У неділю, 12 лютого, внаслідок ворожого обстрілу Херсона зазнала ушкоджень будівля однієї з візитівок нашого міста — кіноконцертної зали «Ювілейний». Ворожий снаряд поцілив просто у лицьову сторону кінотеатру, пошкодивши частину облицювання.
Наскільки серйозних руйнувань зазнала сама будівля, наразі невідомо. Але є сподівання, що відновити пошкоджені ділянки можна буде і кіноконцертна зала зможе відновити свою роботу й після нашої обов'язкової перемоги приймати у своїх стінах херсонців та гостей міста.
Адже історія створення цього представника стилю модернізм має не менш захопливий сюжет, аніж будь-яка з книг Аґати Крісті. Про що ми й пропонуємо сьогодні поговорити. Одним з перших привідкрив залаштунки цього детективного сюжету дослідник архітектури Сергій Дяченко, ми ж пропонуємо вам заглибитися в основні цікавинки цієї захопливої історії.
Дідусь херсонської ККЗ «Ювілейний» та Сіднейської опери
Американський архітектор польського походження Мацєй Новіцкій. Нью-Йорк, 1947 рікФото: culture.pl
Для того, аби почати розповідь про історію будівництва кіноконцертної зали «Ювілейний», нам замало буде сказати, в якому році звели будівлю та хто робив її проєкт у Радянському Союзі. Адже справжній натхненник й автор оригінальних креслень практично не мав жодного стосунку до України. А його імені в самому Херсоні, швидше за все, ніхто ніколи й не чув.
Річ у тім, що оригінальний проєкт радянські архітектори банально вкрали в американського колеги Метью Новіцкі. Доволі незвичне як для американця прізвище — і не дарма, адже Метью насправді був поляком за походженням, а народився взагалі у Московії.
Справжнє ім'я, скажімо так, дідуся херсонського «Ювілейного» — Мацєй Новіцкі. Він народився 1910 року в Читі, Забайкальський край. Втім, основні віхи довоєнного життя Новіцкі пов'язані все ж із Польщею. Тут він здобув освіту, одружився, під час Другої світової війни служив у Армії Крайовій, а після війни займався відбудовою Варшави.
Перші кроки в архітектурі Мацєй Новіцкі здійснив ще у довоєнні роки, але справжнє визнання здобув саме завдяки роботі з проєктування польської столиці. Завдяки цьому доволі швидко Мацєй з дружиною опинився в Сполучених Штатах Америки, куди його послали промотувати свої проєкти. Додому архітектор так й не повернувся.
За «зраду Батьківщини» ім'я Мацєя Новіцкі викреслили з радянської архітектури на десятиліття. Його намагалися піддати повному забуттю, тому мало хто з херсонців знає, що саме цьому поляку має завдячувати одній з візитівок міста. Ба більше, мало хто може навіть провести паралель між херсонською ККЗ «Ювілейний» та Сіднейською оперою. А вони, якщо так можна сказати, є кузинами.
У Сполучених Штатах Мацєй, який змінив ім'я на Метью, познайомився з іншим геніальним архітектором Ееро Сааріненом. Він також був вихідцем з «радянської республіки», а саме — фіном. Двоє емігрантів, близьких по духу, здружилися й обмінювалися власними ідеями та досвідом. Вважається, що саме Саарінен й став своєрідним натхненником Новіцкі в роботі з вантовими конструкціями, з якими працював і він сам.
Вантові конструкції на той момент тільки «входили в моду» й були чимось на кшталт нового віяння в архітектурі. Вони використовуються при будівництві споруд з великими прольотами та малою кількістю перегородок. Складають такі конструкції з опорних елементів із заліза та бетону й розтяжок у вигляді сталевих тросів, канатів тощо.
Зазвичай вантові конструкції використовують для зведення мостів, переходів між будівлями, а також в будівництві стадіонів, спортивних та розважальних центрів, аеропортів, кінотеатрів тощо.
Головна перевага такого підходу до будівництва — це легкість, довговічність та висока міцність зведених об'єктів. До того ж процес побудови такого об'єкта порівняно легкий з іншими підходами.
Американський архітектор естонського походження Ееро СааріненФото: buildingcollector.com
Втім, повернімося до нашого героя. Мацєй Новіцкі спільно з Ееро Сааріненом починають працювати разом, вони проєктують кампус Брандейського університету. Цілком імовірно, що Саарінен допомагав Новіцкі і з головним проєктом у житті американського поляка — з будівлею «Дортон-Арени» у місті Ролі, де жив та працював Новіцкі. І саме цю будівлю можна вважати першим прообразом херсонської кіноконцертної зали «Ювілейний». Адже варто лишень подивитися поруч на ці дві будівлі — й відмінності буде знайти набагато важче, аніж подібного.
На жаль, життєвий шлях Метью Новіцкі обірвався доволі швидко — 1950 року він загинув у авіакатастрофі над Лівійською пустелею. В цей час «Дортон-Арену» ще тільки будували, сам же Новіцкі вже працював над новим своїм амбітним проєктом — зведенням цілого міста в Індії. Столицю штатів Пенджаб та Хар'яна під назвою Чандігарх було зведено з нуля протягом 1951-1956 років, вона отримала неофіційний титул «Прекрасне місто». Й у більшості завдяки самовідданій роботі Новіцкі.
Втім ідеї Новіцкі продовжили своє життя в архітектурній діяльності його товариша Ееро Саарінена. Він, як один з найвпливовіших архітекторів свого часу, давав своїм колегам поради, підказки, допомагав у роботі. Й часто це виливалося у доволі цікаві проєкти, як от центр польотів авіакомпанії TWA в аеропорту Кеннеді у Нью-Йорку авторства самого Саарінена, або Сіднейського оперного театру чи Берлінського міжнародного конгрес-холу (нині — Будинок культур світу у Берліні). Об'єднує ці будівлі те, що натхненням для їх проєктів стала саме «Дортон-Арена» у місті Ролі у Північній Кароліні.
Крадена ідея Новіцкі на теренах СРСР
Вперше без зазначення авторства проєкту подібну до «Дортон-Арени» споруду звели у Таллінні, який на той час був уже окупований радянською владою. Йдеться про Співоче поле, побудоване 1959 року.
Офіційно автором та архітектором проєкту вважають одного зі співзасновників та керівників Союзу архітекторів Естонської РСР Алара Котлі. Звісно ж, на такій високій посаді архітектор не міг не знати про роботу свого відомого на весь світ співвітчизника та його близького друга, тож і не дивно, що саме з Естонії в Радянський Союз вперше й потрапили перші викрадені ідеї Мацєя Новіцкі та його продовжувача Ееро Саарінена.
Співоче поле 2009 року, Таллінн, ЕстоніяФото: wikipedia.org
Вдруге щось подібне до «Дортон-Арени» на радянських теренах з'являється вже наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років у Харкові. Там оголошують конкурс архітектурних проєктів для нової концепції літнього театру в парку Тараса Шевченка. Перемогу присудили роботі Юрія Плаксієва та Вадима Васильєва, а реалізувати проєкт взявся інженер Левон Фрідган.
Зведення майбутньої концертної зали «Україна» тривало з 1960 по 1963 роки. На відкритті будівлі особисто був присутній тодішній перший секретар компартії Української РСР Петро Шелест. Йому дуже сподобалась концепція, яка майже повністю повторювала проєкт забороненого в СРСР поляка Мацєя Новіцкі, й він вирішив зробити його типовим для всіх міст України.
Кіноконцертна зала «Україна», Харків, УкраїнаФото: wikipedia.org
Першим містом, в якому ухвалили відтворити цю роботу, і став Херсон. Над розробкою оновленого проєкту працювали харківські ж архітектори Григорій Соколовський та Галина Скрипченко. До будівельних робіт в нашому місті взялися вже 1968 року. За два роки в Херсоні й постало «диво радянського модернізму», а насправді — майже повний клон спортивної арени з «ворожої держави».
Варто зазначити, що херсонська будівля була удосконалена й у її зведенні врахували усі помилки харківського проєкту. Завдяки цьому вона здобула більшу прихильність місцевого населення, аніж харківський аналог. Щоправда, в місті тривалий час з підозрою ставилися до форми будівлі, яка нагадувала кашкет німецького офіцера — в пам'яті ще лишалися спогади з років Другої світової війни. Зазначимо, що тривалий час ККЗ «Ювілейний» так і називали — «кашкет поліцая» або ж іще жорсткіше — «кашкет фюрера».
Відкриття ККЗ «Ювілейний» у Херсоні та сьогодення
Відкриття кіноконцертної зали «Ювілейний» відбувалося двічі: 15 квітня 1970 року на честь сторіччя від дня народження Владіміра Ульянова-Лєніна в цих стінах зібралася партійна та адміністративна «еліта» міста. Будівля вмістила в собі одразу 1 700 осіб, що було на той час небаченою ще місткістю.
До слова, саме цій події й присвячено назву кіноконцертної зали. Тож і не дивно, що вона абсолютно не звучить й не має жодної прив'язки до міста та його історії.
Вдруге до нової будівлі пустили вже звичайних людей 1 травня. На 14:00 тут було заплановано кінопоказ фільму «Дума про Британку» виробництва кіностудії імені Олександра Довженка. Ціна на квиток складала 50 копійок, але перекупники, користуючись з ажіотажу, перепродували їх аж за 2 рублі.
Постер першого показано у ККЗ «Ювілейний» фільму «Дума про Британку»Фото: ua.kinorium.com
Херсонці, спраглі побачити диво радянської архітектури, не шкодували грошей і зала знову була забита на повну.
За понад 50 років свого функціонування кіноконцертна зала «Ювілейний» продемонструвала містянам не одну тисячу кінострічок, тут відбулася не одна сотня концертів, цю залу відвідали десятки, якщо не сотні, тисяч людей. Рівно як і телевізійна вежа чи Єкатерининський собор, ККЗ «Ювілейний» стала однією з візитівок нашого міста.
До слова, останній перед повномасштабним вторгненням московитів до України різдвяний ярмарок у Херсоні був розташований саме на площі перед кіноконцертною залою «Ювілейний», тут же стояла і головна ялинка міста.
На жаль, як й багато інших знакових для міста споруд, в період Великої війни із московитами «Ювілейний» постраждав внаслідок дій ворога. Спочатку окупанти облаштували тут партійний штаб «Єдіної роССії», який прикривали буцімто пунктом видачі «гуманітарної допомоги». Згодом, напередодні витіснення ворога з нашого міста, будівлю закинули, а от тепер, на другий місяць після деокупації, ворог завдав підступного удару з метою зруйнувати історичну пам'ятку. І перш за все пам'ятку радянського крадійства.
Сподіваємося, що після нашої перемоги ми зможемо не просто відновити будівлю кіноконцертної зали, але й відновити історичну справедливість й надати їй логічнішої назви — або на честь справжнього автора проєкту, або ж прив'язавши до історії нашого рідна міста. Але ім'я Мацєя Новіцкі обов'язково має увіковічитися у Херсоні — як автора першого проєкту візитівки нашого міста.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
