Ювелірний дім Орінго створив каблучку, на якій у найдрібніших подробицях зображена велична музейна будівля як символ стійкості та перемоги краси над варварством, повідомили на сторінці Херсонького обласного художнього музею у Фейсбук.
«Стіни срібного музею обіймає Дніпро, у хвилях якого відбивається сонце. Немов річкова вода змиває зі стін казкової споруди, трохи схожої на замок, усе погане, обіцяючи відновлення та відродження, а під променями теплого сонця народжуються радісні картини. Дуже символічно й оптимістично!» — додали на сторінці.
А на сторінці харківських ювелірів — ОРІНГО — можна побачити цілу срібну мапу України — там не лише Херсон.
Олена Маслова, ідеологиня срібної мапи України, про нову каблучку розповідає так: «Присвята Херсону та його художньому музею вийшла наймасштабнішою з усіх каблучок-міст. Висока башта і широкий фасад деталізовані максимально, тому в маленьких розмірах каблучка може бути некомфортною… Проте я все одно мусила її зробити!
Моє особисте поле битви не дуже значуще зараз, та іншого в мене немає. Поєднуючи спогади та плани срібними тенетами, додаючи дрібку магії в нашу складну повсякденність, мрію зв’язати країну особливими будівлями, які відгукуються на мої пошуки порталів.
Будівля музею не вписувалася в рамки моєї теорії про кільцегенічність, але її голос я чула гучніше за інші голоси. Можливо тому, що мої глибокі корені — з Херсону, я щиро захоплююся його мешканцями та історією міста. І не маю сумнівів, що після перемоги Художній музей знову наповниться українськими скарбами, а команда Орінго завітає туди на екскурсію!»
У своїй статті про нове кільце харківські ювеліри написали?
Мені пощастило побувати в Херсоні незадовго до початку повномасштабної війни, пише Женя Орінго на сайті ювелірної компанії. Я встиг приїхати на конференцію та провести у місті буквально кілька днів, проте воно закарбувалося мені в пам'ять. Справедливості заради, цікавився я насамперед міськими байками і різною неформальщиною. Встиг дізнатися, де в центрі найкраща кава, де зазвичай збираються любителі аніме, у яких стосунках перебувають місцеві неформальні групи - хто з ким товаришує, хто з ким б'ється, хто де зазвичай проводить час... Мені влаштували імпровізовану прогулянку містом, пригостили тією самою кавою і запросили на наступну конференцію. Вона мала відбутися якраз навесні 2022 року. Я будував плани, думав приїхати на тиждень і неодмінно оглянути в Херсоні все. І звісно, не пропустити Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка, який і зовні чимало вражав, а вже всередині-то...
На жаль, у наших скажених сусідів були інші плани і на Херсон, і на моє проведення часу навесні. Знаючи їхні звички, можна було сподіватися, що в Херсоні вони обмежаться згвинчуванням унітазів. Але, на превеликий жаль, їм навіщось знадобилися ще й експонати Художнього музею. Навіщо? Загадка. Утім, за деякими даними, у процесі грабежу окупанти брали не тільки картини, а й робочі ноутбуки, і навіть сантехніку (!). Виходить, це все-таки був набіг за унітазами, а картини просто під руку попалися?..
Можна багато говорити про те, що втрата музейного фонду - величезна втрата для культури. Однак кожній мислячій людині це й так очевидно. А повторювати це зайвий раз болісно і марно. Тому варто замислитися над іншим питанням: що можна зробити, щоб повернути вкрадене або хоча б частково поповнити музейні фонди? Мабуть, інформація про те, що робота над цим уже триває, додасть нам усім оптимізму. Херсонський художній музей готується подавати до суду на країну-агресора. Музей вимагає повернути не тільки колекції, вкрадені на початку окупації, а й усе, що було вкрадено, вивезено, запозичено і не повернуто з 2014 року. Крім того, триває робота з пошуку нових експонатів у запасниках, у приватних колекціонерів тощо. Ми анітрохи не сумніваємося, що Художній музей вистоїть і відродиться. Інша справа - він буде вже зовсім не схожий на колишній...
Художній музей, символ стійкості та перемоги краси над варварством, з'явився і на новій каблучці Орінго.
Ця каблучка — справжній арт-об'єкт. Варто лише поглянути на величну будівлю музею, виконану в найдрібніших подробицях. На будівлі можна розгледіти кожну цеглинку в прямому сенсі слова, якщо ж ви знаєтесь на архітектурі, то буде цікаво спостерігати, як змішуються різні архітектурні стилі.
28 травня 1905 року відбулася закладка, будівництво тривало два роки, і 14 січня 1907 року сюди в’їхали перші «мешканці» - Міська Дума, Херсонський міський банк, Міський сирітський суд та Міська управа. Усі вони знаходилися тут одночасно, будівля до 1977 року призначення не змінювала (навіть за радянських часів тут був виконком міської ради), і тільки у 1977 році її передали для розміщення в ній художнього музею.
Важко не погодитися, що саме музей виглядає в цьому казковому будинку, трохи схожому на замок, найорганічніше.
Стіни срібного музею, що сяє на каблучці, обіймає сам Дніпро! Немов змиває з його стін усе погане, обіцяючи відновлення та відродження… На шинці зі зворотного боку можна розгледіти воду, що біжить, хвилі і навіть сонце, що відбивається в річці. Тепле сонце, під яким визрівають кавуни та народжуються радісні картини. Дуже символічно й оптимістично!»
Ми також сподіваємось повернути втрачене і зустріти в музеї цю чудову команду-родину харківських ювелірів! Дякуємо за креативну підтримку! — подякували в музеї харківським ювелірам.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
