Ми продовжуємо читати зарубіжну пресу, зокрема читаємо про те, що там пишуть про Херсон і Херсонщину. На черзі — стаття The Guardian, яку ми побачили в дописі Національної спілки журналістів України. Тримайте свіжих вражень від британських журналістів про лютневий Херсон. Статтю читали і перекладали журналісти Кавун.City.
Стаття починається з історії херсонця Віталія Савченка — він провів в окупації в Херсоні весь час, тобто майже 9 місяців. Коли українські Воїни рушили головним проспектом Ушакова, Савченко розмахував синьо-жовтим прапором, який заховав під сходами разом із мобільним телефоном. Наступного вечора він влаштував вечірку з друзями. Вони святкували келихами.
Російський снаряд впав прямо навпроти його будинку. Осколки пробили діри в його гаражі та відірвали кухонні двері. У його машині було три акуратні щілини.
Віталій Савченко поблизу свого будинку в Херсоні. Photograph: Christopher Cherry/The Guardian
Ейфорія втім була нетривала. Росіяни відступили за Дніпро, всього на 800 метрів. З тих пір вони обстрілюють Херсон з протилежного лівого берега. Спочатку вони налітали на місто за орієнтовним розкладом: вранці та вдень. Тепер вони весь час бомблять. Ніхто не може передбачити, коли впаде наступний снаряд і де. Або на кого.
У минулі вихідні снаряди впали на залізничне полотно, житлові будинки та склад. Один охоронець загинув, кілька людей отримали поранення. Балістична ракета С-300 пробила величезну воронку. Черговий снаряд влучив у кіноконцертний зал «Ювілейний», де Савченко колись був на виступах перспективного молодого гумориста – Володимира Зеленського. Він також бачив там гру англійського рок-гурту Smokie.
Поруч із будинком Савченко велика лаймово-зелена м’яка іграшка позначає місце, де загинула дитина, йдучи дорогою. За останні місяці багато сімей виїхало. Від'їзд людей пришвидшився після того, як 10 людей були вбиті напередодні Різдва в центрі Херсона, десятки постраждали. Неодноразово обстрілювали дитячу лікарню та пологове відділення.
М’яка іграшка, залишена на розі вулиці в Херсоні, де під час обстрілів росіян загинула дитина. Photograph: Christopher Cherry/The Guardian
Росіяни, скріш за все, стежать за містом завдяки безпілотникам зі свого боку річки. Це не так і важко: провівши більшу частину 2022 року в Херсоні, вони можуть нанести на карту все, що їм потрібно. Тричі обстрілювали будівлю Червоного Хреста. Волонтерка і мати двох дітей Вікторія Яришко загинула в грудні від снаряда, коли роздавала хліб. Загинув і літній чоловік.
«Ми навчилися відрізняти їхню артилерію від нашої», – каже Віталій. «Якщо виходи від наших, мій кіт спить. Коли це російська артилерій, то встає і ховається внизу». З 300-тисячного населення до вторгнення в Херсоні залишилося близько 60 тисяч осіб, більшість із них — пенсіонери. Доля міста нагадує долю Харкова, північно-східного мегаполісу, похмуро побитого російськими польовими гарматами протягом більшої частини минулого року.
Савченко сказав, що віддав перевагу свободі з ракетами, а не суворому іноземному правлінню, коли вісім чеченських солдатів жили за рогом на вулиці Кримській, у затишній білій віллі, яку було видно з його балкона. Перед його городом припаркували БТР, патрулювали на позашляховику з синім проблисковим маячком. «Їм подобалося вмикати сигнали», — сказав він. Він додав: «Ми відрізняємося від росіян. Я не можу нікому підкорятися. Вони — кріпаки».
Мало шансів на те, що українська армія найближчим часом зможе виселити росіян. Вони побудували дві великі оборонні траншеї на лівому березі на відстані 10 км (6 миль) одна від одної. Для їх подолання потрібен прорив українських військових у Запорізьку область, а потім наступ на окупований південний Херсон. Наразі українські військові здійснюють відважні рейди на швидкохідних катерах на контрольовані Росією острови.
Джерело: Інститут вивчення війни ISW з проектом критичних загроз AEI.
*Території, де, за оцінками ISW, російські сили діяли або атакували, але не контролювали їх
Наразі ті, хто застряг на лівому березі річки, живуть у стані страху та жаху. Минулого тижня російські війська схопили одного з друзів Савченко з окупованого міста Нова Каковха. Вони приїхали до його будинку на бронемашині, розбивши паркан, і забрали його. Сусід знайшов на кухні кров. Російські методи, які ми бачили в Херсоні, – тортури, зґвалтування та розстріли – продовжуються і в інших місцях.
Друг Віталія Савченка Василь Аверченко розповів, що «орки» нещодавно переїхали на його дачу в Голій Пристані, містечку яблунь і вишень на лівому березі. За його словами, російські військові оселилися в порожніх приватних будинках. Аверченко – хірург-стоматолог із херсонською практикою – розповів, що останній раз був на своїй дачі у вересні: «Я катався на човні по Дніпру. Я зібрав у своєму саду виноград і зробив 60 літрів вина».
Під час свого захоплення московські володарі Херсона намагалися створити «Русский мир» — термін Кремля для російського культурного простору. Вони вивішували російський прапор над будинками, грали патріотичні радянські пісні, встановлювали білборди з гаслом: «Росія і Україна — один народ». За словами мешканців, один плакат мав яскраво виражений фашистський присмак. На ньому була зображена вагітна жінка і російський триколор з написом «Материнський капітал».
Окупанти розгорнули акцію на завоювання сердець і розумів. Обіцяли пенсійні виплати в розмірі 10 000 рублів на місяць, виплачуючи їх лише двічі, а також соціальні виплати новоспеченим матерям і батькам, які записали своїх дітей у школи з російською програмою. «Я не хотів мати з ними нічого спільного», — сказав 73-річний Дмитро Швець. «Але пара моїх знайомих забрала готівку. Вони були розчаровані, коли росіянин пішли».
Дмитро Швець біля свого будинку біля Дніпра в Херсоні.
Photograph: Christopher Cherry/The Guardian
«Це був кошмар», — додала інженерка-будівельниця Людмила Гордєєва. «Блокпости були по всьому місту. Навіть у тролейбусах перевіряли документи. Це було для того, щоб залякати людей». Гордєєва розповіла, що продавці з Криму продавали склянки горілки зі столиків на вулиці. «Нічого подібного в Україні не було навіть у 1990-х», – сказала вона. «У мене є родичі в Москві. Пропаганда промила їм мізки. Це схоже на Другу світову війну».
Голова міської організації Червоного Хреста Наталія Шатілова зазначила, що Херсон повільно душать. «Це просто вандалізм (про обстріли міста росіянами — ред.). Українських військових тут немає», – зазначила вона. «Колись це було чудове туристичне місто. Зараз ми не можемо купатися в Дніпрі або збирати гриби в лісі через міни». Її організація доставляла пацієнтам ліки та засоби гігієни, тому їм не довелося збиратися просто неба, пояснила вона.
Наталія Шатілова працює в новому офісі Червоного Хреста
Photograph: Christopher Cherry/The Guardian
Тим часом Савченко розповідає, що не має наміру покидати Херсона, якими б сильними не були обстріли. Він доглядав за трьома будинками та чотирма квартирами друзів, які поїхали. Він поливав їхні рослини, годував риб і лагодив вікно, розірване вибуховою хвилею. Він разом із сусідом Сергієм Гнатковським – колишнім морським капітаном – попри ризик вмовили виїхати власні сім’ї з міста.
Гнатковський скептично ставився до того, що Москва зможе перемогти. «Там щось зміниться. Чому ні? Буде переворот або революція», — передбачив він, стоячи перед своїм будинком, вікна якого нещодавно розбиті уламками. Савченко сказав, що в цьому столітті не може бути примирення з Росією. «Вони стали залежними від імперської ностальгії», — зазначив він. «Якщо ви живете в минулому, ви там застрягаєте. Стає дуже важко уявити щось нове».
Офіцер у відставці, який служив на радянському Далекому Сході, Савченко сказав, що його релігійна віра допомогла йому вижити. Він показав ікону, яка впала на підлогу від удару снаряда. Рама зламалася, але образ дивом не постраждав.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
