Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Ми зібрали для вас цікаву інформацію, зокрема історичну, а також віднайшли статтю херсонського краєзнавця та журналіста, дослідника історії Херсонщини, Почесного громадянина Херсона Августа Вірлича щодо значення Акту Злуки саме для південного регіону України.
Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі, повідомляє Український інститут національної пам'яті.
Історична довідка щодо Дня Соборності України
Повертаємось до Українського інституту національної пам'яті та дещо пригадуємо, як саме проголосили Акт Злуки.
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.
Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.
24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.
22 січня 1918 року. Проголошення незалежності
Лютнева революція 1917 року призвела до ліквідації імперського режиму та встановлення Тимчасового уряду. Майже по всій Україні були ліквідовані органи царської адміністрації – тепер на місцях керували комісари.
Повалення самодержавства відкрило можливості для створення або активізації громадських організацій та політичних партій. У Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Чернігові й інших містах відбулися багатолюдні мітинги та демонстрації під синьо-жовтими прапорами. Осередком згуртування громадських і політичних сил стала Українська Центральна Рада, створена 17 березня 1917 року в Києві. Поступово вона перетворилася на всеукраїнський представницький орган, а згодом – парламент Української Народної Республіки.
23 червня того ж року Центральна Рада I Універсалом проголосила автономію України й закликала створювати українські органи влади на місцях, а 28 червня створила Генеральний Секретаріат, який по суті був першим українським урядом революційної доби.
Більшовицький Жовтневий переворот, повалення Тимчасового уряду, формування Ради народних комісарів несли загрозу для України. Це підштовхнуло Українську Центральну Раду до подальшого оформлення держави. 20 листопада 1917 року ІІІ Універсалом вона утворила Українську Народну Республіку.
У грудні Рада народних комісарів у Москві висунула ультиматум Центральній Раді: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги та звинуватили Петроград у розпалюванні ворожнечі. Раднарком своєю чергою оголосив Центральну Раду «в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні». 7 січня 1918 року більшовики розпочали військове вторгнення в Україну. На середину січня вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі. Готувалися виступати на Київ.
Бойові дії спонукали Центральну Раду остаточно відмежуватися від Росії. Під час засідання українського уряду 8 січня 1918 року Микита Шаповал заявив: «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили».
22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила незалежність УНР IV Універсалом. Це стало логічним етапом визвольного руху доби Української революції. Документ містив чотири головні положення: 1) проголошення самостійності Української Народної Республіки; 2) доручення Раді Народних Міністрів укласти мир із Центральними державами; 3) оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; 4) декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Так уперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.
22 січня 1919 року. Акт Злуки
Об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР – почалося невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині та ще до того, як Директорія УНР переможно увійшла до Києва. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (попередній). Статті угоди констатували непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію й населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віцепрезидентом УНРади (Української Національної Ради ЗУНР) Левом Бачинським.
22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося:
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України ратифікував документ – надав йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки. Розпочалася активна співпраця між двома державними утвореннями в економічній, військовій та культурній сферах.
Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках. Відголосом історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу та незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї українців із різних регіонів.
Вершиною співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Проте Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.
Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
Що писав Август Вірлич про значення Акту Злуки для Півдня України
Август Вірлич — видатний херсонський краєзнавець і журналіст, дослідник історії Херсонщини і загалом південної України, Почесний громадянин Херсона. Він був одним із засновників Народного руху України на Херсонщині, досліджував історію козацтва, Другої світової війни, Голодомору, а також становлення незалежності України. Про Акт Злуки він також писав — і одна з його робіт оприлюднена у збірнику «Державотворчий потенціал Української соборності», виданому до 90-ї річниці проголошення Акту злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки (2009 рік).
Доповідь Августа Вірлича називається «Історичні наслідки проголошення Акту Злуки для Півдня України». Ми подаємо доповідь у нередагованому вигляді — так, як вона була оприлюднена.
Поняття соборності України містить у собі уявлення про незалежність та територіальну цілісність та неподільність її території. Їдея української соборності, в якій втілюється віковічне прагнення
нашого народу до єдності, сягає у глибину віків. "Збирання" південноруських земель, які стали першоосновою великої держави Київська Русь та історичним центром формування української етнічної спільноти, було пріоритетом внутрішньої політики наступних керманичів.
На початку ХХ ст. українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Росією, Румунією та Австро-Угорщиною. Тому для боротьби за національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
На передодні Дня Соборності багато лунало аргументів щодо історичної необхідності та позитиву утворення незалежної української держави на початку ХХ ст. Однак, варто також розглянути питання: «Що було на Україні після проголошення акта Злуки та подальшого
входження України до складу СРСР?». Неодноразові запевняння державних лідерів СРСР про необхідність зміцнювати братерські стосунки Росії з Україною, нажаль, не відповідають фактичним реаліям. Так дані перепису населення СРСР 1926 р. стверджують, що на той час у Радянському Союзі було українців - 81,196 млн.чол., а росіян - 77,791 млн.чол. З витягу даних про перепис населення 1979 р. наступна інформація: росіян вже 137 млн.чол., а українців - 42 млн. чол. Більш того, в самій Україні було вже більше 36 млн.чол., зате росіян в Україні - 10 млн.чол. Можна констатувати, що в Радянському Союзі приблизно подвоїлась кількість росіян, білорусів, грузинів, татар, потроїлось - узбеків, вірмен, таджиків та інших народів, а українців
зменшилось вдвічі по всій країні. Який мудрець зможе аргументовано пояснити цю статистику? Вважаю, що це не можливо.
Існує і такий історичний аргумент: виходячи з наведеної карти (див. мал. 1), яка була надрукована в Петрограді у офщійному виданні 1915 р. (автор Істріна Е.С.) 1 має назву: «Карта наречий рускаго язьгка», українська мова - визначена як «малорусскоє наречиє». Ареал її
розповсюдження виділений від «..Ужгородської Русі до області Кубанської, аж за Дон на північ та включно Крим». Зазначена територія визначена відповідним кольором, там превалює українська мова. На жаль, за часів СРСР зазначені території не увійшли до складу України, а населення яке там проживало в більшості втратило статус українськомовного. Проте, значна кількість місцевих мешканців і в даний час чудово володіють мовою своїх пращурів. Саме тому, нам, українцям, варто об'єднуватись та бережливо ставитися до нашої держави, мови та культури.
Однак треба констатувати, що збирання українських земель і утвердження нових кордонів України в їх етнічних межах відкрило, на той час, сприятливі умови для консолідації української нації, національного відродження і зростання національної самосвідомості українців. Незважаючи на жахливі жертви і втрати, ці роки увійшли героїчною сторінкою в літопис священної боротьби українського народу за свою державність і соборність».
Додаємо також сторінки оригіналу доповіді, аби за необхідності можна було на них послатись, а також зображення, згадане у доповіді.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
