Литва — одна з тих країн, які беззаперечно підтрмують демократичні перетворення в Україні. Із масштабним вторгненням Росії в Україну вдячність українців Литві стала ще більшою, а зацікавленість в історії та культурі країни лише зростає. 16 лютого Литва святкує одне з найбільших державних свят — чергову річницю проголошення незалежності. Ми вирішили, що нам і вам, наші любі читачі, точно варто більше знати про Литву, тому звернулись до давнього друга нашої редакції — херсонця, кандидата історичних наук Артема Петрика, який спеціалізується саме на історії Литви, і попросили підказати, що можна почитати про Литву, аби більше знати про цю чудову країну. Поїхали!
Отже, відкриємо наш топ власне книгою самого Артема Петрика — у нього є чудова книга «Епоха великих надій: нариси повоєнної Литви 1918 — 1940 рр.». Науковими консультантами при створенні книги були провідні литовські історики — Вітаутас Йокубаускас, Вігантас Варейкіс та Сільва Поціте. Власне, доктор Йокубаускас чудово описав цю книгу у своєму вступному слові.
У книзі показані основні етапи становлення міжвоєнної Литовської Республіки, її злети і падіння. Докладно висвітлено найяскравіші сторінки Війни за незалежність і збройної боротьби за соборність литовських земель (1919–1923). Значну увагу приділено персональним портретам людей що творили багнетом і шаблею вільну Литву в рядах Війська Литовського і Союзу стрільців Литви, розбудовували національні збройні сили у повоєнні 1920–1930-ті рр.
Робота дає змогу познайомитися з усією палітрою надзвичайно насиченого і яскравого політичного життя Литовської держави тієї епохи. На сторінках праці постають живі образи «батьків – засновників» Республіки Й. Басанавічюса, А. Сметони, А. Вольдемараса, М. Слєжявічюса, Е. Галванаускаса та багатьох інших без кого не можливо уявити успіх «Литовського модерного проекту». Окреме місце займає питання україно-литовських взаємин. Якою була роль Литви у сприянні українському національному руху? Що поєднувало патріотичні сили обох народів? На ці та інші питання шукайте відповідь у книзі.
Наступна книга теж у нашому редакційному топі — це «Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грібаускайте». Інтрига зникла вже в назві книги — це історія про незламну пані Далю, яка протягом 10-ти років очолювала Литву і завжди неймовірно допомагала та продовжує допомагати Україні. Книга читається буквально за один вечір і точно заглиблює вас за лаштунки великої політики балтійських країн та України. Як пані Даля прийшла до президентства, як складались її стосунки з радянщиною та керівниками вже вільних від союзу країн, про її дружбу з Лехом Качинським та багато іншого, — у цій книзі. Дуже радимо почитати!
Далі вже — топ рекомендацій від Артема Петрика.
Іван Гоменюк «Провісники Другої Світової». Центрально-Східна Європа періоду між Першою і Другою світовими війнами була перенасичена конфліктами через невдоволені амбіції, територіальні претензії, національні образи та економічні проблеми. На карті з’явилися нові держави, повсталі на уламках Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської імперій, у патріотичному пориві готові воювати «за своє». Претензії до сусідів мали практично всі тогочасні держави регіону. Саме таким прикордонним конфліктам, що виявилися провісниками Другої світової війни, й присвячено цю книжку. Тут ви зможете дізнатись про історію європейських конфліктів в цілому та історію Литви в цей період зокрема.
Альфредас Бумблаускас, Алфонсас Ейдінтас, Антанас Кулакаускас, Міндауґас Тамошайтис «Історія Литви кожному». Це фактично перше популярне видання з історії Литовської держави в Україні! Сучасне трактування історії Литви — спільна праця чотирьох провідних істориків, відомих науковців.
Борис Черкас «Степовий щит Литви. Українське військо Гедиміновичів». Книга присвячена історії українського війська у XIV–XVI ст. На прикладах військових кампаній та битв аналізуються традиції українських збройних формувань, їхня тактика та бойові прийоми у протистоянні з кочовими ордами Степу, Московським князівством та Німецьким орденом. Зазначено роль українських полків у становленні та розвитку Великого князівства Литовського, показано взаємозв'язок організації війська та політичного устрою держави Гедиміновичів, безперервність існування українських збройних сил як складової розвитку військової справи Європи. Видання розраховано на широке коло читачів.
Борис Черкас, Іван Сварник, Леонтій Войтович, Дмитро Ващук, Андрій Блануца, Сергій Климовський «Україна: Литовська доба 1320-1569».
Проект книги за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні та Департаменту розвитку співробітництва і підтримки демократії Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.
Нові факти і документи з історії України періоду литовської доби на сторінках ДРУГОГО, доповненого і переробленого, видання «Україна: литовська доба 1320–1569». Екскурс в історію балто-слов’янських відносин, пов’язаних спільним минулим трьох народів – білоруського, литовського і українського. Попереднє видання, що побачило світ 10 років тому, стало культурним проривом, отримало високі рейтинги книжкових конкурсів і схвальні відгуки читачів
У проекті було використано близько 340 архівних документів, зроблено більше 4000 фотографій, кращі з яких потрапили на сторінки книги, створені аксонометричні зображення цікавих оборонних споруд 14-15 в.в. , Досліджено фонди музеїв та бібліотек близько 45 українських і литовських міст і містечок, багато знахідок (документи, експонати, портрети і т.д.) публікуються вперше. Метод синтезу, котрий використовує сучасна наука, дозволяє повніше окреслити загальну культурну спадщину двох країн — України і Литви.
Хто читає англійською, то для вас цікавим буде ще й оце дослідження Eidintas, Alfonsas; Zalys, Vytautas «Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918 — 1940».
Альфредас Бумблаускас, Генутє Кіркєнє, Борис Черкас, Дмитро Ващук, Лорета «Епоха Вітовта в історії України: 1387 – 1430». Книжка є результатом спільної праці українських і литовських фахівців з історії Центральної та Східної Європи XIV – XV століть. Науковцям вдалося реконструювати історичні події, що відбувалися 600 років тому; події, результатом яких стало народження великої держави, що стала спільним фундаментом для кількох сучасних європейських країн – України, Литви, Білорусі, Польщі…
Вітовт Великий – чому? Чому він Великий, чому нащадки його таким запам’ятали? І чому саме українці зберегли пам’ять про нього як про короля Вітольда?! Що пов’язує ім’я великого князя литовського з Україною? Насамперед, це:
- укріплення Київського замку наприкінці XIV століття;
- проведення Луцького з’їзду європейських монархів 1429 року;
- будівництво укріплень в районі нижнього Подніпров’я – зокрема, фортеці Святого Яна;
- та ще багато цікавих фактів, про які читач дізнається з цього видання.
Про Херсонщину підказувати не будемо.
І також для тих, хто читає англійською — книга про президента Антанаса Сметону і його добу: Alfonsas Eidintas «Antanas Smetona and His Lithuania».
Читайте із задоволенням та вивчайте історію!
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
