місцевих жителів, а участь в управлінні їх системою брав Володимир Сальдо, голова місцевої окупаційної адміністрації.
Жителька Херсонської області повідомила, що лише через шість місяців після окупації, влітку 2022 року, російські солдати вперше привезли до села гуманітарну допомогу з повідомленням для всіх жителів: «Россия здесь навсегда, рассчитывайте, что мы тут будем, дети ваши будут учиться в русской школе». Попередили, щоб ніяких проукраїнських поглядів в селі не було. «З погрозами приїхали. Люди були злякані», — розповідає місцева жителька.
Читайте більше у звіті експертів.
Відео з брифінгу можна подивитися тут. Завантажити звіт можна за посиланням.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
