Під час окупації Херсона росіянами був пограбований Художній музей імені Олексія Шовкуненка. Співробітники музею продовжують ідентифікувати викрадені твори мистецтв, а ми – збираємо все в одну публікацію, яку будемо оновлювати.
Назвемо це "онлайн-виставкою" російського мародерства і "рускава міра" у Херсоні за час окупації міста.
Викрадення картин
Окупанти назвали викрадення картин - "евакуацією". Вивезли цінності з музеїв начебто "до покращення ситуації у місті". Цю "евакуацію" проводили наприкінці жовтня – на початку листопада, саме перед втечею з Херсона. А вже через деякий час у мережі з'явилися перші фото викрадених картин – вони знайшлися у тимчасово окупованому Криму, в Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. За фото картини упізнали працівники музею.
Ось так виглядало пограбування - фото зі сторінки Херсонского Художнього музею у фейсбук.
– 1 листопада завантажили та вивезли у супроводі озброєних автоматами людей у цивільному 3 фури та шкільний автобус, 2 листопада — ще 2 фури, 3 листопада забирали залишки автобусом вже без збройної охорони. При викраденні однієї з кращих колекцій України навколо музею стояли блокпости, – повідомлялося на сторінці музею 4 листопада 2022 року.
Ідентифіковані полотна
Викрадені з Херсона картини у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Тут і надалі фото і опис картин – зі сторінки Херсонського художнього музею.
Іван Похитонов. Пікет на березі річки. Захід сонця. 1890-ті рр. Дерево, олія.
Художника-мініатюриста Івана Павловича Похитонова (1850–1923) сучасники називали «чарівником». Його ім’я колись гриміло по всій Європі, а роботи розкуповувались тільки-но потрапляли на виставки до художніх салонів. Народився митець у Херсонській губернії (нині його родинний маєток знаходиться в межах Кировоградщини), з 26 років жив і працював у Європі.
П. Соколов. Хати на заході сонця. Полотно, олія.
Це полотно надійшло до музею з колекції Марії Корніловської, яка стала золотим фондом музейного зібрання.
Михайло Андрієнко-Нечитайло. Пейзаж Парижа. 1948. Полотно, олія.
Життя і творчість українського живописця і театрального художника, який працював у Франції, були пов’язані з Херсонщиною — Михайло Андрієнко-Нечитайло (1894-1982) навчався, захопився мистецтвом і розпочав виставкову діяльність саме в Херсоні.
«Пейзаж Парижа» був переданий музею Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей у 1994 р. В лютому 2022 р. до Київа надішли ще роботи майстра, які передав для музею відомий колекціонер Рене Герра. На щастя, цей дар не встигли забрати, він на збережені у Національному художньому музеї України.
Георгій Курнаков. Осіння пора. 1965. Картон, олія.
Херсонські художники називають Георгія Курнакова (1887-1977) вчителем і корифеєм — все його життя і творчість були пов’язані з Херсоном. Автор неперевершених пейзажів та натюрмортів прагнув створити узагальнений епічний образ Херсонщини.
Леонід Чичкан. Гладіолуси. 1974. Полотно, олія.
Український художник і викладач Леонід Ілліч Чичкан (1911-1977) був учнем Олексія Шовкуненка, писав переважно карпатські краєвиди, натюрморти, портрети і жанрові картини. Він дід одного з найвідоміших у світі й найдорожчих українських художників Іллі Чичкана.
Гаврило Глюк. Ланка. 1975. Полотно, олія.
У творах одного із класиків закарпатської школи живопису Гаврила Глюка (1912-1983), присвячених Закарпаттю, знайшли своє відображення як неповторна природа краю, так і його мешканці. Особливо майстер полюбляв зображати людей за їх буденною працею.
Владислав Ізмайлович. П’яниці. Замша, пастель
Олексій Шовкуненко. Портрет Сергія Сергійовича Петрова. 1950. Полотно, олія
Георгій Петров. Вежа Івана Кущіна. З серії «По Лаврі». 1989. Картон олія
Данило Дзевановський. Сутінки. 1960. Полотно, олія
Лазар Штирмер. Натюрморт. Кухонний посуд. 1974. Картон, олія
Микола Ніконов. Саша на лавочці. 1928. Полотно, олія
Вікторія-Марина Дерегус. Літний вечір. 1961. Полотно, олія
Іларіон Прянішніков. Біля тихої пристані. Полотно, олія.
Іларіон Прянішніков (1840-1894) працював у «малому жанрі» і був одним із засновників Товариства пересувних художніх виставок. Спостережливий художник у своїх творах поєднував сатиру і драму з побутописанням, додаючи зображенню жвавість і точність психологічних характеристик.
Олександр Русаков. Ліс біля озера. 1950-51. Папір, темпера.
Один із провідних майстрів ленінградської пейзажної школи Олександр Русаков (1898-1952) у ранній період перебував під впливом французької школи живопису, створив безліч модерністських полотен. У пізній період творчості, до якого і належить викрадена робота, звернувся до темпери, досягнувши виняткової ясності та точності образотворчої мови
Віктор Балаш. Сценографія до вистави «Останні» О.М. Горького. 1987. Дерево, тканина, метал, мішана техніка.
Народний художник України Віктор Балаш (1932-2007) довгі роки був головним художником Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. Славетний майстер за своє довге творче життя оформив понад 200 вистав, залишивши в кожній частину своєї душі й таланту.
Олексій Шовкуненко. На Дніпрі. Херсон. В плавнях. 1914. Полотно, олія.
Один із ранніх творів майстра ідентифікували за номером на звороті роботи.
Невідомий художник. Східний етюд. Полотно, олія.
Саму картину на фото не знайшли, але вона має бути десь поруч, найвірогідніше, в цих стосах робіт (фото викраденої картини в галереї на початку публікації). Фрагмент “папірця” у нижньому лівому куті фотографії зовсім не випадковий — такі невеличкі таблички з номерами за каталогом супроводжують твори мистецтва у фондосховищі, на сітках. Ця — однозначно наша.
Георгій Курнаков. Мокрий луг. 1947. Картон, олія.
Лариса Мандрикова. Чорна трава. Із циклу «Брати наші менші». 1988. Полотно, олія
Творчість миколаївської художниці відрізняється своєрідною живописною манерою та особливим композиційним мисленням. У кожній її роботі присутня доброта, любов до краси природи і життя. Мисткиня часто відгукується на актуальні проблеми суспільства, досліджує у живописі почуття, що супроводжують життєвий шлях людини - передчуття, страх і очікування, самоствердження.
Фелікс Кідер. Портрет Корсакової Л.І. 1981. Полотно, олія
Творчість Фелікса Кідера (1938–2003) — видатне явище в історії художньої культури Херсонщини. Художник широкого діапазону, Кідер залишив величезну художню спадщину: він прославився і як живописець, і як графік, і як майстер скульптури малих форм, який завжди дивував неординарним баченням світу. Його живописні роботи вражають розкішшю та гармонією барв, своєрідністю композиції, фактурною виразністю.
Лазар Штирмер. Робітник. 1972. Полотно, олія
Лазар Штирмер (1922-2003) майже все життя жив і працював у Херсоні, він майстер портрета, пейзажу, натюрморту. За його творами можна вивчати другу половину ХХ століття - і це без перебільшень. Докладніше про творчість нашого земляка, чиї твори росіяни вирішили “евакуювати”, розповімо пізніше.
Олександр Дятала. Ленінський червоний чум. Полотно, олія
Ця картина, яскравий зразок соцреалізму, зовсім не мала виставкової перспективи за часів Незалежної України.
Аугустінас Савицкас. Давні стіні Вільнюса. 1967. Полотно, олія, змішана техніка.
Аугустінас Савіцкас (1919-2012) — класик литовського живопису другої половини ХХ століття, представник мистецької династії Савіцкасів, яка включає 4 покоління та 5 художників.
Микола Глущенко. Натюрморт з камбалою. 1967. Картон, олія.
Дивовижний Микола Глущенко (1901-1977) – художник і розвідник, який 20 років прожив у Європі й увібрав у свою творчість майже всі головні течії початку ХХ ст. Один із кращих пейзажистів Європи. За кількістю створених полотен (понад 10 тисяч) посідає друге місце в світі після Пікассо. До пограбування окупантами в Херсонському художньому музеї зберігалося майже півсотні творів видатного митця.
Віктор Зарецький. Українка Ганна Струк. Полотно, темпера.
Віктора Зарецького (1925-1990) називають українським Клімтом – він один із перших українських модерністів і постмодерністів, творець української неосецесії, ґрунтованої на традиціях народного та декоративного мистецтва, майстер пейзажу та жанрової картини.
Фелікс Кідер. Портрет М. Гепарда. Папір, пастель.
Художник широкого діапазону, Фелікс Кідер (1938-2003) залишив величезну художню спадщину, але найважливішим у його творчості була графіка. Серед графічних творів майстра — портрет херсонського художника Миколи Гепарда, який презентує основні риси творчості митця: нестандартна, але виважена композиція та фактурна технічна виразність.
Який вигляд музей має зараз?
Окупанти не тільки лишили по собі порожні сховища та розтрощені приміщення. Вони продовжують знищувати музей - тепер вже обстрілами.
На цих фото - порожні сховища музею.
А на цих фото - наслідки ворожих обстрілів(кінець листопада 2022 року).
Фото - Юрій Соболевський.
У публікації зібрані матеріали зі сторінки Херсонського Художнього музею у фейсбуці. Це лише мала частина викрадених окупантами творів мистецтв з Херсона.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
